УДК 615.15:37:355.01](477)

Мета роботи. Дослідження з погляду національної безпеки специфіки освітнього фармацевтичного процесу в умовах повномасштабної війни через аналіз змін динаміки кількості здобувачів фармацевтичної освіти.
Матеріали і методи. Використано інформаційні повідомлення центральних органів виконавчої влади, наукові публікації вітчизняних дослідників, дані Реєстру суб'єктів освітньої діяльності (СОД) від 23.02.2022 р. до 2024 р., а також методи: системний, спостереження, описовий, порівняння, аналізу, узагальнення, статистики.
Результати й обговорення. При незмінності кількості СОД (45) щодо підготовки молодших бакалаврів (МБ), зростанні на 10,0 % (з 20 до 22 та 14,3 % (з 28 до 32) СОД стосовно бакалаврів фармації (БФ) і магістрів фармації (МФ) число студентів за період дослідження скоротилося на 10,6; 42,0 та 33,4 % відповідно. Заочна форма навчання найменше характерна для МБ (26,4; 27,2 та 31,5 % за 3 роки дослідження), середньо – для БФ (52,6; 47,8 та 49,1 % відповідно), найвище – для МФ (57,2; 57,8 та 59,2 % відповідно). Вcтановлено малочисельність набору (до 10 студентів)  2023 р. на спеціалізацію 226.01 «Фармація» у 15,4 % і 13,6 % СОД на очну та заочну форми навчання відповідно. За спеціалізацією 226.02 «Промислова фармація» цей показник щодо заочної форми навчання становив 50,0 %.
Висновки. Загальна кількість СОД фармацевтичного спрямування в умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну зменшилась лише на 1,3 % при незмінності кількості СОД щодо підготовки МБ та зростанні на 10,0 і 14,3 % кількості СОД стосовно БФ і МФ відповідно. З’ясовано тенденцію до скорочення на понад одну четверту з числа студентів, зокрема, за освітнім рівнем МБ – на десяту частину, БФ – на дві п’ятих, МФ – на третину. Для багатьох СОД встановлена малочисельність обсягу набору МФ на І курс у 2023 р. Визначено, що зростання СОД з підготовки МФ на тлі зниження контингенту потенційних абітурієнтів, академічна та економічна недоцільності нечисленного набору не сприятиме формуванню компетентностей, необхідних МФ для належної реалізації професійної ролі відповідно до концепції «Фармацевт десяти зірок», а від цього прямо залежить забезпечення національної безпеки України в частині фармацевтичної галузі.

УДК 614.27:332.144+332.025.2):615.1:005:364-785:006.4

Серед ключових питань фармацевтичної безпеки важливою є підтримка належного рівня фармацевтичного забезпечення та якості фармацевтичної допомоги в умовах надзвичайних станів. Стаття містить аналіз структури аптечних закладів (АЗ), що перебувають у комунальній власності територіальних громад великих, крупних та найкрупніших міст та обласних центрів України, з подальшим визначенням їх потенціалу по створенню резервів фармацевтичної продукції в умовах прогнозованого дефіциту місцевих бюджетів.

Матеріалом дослідження слугували листи-відповіді, що були отримані на інформаційні запити стосовно структури АЗ, які перебувають на підконтрольній уряду України території у комунальній власності територіальних громад міст. Кількість листів-відповідей (30) значно перевищила кількість запитів (22), позаяк кожен орган місцевого самоврядування має власну структуру, що обумовило необхідність перенаправлення запиту до належних розпорядників інформації. Окрім цього, задля реалізації мети роботи використано загальнонаукові методи дослідження: системного підходу, контент-аналізу, порівняння та узагальнення.

Встановлено, що у комунальній власності більшості (54,5%) територіальних громад великих, крупних та найкрупніших міст України АЗ відсутні. У власності решти десяти досліджуваних територіальних громад  перебуває 87 АЗ, з них один аптечний склад, 23 аптеки та 63 аптечні пункти. При цьому на одну аптеку припадає три аптечні пункти. Слід зазначити, що майже дві третіх АЗ (62,0%) перебуває у комунальній власності трьох міст (Кривий Ріг, Одеса та Запоріжжя). Варто зауважити, що лише одна з 23 аптек, а саме - «Муніципальна аптека міста Харкова», звільнена від орендної плати під час дії воєнного стану.

Визначено необхідність обґрунтування доцільності перебування АЗ у комунальній власності територіальних громад міст в умовах прогнозованого дефіциту обласних та міських бюджетів, а також неспроможність цих АЗ з погляду фармацевтичної безпеки бути якісною основою для створення резервів фармацевтичної продукції для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

УДК: 615.28:611-092.4/.9

Препарат «Lonzabac GA» (діюча речовина кокоспропілендіамінгуанідину ацетат) є базовим компонентом засобів для дезінфекції поверхонь та медичних інструментів. В Україні дезінфекційні засоби підлягають гігієнічній регламентації та державній реєстрації. Враховуючи, що активна діюча речовина препарату «Lonzabac GA» є нелеткою, постало питання виявлення летких сполук, що можуть надходити у повітря під час його застосування, з подальшим встановленням маркерної сполуки, за якою необхідно здійснювати контроль повітряного середовища. Метою даної роботи було дослідити токсикологічні властивості препарату «Lonzabac GA» за різних шляхів надходження до організму теплокровних тварин та науково обґрунтувати його гігієнічний регламент за маркерною леткою сполукою. Для вирішення поставленої мети застосовували санітарно-хімічні, токсикологічні, статистичні методи досліджень. Результати дослідження. За критерієм гострої пероральної токсичності препарат «Lonzabac GA» належить до 3 класу небезпеки. Не володіє шкірно-резорбтивним ефектом. Проявляє подразнювальну дію на шкіру та слизові оболонки. Кумулятивна активність виражена. Не викликає сенсибілізації організму. Під час використання препарату «Lonzabac GA» у складі засобів для дезінфекції відсутні умови для утворення аерозолю, а із препарату у повітря мігрує ізопропіловий спирт. У гострому інгляційному експерименті не досягнуто LС50. В умовах хронічного інгаляційного дослідження у піддослідних тварин не виявлено клінічних ознак інтоксикації, змін біохімічних та гемотологічних показників.
Висновки. Контроль повітряного середовища у процесі виготовлення та застосування препарату «Lonzabac GA» доцільно проводити за концентрацією маркерної сполуки – ізопропіловим спиртом. Ключові слова: препарат «Lonzabac GA», кокоспропілендіамінгуанідину ацетат, токсикологічні дослідження, регламентування.

Abstract: A novel 4-thiazolidinone derivative Les-6490 (pyrazol-4-thiazolidinone hybrid) was designed, synthesized, and characterized by spectral data. The compound was screened for its antimicrobial activity against some pathogenic bacteria and fungi and showed activity against Staphylococcus and Saccharomyces cerevisiae (the Minimum Inhibitory Concentration (MIC) 820 µM). The compound was studied in the rat adjuvant arthritis model (Freund’s Adjuvant) in vivo. Parietal and fecal microbial composition using 16S rRNA metagenome sequences was checked. We employed a range of analytical techniques, including Taxonomic Profiling (Taxa Analysis), Diversity Metrics (Alpha and Beta Diversity Analysis), Multivariate Statistical Methods (Principal Coordinates Analysis, Principal Component Analysis, Non-Metric Multidimensional Scaling), Clustering Analysis (Unweighted Pair-group Method with Arithmetic Mean), and Comparative Statistical Approaches (Community Differences Analysis, Between Group Variation Analysis, Metastat Analysis). The compound significantly impacted an increasing level of anti-inflammatory microorganisms (Blautia, Faecalibacterium prausnitzii, Succivibrionaceae, and Coriobacteriales) relative recovery of fecal microbiota composition. Anti-Treponemal activity in vivo was also noted. The tested compound Les-6490 has potential prebiotic activity with an indirect anti-inflammatory effect.
Keywords: 4-thiazolidinones; antimicrobial activity; anti-inflammatory activity; metagenomic sequencing; rats; gut microbiota

УДК 615.274:582.991:582.943].07

Мeтa. Mеmoю дoслідження булo oпрацювання меmo- дичнoгo підхoду дo визначення анmиoксиданmнoї ак- mивнoсmі насmoйoк із mрави мoнарди mрубчасmoї mа квіmів і кoренів ехінацеї пурпурoвoї, а mакoж рoзрoб- лення їх mехнoлoгії в лабoраmoрних умoвах.

Мaтepiaли i мeтоди. Bикoрисmанo меmoди аналізу, синmезу, сисmемаmизації mа пoрівняння інфoрмації наукoвих даних; визначення рoзміру часmинoк лікар- ськoї рoслиннoї сирoвини; меmoди мацерації mа ре- мацерації для вигomoвлення дoсліджуваних насmo- йoк; mесm DPPH для oцінки загальнoї анmиoксиданm- нoї акmивнoсmі рoзрoблених насmoйoк.

Рeзультaти й обговоpeння. Опрацьoванo меmoдич- ний підхід дo визначення анmиoксиданmнoї акmивнoс- mі насmoйoк із mрави мoнарди mрубчасmoї mа квіmів і кoренів ехінацеї пурпурoвoї, суmь якoгo пoлягала в підбoрі відпoвіднoгo рoзведення насmoйoк. Hасmoйки вигomoвляли за дoпoмoгoю мацерації mа/абo рема- церації в лабoраmoрних умoвах. Співвіднoшення пo- дрібненoї mрави мoнарди mрубчасmoї дo насmoйки були близькими дo співвіднoшень, які викoрисmoвуюmь у фармацевmичній прoмислoвoсmі, а саме 1 дo 5 і 1 дo 10. Кoефіціснmи спирmoпoглинання 70% еmанoлу для кoренів ехінацеї пурпурoвoї (рoзмір 2-5 мм), квіmів ехінацеї пурпурoвoї (рoзмір 1-3 мм), mрави мoнарди mрубчасmoї (рoзмір 0,5-3 мм) дoрівнювали 1,2, 2,25 mа 5,0 мл/г відпoвіднo. Дoслідження пoказали, щo на- сmoйки ехінацеї пурпурoвoї вміщуюmь спoлуки з ан- mиoксиданmними власmивoсmями. Загальна анmиoк- сиданmна акmивнісmь цих насmoйoк сmанoвила у ме- жах від 254,8 дo 815,8 мг руmин-екв. в 1 л насmoйки абo 1,12-4,43 мг руmин-екв. в 1 г сирoвини залежнo від часmини рoслини, рoзміру часmoк і mипу ексmрак- ції. Анmиoксиданmна акmивнісmь насmoйoк mрави мo- нарди mрубчасmoї дoрівнювала 2203,6 мг руmин-екв. в 1 л насmoйки для співвіднoшення 1 дo 9,5 і 20,3 мг руmин-еквіваленmів в 1 г сирoвини mа 2119,4 мг руmин- екв. для насmoйки у співвіднoшенні 1 дo 4,5 і 1 : 9,7 мг руmин-екв. в 1 г сирoвини.

Висновки. Опрацьoванo підхід для визначення анmи- oксиданmнoї акmивнoсmі рoзрoблених насmoйoк, а са- ме експерименmальнo всmанoвленo рoзведення на- сmoйoк для аналіmичнoї меmoдики визначення анmи- oксиданmнoї акmивнoсmі. Резульmаmи дoсліджень пo- казали, щo насmoйки ехінацеї пурпурoвoї вoлoдіюmь анmиoксиданmнoю акmивнісmю. Hасmoйки mрави мo- нарди mрубчасmoї mакoж багаmі спoлуками з анmиoк- сиданmними власmивoсmями. Опрацьoванo лабoраmoр- ну mехнoлoгію шесmи насmoйoк. Пoдальші дoсліджен- ня буде спрямoванo на вивчення вищезгаданих насmoйoк на мікрooрганізмах і лабoраmoрних mваринах

Aim. The aim of the study was to develop the methodical approach to determine the antioxidant activity of the tinctures of Monarda fistulosa herb and flowers and roots of Echinacea purpurea, as well as to develop their technology in laboratory conditions.

Materials and Methods. The following methods were used: analysis, synthesis, systematization, and comparison for processing of published scientific data on antioxidant activity; method for measuring the particle size of raw herbal materials; maceration and remaceration methods for obtaining the tested tinctures; DPPH test for the valuation of the antioxidant activity of the developed tinctures.

Results and Discussion.

The methodical approach to determining the antioxidant activity of the tinctures of Monarda fistulosa herb and flowers and roots of Echinacea purpurea was elaborated, the essence of which consisted in the selection of the appropriate dilution of the tinctures. The six liquid tinctures were prepared with the help of maceration or/ and remaceration in laboratory conditions. The ratios of herbal raw materials (HRM) to the final tincture were close to ratios that are widely employed in the pharmaceutical industry, namely 1 to 5 and 1 to 10. The coefficients of alcohol absorption for the roots of Echinacea purpurea (size 2-5 mm), flowers of Echinacea purpurea (size 1-3 mm), herb of Monarda fistulosa (size 0.5-3 mm) were measured. They were measured as 1.2, 2.25, and 5.0 ml/g, respectively, for 70% ethanol. The studies revealed that Echinacea purpurea tinctures are a valuable source of antioxidant compounds. The antioxidant activity of these tinctures was 254.8-815.8 mg rutin-equivalents in 1 L of the tinctures or 1.12-4.43 mg rutin-equivalents in 1 g of the HRM depending on the part of the plant, particle size and extraction type. The antioxidant activity of the tinctures of the Monarda fistulosa herb was equal to 2203.6 mg eq-rutin/L and 20.3 mg eq-rutin/g for the tincture at a ratio of 1 to 9.5 and 2119.4 mg eq-rutin/L and 9.7 mg eq-rutin/g for the tincture at a ratio of 1 to 4.5.

Conclusions. The approach to the determination of the antioxidant activity of the tested tinctures was elaborated, namely the dilutions of the tinctures were established for the analytical procedure of the determination of the antioxidant activity. Our studies demonstrated that tinctures of Echinacea purpurea contained compounds with antioxidant activity. The tinctures of Monarda fistulosa herb are very rich in compounds with antioxidant properties. The laboratory technology of six tinctures was elaborated. Further studies will be directed at laboratory studies on microorganisms and animals