УДК 61(092):329.7-055.2(477.83/86)

Анотація: Мета статті — на прикладі біографії української галицької лікарки Т. Туни-Надраги продемонструвати й розкрити можливості розвитку української медичної біографіки й проcопографії як складників історичної біографістики, а також подати проблему крізь призму гендерних досліджень, показати роль жінки в медичному середовищі Галичини та Центрально-Східної Європи. Методи дослідження. У статті використано методологію історичної біографістики, методи аналізу й синтезу, а також ген-дерний підхід. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше на новому джерельному матеріалі висвітлено життєвий шлях української лікарки з Галичини крізь призму історичного досвіду регіону та України ХХ ст. Висновки. Біографія Теодозії Туни-Надраги показує складність гендерного прориву в медичній сфері Галичини, Австро-Угорщини кінця ХІХ — початку ХХ ст. Вона також демонструє, як галицькі жінки намагалися здобувати нові й нові рівні освіти, як опановували нові професійні ніші, окреслює ситуацію жінки в контексті лікарського середовища, визнання її суб’єктності і в медицині. Біограма Т. Туни-Надраги також ілюструє повсякденне життя галицького жіноцтва і водночас випробування, які чекали на лікарку в контексті екстремального досвіду Західної України під час Першої світової війни, польсько-української війни 1918–1919 рр., Другої світової війни, перших повоєнних років та депортації. Аналіз життєпису Т. Туни-Надраги засвідчує потребу вивчення й розвитку медичної біографіки, що має значну дослідницьку перспективу як галузь українських історико-біографічних студій.


Ключові слова: Теодозія Туна-Надрага, педіатрія, Українське Лікарське Товариство, Галичина, Львів, медицина, «Порадня матерів», шпиталь імені Шептицького, жінка, біографістика, історія.

УДК: 339.726.3:327.7:070.484(410)
У пропонованій статті представлено аналіз публікацій щодо надання військової допомоги Україні міжнародними партнерами та союзниками впродовж першого півріччя російсько-української війни. Обґрунтовується теза про те, що з початку широкомасштабного вторгнення країни- партнери долучилися до надання всебічної посильної допомоги, зокрема, військової. Метою статті є привернення уваги дослідників до фактологічного матеріалу, який міститься в публікаціях зарубіжної преси та засвідчує інтерес громадськості й світового співтовариства до російсько-української війни. Увагу приділено факту поетапності, послідовності та узгодженості в процесі підготовки до надання цієї допомоги. Аналізуючи публікації, автори роблять висновок про надання Україні окремих видів летальної зброї з початку агресивного вторгнення. Однак деякі країни ще певний час зосереджувалися лише на наданні гуманітарної допомоги. Звернено увагу на те, як у ході надання допомоги змінювалися погляди лідерів світових держав щодо багаторічної політики заборони реекспорту зброї в зони конфлікту. Увага дослідників не оминула й діяльності міжнародних організацій. Важливим фактом є намір світових держав співпрацювати з приватними виробниками озброєння для допомоги Україні в задоволені її
військових потреб та платити за такі поставки. Акцентовано увагу на зустрічах союзників у Рамштайні та результатах щодо пошуку шляхів озброєння Києва в протистоянні російському наступу. Важливою віхою став Закон про ленд-ліз для захисту демократії в Україні, підписаний Дж. Байденом 10 травня 2022 р. Невід’ємним компонентом підтримки є навчання українських воїнів за кордоном. Зазначено, що, з огляду на велику кількість поставок, значну увагу приділяли механізму контролю за використанням наданої зброї. Робиться висновок, що, спираючись на публікації британської газети «Ґа́рдіан», можна детально проаналізувати процес ухвалення рішень щодо надання військової допомоги Україні, його змістовне наповнення та безпосередню реалізацію.
Ключові слова: російсько-українсько війна, широкомасштабне вторгнення, військова допомога, зарубіжна преса, гуманітарна допомога, озброєння, ленд-ліз, навчання українських воїнів, газета «Ґа́рдіан», історія України

УДК 61(091.2): 616-036.22:616.927.3:579.881.1

Streszczenie. Artykuł poświęcony jest działalności naukowej doktora nauk medycznych Henryka Mosinga, który opracował strategię walki z tyfusem plamistym. Wdrożenie opracowanych przez H. Mosinga środków przeciwepidemicznych umożliwiło poraz pierwszy w historii kraju ograniczenie zachorowań do poziomu bezpiecznego epidemiologicznie i doprowadzenie tej groźnej infekcji do stanu eliminacji.

Анотація. Стаття присвячена науковій діяльності доктора медичних наук Генріха Мосінга, який розробив стратегію боротьби з висипним епідемічним тифом. Впровадження розроблених Г. Мосінгом протиепідемічних заходів дозволило вперше в історії країни знизити захворюваність до епідеміологічно безпечного рівня та привести цю небезпечну інфекцію до стану ліквідації.

Спосіб діагностики синдрому подразненої кишки, що включає обстеження пацієнта, взяття біологічного матеріалу для дослідження, згідно з корисною моделлю, за спектрофотометричним методом при довжині хвилі 660 нм визначають оптичну щільність проби слини пацієнта, взятої натще через 30 хвилин після чищення зубів та ретельного ополіскування рота дистильованою водою, вимірюють у ній концентрацію неорганічного фосфору, і при концентрації неорганічного фосфору в слині пацієнта нижче 43,5 мкг/мл діагностують синдром подразненої кишки.

УДК: 27-312.7-029:1(082)

В колективній монографії "Шлях до Христа через служіння ближньому" протоієрей Сергій Кирилюк в своєму розділі описує свій досвід роботи із залежними як священник - медичний капелан - лікар.