УДК 616.831-005.1-039.76-085.81/.84

РЕЗЮМЕ. Проблема відновлення пацієнтів після перенесеного геморагічного інсульту є однією із актуальних питань сучасної реабілітації. Згідно зі статистичними даними, у 48 % хворих, які перенесли інсульт, розвиваються інвалідизуючі геміпарези, у 30 % – психоорганічні синдроми та лише 10–15 % пацієнтів повертаються до праці. Це свідчить про актуальність даної проблеми та необхідність пошуку шляхів удосконалення та оптимізації відновного процесу в даної групи хворих. Одним із факторів порушень мозкового кровообігу є дисбаланс нуклеїнового гомеостазу, він корелює з тяжкістю захворювання, що дозволяє оцінити динаміку вогнищевої та загальномозкової симптоматики.
Мета роботи – дослідження ефективності немедикаментозних засобів лікування у реабілітації пацієнтів з наслідками порушення мозкового кровообігу у відновному періоді (3–10 місяць після крововиливу). Порівняти отримані результати із даними, отриманими після проведеної класичної реабілітації у пацієнтів контрольної групи.
Матеріал і методи. В роботі досліджено ефективність реабілітаційних заходів із застосуванням немедикаментозних методів лікування: гірудотерапії, апітерапії, рефлексотерапії та мануальної терапії у 66 хворих із наслідками перенесеного геморагічного інсульту в пізньому відновному періоді. Для об’єктивізації даних дослідження використано оціночні шкали, які застосовували на початку лікування, через один та через три місяці після реабілі- тації. Оцінку неврологічного статусу проводили за шкалою інсульту національного інституту здоров’я (NIHSS), ступінь підвищення тонусу м’язів – за модифікованою шкалою спастичності Ашфорта. Динаміку функціонального стану пацієнтів оцінювали за шкалою Ренкіна, індексом активності у щоденному житті Бартел, когнітивні функції за шкалою Mini-Mental State Examination (MMSE), психоемоційний стан оцінювався за шкалами Бека та Монтгомері – Асберг. У роботі визначено рівень нуклеїнових кислот (ДНК, РНК) і активність кислих і лужних нуклеаз у сироватці крові на початку та в кінці лікування. Ці результати порівнювали з результатами реабілітації пацієнтів контрольної групи (n=50), які отримували класичну схему реабілітації.
Результати. Встановлено вірогідне покращення стану пацієнтів з наслідками перенесеного геморагічного інсульту яке проявлялося в відновленні показників функціонування за шкалою Ренкіна на 14 % після першого і 29 % після третього місяців лікування, р<0,05. Покращення за індексом Бартела становило 9 % після першого і 20 % після третього місяців відповідно, р<0,05. Зменшення спастичності м'язів за шкалою Ашворт становило 12 %, когнітивні функції відновились на 19 % піля проведеного лікування в порівнянні із станом на початку лікування. Психоемоційний стан покращився на 44 % і 40 %, р<0,05 (за шкалою MADRS та шкалою Бека) після проведеної реабілітації в порівнянні із станом на початку лікування відповідно. Після проведеної реабілітації спостерігали зменшення рівня ДНК та збільшення кількості РНК у сироватці крові пацієнтів. Зміни активності нуклеаз та відповідних коефіцієнтів їх взаємовідношень (зменшення рівня ДНК-ази I та РНК- ази II, зростання РНК – ази I та ДНК –
ази II, зростання коефіцієнтів К1 і К3, зменшення рівня К2). Покращення даних показників в основній групі пацієнтів було достовірно кращим, ніж в групі порівняння.
Висновки. Призначення реабілітаційної програми із застосуванням немедикаментозних засобів лікування у пацієнтів з наслідками перенесеного геморагічного інсульту у пізньому відновному періоді покращує функціональні показники загального стану пацієнтів, зменшує спастичність уражених м’язів, та інвалідизацію, підвищує показники активності та психоемоційний стан пацієнтів. Зміни нуклеїнового гомеостазу свідчать про зменшення процесів розпаду та аутолізу мозкових клітин і активацію відновних процесів, порівняно з контрольною групою.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: реабілітація; гірудотерапія; апітерапія; рефлексотерапія; мануальна терапія; ДНК; РНК; нуклеази; геморагічний інсульт.

Abstract. Rehabilitation of patients following an acute myocardial infarction remains one of the most urgent tasks of modern cardiology. Cardiac rehabilitation programs are aimed not only at improving the functioning of the cardiovascular system but also at ensuring the mental health of patients, restoring their working capacity, and returning to a full-quality life as soon as possible. Patients receive many benefits of cardiac rehabilitation from physical training. The main type of physical exercise in patients with cardiovascular diseases is aerobic training, which increases maximal oxygen consumption and improves cardiorespiratory endurance. The dosed training method is the basis of the development of the patient's functional adaptation to physical exertion in cardiovascular diseases. The objective was to develop and test the effectiveness of the physical therapy method proposed by the authors for the recovery of patients with acute myocardial infarction after stenting. Material and methods: clinical (standard) examination and interview of the patient, medical history, blood pressure (BP) and heart rate (HR) measurement, pulse oximetry with saturation (SpO2) determination, orthostatic test, 10-meter walk test (10MWT), the Timed Up and Go test (TUG), the 6 Minute Walk Test (6MWT). 16 patients were enrolled in the study which lasted 5 weeks. Sessions according to the developed methodology of physical therapy were conducted with each patient for 12 days. Inclusion criteria: age between 50-80 years old, medical diagnosis: myocardial infarction, after stenting, no contraindications to cardiac rehabilitation. The effectiveness of the developed method of physical therapy for the recovery of patients with acute myocardial infarction after stenting was assessed. Changes in the performance of 10MWT, 6MWT, and TUG tests indicated improved adaptation and tolerance of the respiratory and cardiovascular systems to exercise, as well as normalization of blood pressure, heart rate, and SpO2. Conclusions. Physical exercises, according to the developed program of physical therapy, improve the general physical condition of patients, increase their functional capabilities, improve indicators of cardiovascular and respiratory system and have a positive effect on life quality. The study confirmed the importance of physical therapy in the recovery of patients with acute myocardial infarction after stenting.

Keywords:
myocardial infarction, physical therapy, cardiac rehabilitation

Abstract.

Introduction. Functional capacity is important parameter of activity of a person. It can be assessed with different methods, including interviewing, walk tests, cardiopulmonary exercise testing. According to the recommendations of the European Society of Cardiology, the assessment of functional capacity is an important step in the perioperative management of a patient with concomitant cardiovascular pathology during non-cardiac surgery. Purpose of our study was to implement assessing of functional capacity in clinical practice, including perioperative management of patients. And also, to compare the practical value of self-reported methods of assessing functional capacity and exercise testing. Materials and methods. 15 healthy men aged 33±5.4 years and 172 patients with documented pathology of the cardiovascular system aged 65±2.8 years were included in the study, among them 51% were male. We compared the value of different methods and the expediency of assessing the functional capacity of a patient with concomitant pathology of the cardiovascular system before planned non-cardiac surgery. Results. All healthy individuals gave a positive answer to the question about ability to climb two flights of stairs. The average Duke Activity Status Index score was 52.47±5.96, which corresponded to the calculated value of METs 9.19±0.73. During cardiopulmonary exercise testing, the average value of VO₂max in these individuals was 47.56±11.34 mL/(kg·min). A direct strong correlation between Duke Activity Status Index values and VO₂max was established (r=0.91, р˂0.01). 36 patients (21%) reported inability to climb two flights of stairs added. The average DASI in these persons was 12.84±4.38 and the level of NTproBNP was 1116±75. On the contrary in the rest of the patients the DASI was 28.18±7.72 and NTproBNP 302±42 with statistically significant difference (p˂0.01). The dynamics of troponins in the examined subjects did not show any increase in the postoperative period. The values of the EF in patients reported inability to climb two flights were lower by 9.78% compared with others (56.57±12.34% and 62.71±6.35%, p˂0.01). The average number of days spent in the hospital was 22 in patients with inability to climb two flights and 12 in the rest. 32 patients (19%) died, 28 deceased belonged to the group with inability to climb two flights of stairs. The average time of death was 29.86 days. Correlation analysis revealed a direct relationship of average strength between the Duke Activity Status Index and EF (0.42, p 0.007), an inverse relationship of average strength between the Duke Activity Status Index and NTproBNP (-0.42, p=0.01) and the number of days spent in a hospital (-0.39, p=0.005). In conclusion we found that healthy men with an active lifestyle have higher average VO₂max parameters and confirmed that the VO₂max obtained during the cardiopulmonary exercise testing was comparable to questionnaire methods for assessing functional capacity. One fifth of patients with confirmed cardiovascular pathology self-reported inability to climb two flights of stairs. These individuals had a lower EF, a higher concentration of NTproBNP, a longer stay in the hospital, and significantly higher mortality. the Duke Activity Status Index correlates with left ventricular systolic function and NTproBNP level.

Keywords: noncardiac surgery, concomitant cardiovascular pathology, perioperative assessment, functional capacity 

UDC 616-018: 616-097

This study addresses the current need for vaccine adjuvants able to induce an immune response to novel or mutated pathogens. It exploits the ability of nanodiamonds (ND) to induce the formation of neutrophil extracellular traps (NETs) triggering inflammation, accompanied by immune response to co-injected
antigens. Hydrophobic nanodiamonds 10 nm in diameter were covered with 194 a.a. sequence of the receptorbinding domain of Spike protein of SARS-CoV-2 via passive adsorption. It was shown that antigen-covered ND induce activation of human neutrophils and stimulate NETs formation and ROS production. When used for immunization antigen-covered ND induce a long-lasting immune response in mice with prevailing IgG1 among antibody subclasses. The injected nanoparticles were sequestered by NETs and safely covered with connective tissues when examined 1 year after injection.

УДК: 612.014.484:012.015.1]-078.73-037-092.9

The development of oxidative and nitrative stress and the processes of free radical oxidation are associated with many pathological processes. Damage of any origin leads to the activation of free radical processes not only in the place of damage, but also in the whole organism. The aim of the study is to assess the state of lipid peroxidation, content of GSH and GSSG and the activity of NO-synthase and arginase in lymphocytes and peripheral blood serum in men with erectile dysfunction due to combat trauma. The research was conducted on peripheral blood lymphocytes of men injured as a result of combat operations (shrapnel and bullet wounds) in the Russian-Ukrainian war, and who were treated at the Military Medical Clinical Center of the Western Region (Lviv, Ukraine). The research group of men with combat injuries was divided into two age groups: men aged 20–39 years and men aged 40–53 years. The MDA content in the blood serum of patients of both age groups was 1.35 times higher than in the control group. In peripheral blood lymphocytes, the MDA content in patients of the young age group was 1.27, and in patients of the middle age group in 1.39 times higher than in the control group. Simultaneously, no significant changes in the concentration of oxidized glutathione in blood serum and blood lymphocytes were found between men with erectile dysfunction due to combat trauma and healthy men. GSH content in blood serum in patients of both age groups was
significantly lower than in the control group. The arginase/NOS ratio in blood serum was 9.75 times lower in the young age group and in 20.45 times lower in the middle age group compared to healthy men. It was established that in the blood serum and blood lymphocytes of men with erectile dysfunction due to combat trauma, processes of lipid peroxidation were intensified and the GSH level was reduced. The GSH/GSSG ratio was reduced only in blood serum. It was found that the oxidative stress is associated with development of nitrative stress. The arginase/NOS ratio was shifted towards increased NOS activity. Activation of iNOS was accompanied by significant inhibition of cNOS. Further study of biochemical mechanisms is important to understand the triggers of erectile dysfunction due to combat trauma.
Keywords: trauma; erectile dysfunction;MDA content; glutathione;NO-synthase; arginase.