У статті виокремлено прогресивні ідеї японського досвіду цифровізації комунікативної підготовки майбутніх лікарів, що можуть сприяти покращенню якості освітнього процесу в закладах вищої освіти (ЗВО) галузі охорони здоров’я; схарактеризовано методику розвитку комунікативних навичок майбутніх лікарів за допомогою технології «цифровий сторітелінг (ЦСТ) та обґрунтовано доцільність її впровадження у вітчизняних ЗВО; висвітлено й обговорено результати імплементації методики комунікативної підготовки за допомогою ЦСТ у ЗВО України.
Виявлено, що цифровізація є одним із стратегічних напрямів розвитку й модернізації систем вищої освіти у Японії й Україні. Наукові розвідки засвідчують, що поява та активне використання цифрових технологій спричинили розвиток цифрового сторітелінгу, який у сучасній Японії активно поширюється у формі освітніх проєктів і майстер-класів. Обґрунтовано, що ЦСТ є ефективним інструментом цифровізації комунікативної підготовки. У результаті аналізу літератури виявлено вагомі японські проєкти у галузі вищої освіти, орієнтовані на розвиток комінікативної компетентності за допомогою ЦСТ. Вони передусім спрямовані на промоцію цифровізації; формування готовності суспільства й майбутніх фахівців до впевненого й ефективного використання можливостей Інтернету та соціальних мереж із метою комунікації; покращення соціальної та професійної цифрової грамотності, а також навичок усного спілкування

The textbook has been compiled in accordance with the requirements of the English language programme for students of medical educational establishments of the 1st-4th level of accreditation with basic knowledge of English. The aim of the textbook is to master skills in communication, reading and translation of scientific medical literature. The textbook includes 19 units which contain original texts on general medical issues, healthcare matters, anatomy, physiology, grammar material and exercises for practising and improving English language skills. The methodology integrates speaking, listening, writing and reading skills following the task-based approach.

УДК 61:378:534.78

Комунікація відіграє важливу роль у спілкуванні, оскільки діалог лікаря і пацієнта реалізується на найвищому рівні. Тому рівень спілкування визначається ступенем культурного розвитку особистості, що характеризує не лише й не стільки обсяг засвоєних цінностей суспільної життєдіяльності людей упродовж їхнього життя, скільки власне сам спосіб, яким людина долучається до тих цінностей.
Мета статті – охарактеризувати роль комунікації у професійному становленні майбутніх лікарів. Інформативний характер комунікативних умінь медичного працівника дозволяє розглядати зміст соціально значущої інформації, яка забезпечує стабільність суспільства як систему, що сприяє взаєморозумінню й взаємодії людей у процесі спілкування. Аби спілкуватися результативно і плідно, майбутньому лікареві варто усвідомити не лише зовнішні, але й внутрішні особистісні механізми спілкування, які рухають взаємодією, тобто необхідно пізнати себе самого у спілкуванні з пацієнтами. Тому методика і дидактика навчання студентів-медиків повинна ґрунтуватися на дослідженнях, зокрема рефлексії, які аналізують співвідношення мови і мислення, мислення та комунікації, комунікативного та когнітивного в мові. Необхідно формувати у студентів-медиків комунікативні вміння, які здобуваються як результат стихійного процесу засвоєння комунікативно розвивального потенціалу середовища життєдіяльності; процесу вивчення соціально-гуманітарних дисциплін, котрі представляють взірці й форми для спонтанного присвоєння досвіду соціальної взаємодії; і, нарешті, цілеспрямованого процесу освоєння правил та закономірностей людського спілкування, що є основою спеціального навчання. Підготовка студентів-медиків у ЗВО, безумовно, вимагає системного аналізу мовленнєвої діяльності з психолінгвістичних, лінгвістичних і психологічних позицій, адже майбутні лікарі щодня матимуть спілкування з різними категоріями пацієнтів, допоміжного персоналу чи колег лікарів. Тому найбільш ефективним засобом розвитку мислення майбутніх фахівців є імітаційне моделювання реальних ситуацій і невідкладних станів, що сприяє здобуттю комунікативної петенції.

A future medical practitioner is a holder of high moral qualities, possessing ethics and the method of aesthetic 
communication. A good command of aesthetic communication in nursing practice has a positive impact on achieving 
desired outcomes. The aim is to highlight the conceptual frame and the specificity of aesthetic communication for future nurses and how to implement it during the educational process. Analysis, synthesis, and systematization were used to shape the complex characteristics of developing aesthetic communication; comparative and descriptive methods were used to distinguish the effective features of aesthetic communication; the analytical method was applied to receive information about the theoretical and practical problems of developing aesthetic communication; and the Pearson test χ2 was used as a statistical method to compare and verify the obtained data. The research involved 90 students of the nursing faculty at Andrey Krupynsky Lviv Medical Academy in Ukraine, divided into experimental and comparison groups. The results showed a high level of aesthetic communication in the experimental group (42%), versus the comparison group (22%). Students’ academic performance improved in four language skills: reading, speaking, listening, and writing competence. All students demonstrated significant improvement in speaking fluently due to the implementation of aesthetic communication exercises into the teaching process. Our suggested technique for teaching a basic course, “Professional English”, in combination with an optional course, “Aesthetic Communication,” works properly and should be implemented in other higher educational institutions, as good aesthetic communication skills are crucial in building a nurse-patient relationship. 
Keywords: aesthetic communication; external and internal personal communication; professional English; nursing 
education; future nurses