УДК 378.018.43:61:001.4:811.111

У статті проаналізовано методику викладання спеціальної медичної термінології для студентів вищих навчальних закладів на заняттях з англійської мови в умовах дистанційного навчання. Освіта завжди має оперативно реагувати на актуальні тенденції розвитку суспільства, адже тільки тоді вона зможе забезпечити її здобувачам можливість повноцінно жити та функціонувати в сучасному глобалізованому світі. Узагальнено досвід використання онлайн-платформ під час навчання студентів у вітчизняних вищих навчальних закладах в умовах карантинних обмежень. Простежено шляхи створення нових комунікативних методик викладання фахової мови на базі інтернет-платформ. При цьому встановлено, що найчастіше викладачі використовують для проведення лекційних та семінарських занять програмний додаток Zоом. З огляду на це було досліджено можливості використання платформи для проведення онлайн-занять Zоом під час вивчення лексичного матеріалу в межах курсу з англійської мови для нефілологічних спеціальностей медичних ЗВО. Зокрема,
проаналізовано основний функціонал програми та можливості його використання на заняттях з метою кращого засвоєння студентами медичної термінології іноземною мовою. Визначено ефективні методи та прийоми навчання на уроках іноземної мови під час вивчення спеціальної термінології студентами медичних вищих навчальних закладів. Спрогнозовано, які методи та прийоми можна адаптувати та використовувати під час занять на платформі Zоом. Визначено форми організації навчального процесу, які є найбільш ефективними під час вивчення медичної термінології студентами під час онлайн-занять. Узагальнено рекомендації для викладачів щодо організації навчального процесу в досліджуваному онлайн-середовищі, підбору методів і форм навчання, дидактичного та роздаткового матеріалу. Окреслено форми проведення онлайн-занять у Zоом, способи організації навчання та можливості платного і безкоштовного використання додатку. З’ясовано, які труднощі можуть виникати під час вивчення спеціальних медичних термінів англійською мовою на дистанційному навчанні, та запропоновано шляхи оптимізації цього процесу. Також вивчено світовий досвід використання інтернет-платформ для навчання студентів в онлайн-режимі.

УДК: 070:004.738.5

У XXI ст. відзначаємо значущу експансію цифровізації та лінгвістики у різні галузі та науки. Швидка поява подкастингу вийшла далеко за національні кордони. У 2005 році подкаст став «Словом року» за версією Оксфордського англо-американського словника. Власне, як і у США 2001, так і в Україні 2014 та 2022 «блоги і подкасти розквітли в задушливій атмосфері війни». Щоб осягнути мету розвідки визначення основних ознак подкасту як нового сучасного (аудіо та відео) жанру дискурсу медіалінгвістики застосовано такі методи дослідження, як спостереження, порівняння, узагальнення, абстрагування, аналіз, індукція, дедукція, та використано дослідницькі прийоми систематизації, класифікації, перекладу. Результати. Подкаст як жанр медіадискурсу розглядається міждисциплінарно, в царині лінгвістичної прагматики (семіотики, медіалінгвістики та соціолінгвістики). Особливими характер-ними рисами подкасту є форма, зміст і функція. Таким чином, ми з’ясували, що подкаст є носієм цих рис. Подкастерів представляють як незалежні аматори, так і професіонали. Подкастер – продуцент медіатексту. Ця знакодія залежить від таких аспектів: теорій комунікації, моделей і пов’язаних аспектів – кодування, декодування перевтілення та сугестії/ навіювання. Медіадискурс є комунікативною подією, продуктом учасників комунікації, як подкастера, так і аудиторії, через їхнє сприйняття, розуміння, оцінку, несприйняття, пізнання, обмін ідеями, твердженнями та інтерпретацією. Отже, ми тлумачимо метамову. Висновки. Стрижневою знахідкою нашої розвідки є три семіотичні виміри подкасту як жанру медійного дискурсу: 1) кодовий – за формою; 2) інформаційний – за змістом; 3) культурний – за умовною авдиторією. Подкаст – це сукупність знаків, знакодія (семіозис), який характеризується кодовим, інформаційним та культурним вимірами.

УДК: 81'42:316.774

Запропоновано визначення медійного дискурсу шляхом виокремлення його ключових ознак як категорії комунікації, породженої
засобами масової інформації. Для досягнення мети розглянуто медійний дискурс як складний знак та проаналізовано його знакодію
(семіозис); з опорою на соціосеміотичний підхід до аналізу дискурсу виокремлено характерні ознаки цього дискурсу та визначено його як
підтип інституційного дискурсу; подано тлумачення основних одиниць метамови. Визначено, що медійний дискурс породжується
різними агентами (і медійними продуцентами – інституціями та особистостями – і реципієнтами; становить сукупність різних мовленнєвих жанрів, утілених у текстах, що є складними знаками, знакодія яких характеризується кодовим, інформаційним та культурним вимірами; спрямований на інтеракцію. Встановлено, що медійний дискурс – складний знак, знакодія якого відбувавється в інформаційному просторі і який характеризується кодовим, інформаційним та культурними вимірами. 

Цей твір є одним із найцікавіших і найоригінальніших творів давньогрецького мислителя. Обґрунтовуючи свою модель політичного устрою, Платон вимальовує картину ідеальної держави, у якій торжествують ідеї Добра й Справедливості, ліквідовано приватну власність, створено найдоцільнішу систему виховання й навчання, проголошено рівність чоловіків і жінок, а владу у ній обіймають справжні філософи. Кожний за своїми здібностями у такій державі повинен займатися своєю справою, досконало володіючи своїм мистецтвом. Написана у 77–60 рр. IV ст. до н. е., вона й до сьогодні є натхненням до наукового пошуку й джерелом державотворчих ідей.

УДК: 811.161.2'276:821.161.2-31.09

Мова – одна з найважливіших когнітивних структур, що перебуває в центрі всієї когнітивної діяльності людини, оскільки в ній зосереджуються та зберігаються найрізноманітніші наукові, світоглядні, побутові, поведінкові та інші знання. Когнітивне моделювання англомовної медичної термінології зумовлене використанням професійних термінів з науковою систематизацією, що надає особливого значення. Професійні терміни мають соціальне значення і неправильне їх використання може мати негативний вплив при наданні медичної допомоги. Проведення дослідження англомовної термінології в русло мовного моделювання зумовлено новим поглядом на термін як на мовну одиницю, за допомогою якої кодується, зберігається, переробляється і декодується інформація про спеціальне поняття, яке створюється і сприймається людиною у процесі науково-практичної діяльності. Зосередження дослідницької уваги на особливостях термінологічної номінації в різних мікросистемах англомовної медичної термінології дає підстави структурувати знання в когнітивному контексті. Стаття системно представляє англомовну медичну термінологію, описує деякі семантичні аспекти функціювання термінів, здійснює комплексне перекладознавче прирівнювання медичної лексики англійської та української мов, розпізнає спільні та відмінні риси неповних мовних еквівалентів, визначає та окреслює межі термінології медицини, встановлює лексико-семантичні характеристики англомовної медичної термінології та означає характер лексико-семантичних відношень всередині терміносистеми (явища полісемії, синонімії) та визначає перекладні відповідники термінів.