ABSTRACT
The aim: The aim of our study was to determine effect of whole body vibration on the bone tissue remodeling, determine the correlation between bone mineral density, markers of bone metabolism and level of vibration stimulus.
Materials and methods: Four experimental groups Wistar rats were exposed to vertical whole body vibration during 28 days. Blood intake and QCT-scanning of the lumbar spine was performed on the 28th and 56th day of study.
Results: The largest loss of trabecular bone was observed in experimental groups III (0.51g) and IV (1.15g), which was decreasing to 12% (p<0.05) and 14% (p<0.05), respectively, in comparison with the control group. After 56th day of the experiment, bone loss dynamics was the following: in the 1st
group ≤ 10% (p <0.05), in the 2nd ≤ 12% (p <0.05), in the 3rd ≤ 17 % (p <0.05), and 4th ≤ 22% (p <0.05) compared with the control group. Changes in the level of hydroxyproline in the first experimental group were not statistically significant (p>0.05), in the second group – increased by 19.3% compared with the control rates, in the third – by 65.3%, and in the fourth – the level doubled (p<0.05). Increase of free hydroxyproline indicates violations in the balance between destruction and compensatory acceleration of collagen biosynthesis, which gradually decreases up to the 56th day. It has been determined that with the increase in vibration frequency, elevation of osteocalcin level in rats’ blood is observed.
Conclusions: Acceleration 0.51g increases the rate of bone metabolism, causes collagen metabolism disorders, loss of bone mineral mass, which further leads to osteoporosis.
KEY WORDS: bone, whole body vibration, mineral density, bone remodelling
UDC 616.12-008.331.1
Abstract. Background. The prevalence of obesity in children has a trend of constant growth. A third of the pediatric population suffers from excess body weight and obesity, which are associated with such pathological conditions as hypertension, insulin resistance, hyperglycemia, type 2 diabetes, dyslipidemia, metabolic syndrome (MS) and early cardiovascular dysfunction. Waist circumference (WC) measurement is a simple noninvasive screening tool to identify children with abdominal obesity, MS, and increased cardiovascular risk. The purpose of the study was to develop age- and gender-specific WC percentiles for Ukrainian children aged 10–17 years and to determine possible WC cut-offs for detecting abdominal obesity. Materials and methods. 1566 children aged 10–17 were examined, 759 boys and 807 girls. According to the WHO protocol, WC was measured using a flexible centimeter tape in a standing position midway between the lower rib and the upper front edge of the ilium. The threshold point for detecting abdominal obesity was WC ≥ 90th percentile of the distribution according to age and sex (IDF Consensus, 2007). Results. Age and gender percentiles of WC and cut-off at the level of the 90th percentile in Ukrainian children and adolescents are presented. The importance of gender assessment of WC lies in the reliable difference of indicators in children aged 10–12 and 15–17 years and growth of parameters with age in both boys and girls. The need for age assessment of WC is due to increasing the 90th percentile indicators in girls aged 10–17 from 76 to 90.5 cm and in boys from 75.9 to 94 cm. The data obtained can serve as a source for screening and identifying children with abdominal obesity, increased metabolic risk and a better understanding of current trends in childhood obesity. It has been suggested that new WC reference values should be added to clinical examinations to help pediatricians and family physicians reduce cardiovascular risk in children. Conclusions. In the diagnosis of MS in children, it is recommended to use the proposed specific percentiles of WC for sex and age, the values of which ≥ 90th percentile of the distribution should be utilized for detection of abdominal obesity and further diagnosis of MS. Measuring and evaluating WC in routine pediatric examinations is important.
The aim: To study the rate of detection of specific periodontopathogenic microbiota in patients with chronic generalized periodontitis (CGP) and coronary artery disease (CAD) and assessment of the risk of periodontal pathogens in the development of CAD.
Materials and methods: A microbiological study of the content of periodontal pockets was carried out in 64 patients with CGP and CAD of the study group (mean age – 56.9±7.9 years) and 20 patients of the comparison group (mean age – 45.2±11,8 years) who were not burdened with CAD.
Results: It was established that in patients with CGP and CAD the following periodontal pathogens were found more frequently than in the comparison group: Aggregatibacter actinomycetemcomitans (56.3±6.20% vs 25.0±9.68%; p=0.01), Prevotella intermedia (54.7±6.22% vs. 20.0±8.94%; p=0.01), and Fusobacterium spp. (34.4±5.94 vs. 10.0±6.71%; p=0.04). The increase in the percentage of the association of the periodontal pathogens was revealed in patients with CAD, which increased with the severity of the pathological process in periodontal tissues. The results of the study indicate the association of A. actinomycetemcomitans, P. intermedia, Fusobacterium spp. with CAD: A. actinomycetemcomitans:
OR=3.86 (95% CI: 1.25-11.90), p=0.015; P. intermedia: OR=4.83 (95% CI: 1.45-16.05), p=0.007; Fusobacterium spp.: OR=4.71 (95% CI: 1.00-22.20), p=0.035.
Conclusions: Analysis of the microbiological study indicates a high rate of detection of specific periodontal pathogens in patients with CGP and CAD. It can be assumed that the presence of such periodontal pathogens as A. actinomycetemcomitans, P. intermedia, Fusobacterium spp., significantly increases the risk of CAD
616.132-06:616.131]-007.22-53.1-053.36-073.48
Аортопульмональне вікно (АоПВ) — уроджена вада серця, що характеризується наявністю аномального сполучення між стовбуром легеневої артерії та проксимальною частиною дуги аорти безпосередньо понад рівнем півмісяцевих клапанів. Це одна з рідкісних вад серця (частота становить 0,2–0,6 %). АоПВ може бути самостійною вадою або поєднуватися з такими вадами, як коарктація аорти, перервана дуга аорти, тетрада Фалло, дефект міжпередсердної перегородки чи відкрита артеріальна протока. Лікування АоПВ полягає в хірургічній корекції вади, що повинна проводитись відразу після встановлення діагнозу з метою запобігання розвитку легеневої гіпертензії. Післяопераційні ускладнення після хірургічної корекції АоПВ виникають рідко й залежать від поєднання цієї вади з іншими вродженими вадами серця, особливо з перерваною дугою аорти. У цій статті ми подаємо ретроспективний аналіз пацієнтів з АоПВ за період 2003–2022 років, які проходили обстеження в КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна дитяча лікарня «ОХМАТДИТ», і два клінічні випадки АоПВ — у 2- і 10-місячних хлопчиків.
Aortopulmonary window (APW) is a congenital heart defect characterized by the presence of an abnormal connection between the pulmonary artery and the proximal part of the aortic arch directly above the level of the semilunar valves. It is one of the rarest cardiac defects (frequency of 0.2–0.6 %). APW occurs as an isolated cardiac lesion or in association with other anomalies such as coarctation of the aorta, interrupted aortic arch, tetralogy of Fallot, and atrial septal defect or patent ductus arteriosus. Treatment of APW comprises surgical correction of the defect, which should be performed immediately after diagnosis in order to prevent the development of pulmonary hypertension. Postoperative complications after surgical correction of APW occur rarely and depend on the association of this defect with other congenital heart defects, especially with an interrupted aortic arch. In this article, we present a retrospective analysis of patients with APW for 2003–2022, who were examined at the Lviv Regional Children’s Hospital OHMATDYT, and 2 clinical cases of APW in 2- and 10-month-old boys.
616.12-007.2-053.1+616.127-007.61)]-06-053.2
Тетрада Фалло (ТФ) – найпоширеніша ціанотична вроджена вада серця, яка характеризується широким анатомічним спектром і вираженістю клінічних проявів, що залежать від ступеня стенозу легеневої артерії, та може асоціюватися з хромосомними аномаліями.
Гіпертрофічна кардіоміопатія (ГКМП) – рідкісне генетичне захворювання, яке зазвичай успадковується за аутосомно-домінантним типом і має високий рівень ризику раптової серцевої смерті та асоціюється з порушеннями в локусах певних генів.
Клінічний випадок. Наведено рідкісний випадок поєднання ТФ та ГКМП у 9-місячної дитини, госпіталізованої до відділення реанімації Львівської обласної дитячої клінічної лікарні «ОХМАТДИТ» з ядухо-ціанотичними нападами.
Дівчинку госпіталізовано до реанімації в ядухо-ціанотичному кризі із сатурацією 44%. При огляді визначалися виражена задишка, блідість і ціаноз губ. Аускультативно тони серця ритмічні, приглушені, частота серцевих скорочень – 202 уд./хв, визначався систолічний шум по лівому краю грудини 5/6 за шкалою Левіне. На електрокардіограмі визначалися ознаки систолічного перенавантаження та гіпертрофії правого шлуночка. Під час проведення 2D-ехокардіографічного обстеження визначалася гіпертрофія стінок лівого, правого шлуночків та міжшлуночкової перегородки та ознаки ТФ. На магнітно-резонансній томографії діагноз підтвердився. Після стабілізації загального стану дитину транспортовано в умовах ургентної санавіації для хірургічної корекції до Центру дитячої кардіохірургії в м. Києві, де рекомендовано продовжити медикаментозне лікування бета-блокаторами. Через 2 місяці дитину віком 1 рік прооперовано в плановому порядку – проведено радикальну корекцію ТФ, стан після операції задовільний.
Висновки. Поєднання ТФ та ГКМП є вкрай рідкісним. ТФ асоціюється з хромосомними аномаліями, тоді як ГКМП – із порушеннями в локусах певних генів. Прогноз для пацієнтів із ТФ та ГКМП асоціюється з високою післяопераційною смертністю, що пов’язано з прогресуванням обструкції вихідного тракту лівого шлуночка, розвитком шлуночкових аритмій та серцево-судинної недостатності в пізньому післяопераційному періоді.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дитини.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Tetrallogy of Fallot (ToF) is the most widespread congenital heart defect characterized by a wide anatomic spectrum and clinical manifestations, which depend on the degree of stenosis of the pulmonary artery, and can be associated with chromosomal abnormalities.
Hypertrophic cardiomyopathy (HCM) is a rare genetic disorder that often occurs in the autosomal-dominant type and has a high risk of cardiac death and is associated with abnormalities in certain gene loci.
Clinical case. We present this rare association in a 9-month-old girl, without previous history of heart defect, who was admitted to intensive care unit with a clinical presentation of severe hypoxic spell.
A rare case of the combination of ToF and HCM has been reported in a 9-month-old child admitted to the reanimation department of the Lviv Regional Children’s Clinical Hospital «OKHMATDYT» for malignant and cyanotic attacks.
The girl was hospitalized for reanimation in a jaundice-cyanotic crisis with a saturation rate of 44%. On examination, a pronounced sciatica, pallor and cyanosis of the lips were detected. Auscultatively, the heart tones were rhythmic, muffled, the heart rate – 202 beats per second, systolic murmur was detected on the left side of the chest 5/6 on the Levine scale. Electrocardiogram showed signs of systolic hypertension and hypertrophy of the right ventricle. 2D-echocardiographic examination revealed hypertrophy of the left and right ventricular walls and interventricular septum as well as signs of ToF. On the magnetic resonance imaging the diagnosis was confirmed. After the stabilization of the general condition the child was transported to the Center of Pediatric Cardiology and Cardiac Surgery in Kyiv for surgical treatment, where it was recommended to continue the medical treatment with beta-blockers. After 2 months, the 1-year-old child was operated on routinely – radical correction of ToF, the post-operative state was good.
Conclusions. Association of ToF and HCM is extremely rare. ToF is often associated with chromosomal aberration, while hypertrophic cardiomyopathy associates with certain gene loci. Surgical treatment of ToF associated with HCM differs greatly from surgical treatment of usual ToF and physiology of both conditions have to be considered prior to the surgery, as combination of ToF and HCM is associated with high postoperative mortality, as the LVOT progresses and increased risk of development of ventricular arrhythmias and heart failure develops.
The association between ToF and HCM is extremely rare. ToF is associated with chromosomal abnormalities, whereas HCM is associated with abnormalities in certain gene loci. The prognosis for patients with TF and HCM is associated with high postoperative mortality due to progression of obstruction of the left ventricular tract, development of ventricular arrhythmias and cardiovascular failure during the postoperative period.
The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies.
No conflict of interests was declared by the authors.
Key words: Tetrallogy of Fallot, hypertrophic cardiomyopathy, cyanotic spell, echocardiography, children.