УДК: 616.16–002.77–039.54–089–06–053.2

Пурпура Шенляйн–Геноха є системним захворюванням з ураженням дрібних судин шкіри, шлунково-кишкового тракту, нирок і суглобів. Основними клінічними проявами захворювання є геморагічна висипка, абдомінальний больовий синдром, артралгія, нефротичний синдром, а у частини дітей можливе залучення зовнішніх статевих органів. Мета – представити власний досвід лікування трьох дітей із хірургічними ускладненнями пурпури Шенляйн–Геноха. Обстежено трьох дітей з пурпурою Шенляйн–Геноха, зокрема, двох дітей із тонко-тонкокишковою інвагінацією (обидва віком 3 роки) та одного пацієнта віком 4 роки із синдромом «гострої калитки». Шлунково-кишкові прояви можуть виникати в більшості пацієнтів із пурпурою Шенляйн–Геноха, а інвагінація є найчастішим ускладненням, яке потребує невідкладної допомоги. Характерне висипання на шкірі з’являється після больового абдомінального синдрому, а ультрасонографія є основним методом діагностики в цієї категорії пацієнтів. Тонко-тонкокишкова і тонко-товстокишкова інвагінація найчастіші типи інвагінації в дітей із пурпурою Шенляйн–Геноха. Основним методом лікування за тонко-тонкокишкової інвагінації є хірургічне розправлення інвагінату, тоді як при тонко-товстокишковій інвагінації можливе застосування нехірургічних методів. Окрім типових проявів пурпури Шенляйн–Геноха, у частини дітей можливе ураження калитки, яке виникає після появи висипання на шкірі, і зрідка зумовлене запальними змінами або перекрутом яєчка або його придатка. Вважається, що клінічний перебіг пурпури Шенляйн–Геноха в пацієнтів, у яких до процесу залучена калитка, тяжчий порівняно з тими, у кого є абдомінальні ускладнення, що співпадає з нашим спостереженням.

УДК 339. 924

Стаття присвячена дослідженню сутності та структури адміністративно-правового механізму державної політики у сфері європейської інтеграції України. У статті досліджено основні аспекти приєднання України до Європейського Союзу. Розглянуто членство в даній організації, як ключовий практичний засіб формування ефективної відкритої економіки. Проаналізовано досвід країн-членів, а саме їх сучасний економічний розвиток та політичне становище: висвітлено як позитивний, так і негативний приклад. Визначено та обґрунтовано потенційні вигоди та можливі загрози в розвитку нашої держави при приєднанні до Європейського Союзу. Розглянуто основні бар’єри набуття Україною членства Європейського Союзу та варіанти їх усунення. Європейська інтеграція, задекларована як стратегічний напрям розвитку України є не лише зовнішньоекономічним вектором, а й орієнтиром цінностей для всього українського суспільства. Інтеграцію України до Європейського Союзу сьогодні підтримують всі структури влади та переважна більшість українського населення 81%. Однак у цьому стратегічному напрямі розвитку нашої держави виникає багато труднощів об’єктивного і суб’єктивного характеру. Причому їх подолання залежить не тільки від України, а й від зовнішніх чинників, які знаходяться за її межами. Особлива увага звернута на соціальні, економічні і культурні проблеми сучасної України. Зроблено висновки про необхідність проведення виважених як політичних, так і економічних рішень, від яких залежать перспективи інтеграції України до Європейського Союзу. Стаття присвячена висвітленню теми правових основ членства у Європейському союзі, критеріїв, яким має відповідати держава задля набуття статусу кандидата у члени. В Європейському Союзі застосовується жорсткий підхід до питання надання членства, що пояснюється тим, що членом Європейського Союзу може бути не будь-яка держава, яка територіально належить до Європи, а лише держава, що дотримується базових цінностей об’єднання і спільно з державами-членами проводить їх у життя.

УДК 342.77:614:004.738.5

У статті з позиції теорії адміністративного та інформаційного права розглянуто, на основі чинного законодавства та нормативних вимог Європейського Союзу, теоретичні та практичні аспекти електронного документообігу у телемедицині. Актуальність теми зумовлена необхідністю удосконалення законодавства з метою комплексного теоретичного обґрунтування підвищення ефективності діяльності у сфері телемедицини в умовах цифрової трансформації України. У ході дослідження застосовано методологію системного комплексного аналізу правових явищ із застосуванням факторного та еволюційного методів дослідження. Вказано, що у країнах Європейського Союзу сформувалися три основні моделі інформаційних систем охорони здоров'я, що розрізняються за способами зберігання медичної інформації та управління: децентралізована, централізована та пацієнт-орієнтована. Зазначено, основні правові питання оновлення медичної системи України та напрями діяльності в умовах реформування охоплюють телемедицину, та її складову – електронний документообіг.  Уточнено сутність та особливості електронний документообіг в телемедицині в країнах Європейського Союзу. Розглянуто електронні системи охорони здоров’я окремих країн Європейського Союзу приділено увагу досвіду щодо використання. Досліджено стан правового забезпечення інформаційної безпеки в телемедицині щодо електронного документообігу з урахуванням досвіду країн Європейського Союз. Проведено аналіз забезпечення інформаційної безпеки у контексті персональних даних в медичних системах європейських країн та в Україні. Визначено подальший вектор та напрям розвитку національної системи охорони здоров’я в розрізі Концепції розвитку електронної охорони здоров’я, що має значення для медичного обслуговування та реабілітації громадян, які постраждали в насадок війни. Виділено важливі аспекти та заходи оптимізації діяльності у сфері телемедицини на які потрібно звернути увагу при подальшому реформуванні та створенні нових цифрових ресурсів для більш комфортнішого переходу та використання новітніх цифрових технологій в сфері охорони здоров’я.

УДК 34:61

Висвітлено зміст права на своєчасну медичну допомогу. Про- ведено аналіз національного законодавства у сфері своєчасного надання екстреної, первинної та спеціалізованої медичної допомоги та здійснено його порівняння з міжнародними стандартами в означеній царині, а також із доктринальним трактуванням своєчасності надання медичної допомоги. Виявлено недоліки нормативно-правового регулювання права на своєчасну медичну допомогу та запропоновано шляхи подолання цієї проблеми.

In terms of the novel coronavirus disease, the issues of human rights, namely those of healthcare provider and the patient, are of great interest in different states. Considering the existence of the legislative controversies and loopholes in the said area in Ukraine, the objective of the article aims to outline the procedure of personal data processing in the conditions of COVID-19, according to the legislation of Ukraine, to identify problematic issues and search for ways to solve them, to analyze the experience of foreign countries to clarify best state practices and to cover the right to privacy about the state of health, ascertaining whether there are any changes regarding the performance of the professional duty to maintain medical secrecy in conditions of the pandemic. The article outlines foreign practices on restricting human rights to privacy and reveals a balance with public health interests, according to the European Court of Human Rights