УДК 616.89–008.19–008.441.1–06:[616.988:578.834.1]–06–036

Introduction. Long-term symptoms of post-coronavirus disease (COVID) syndrome significantly impacted patients’ health during the pandemic and a long time after.
The aim of the study. To study the clinical characteristics of anxiety, depression and cognitive impairment in patients with post-coronavirus disease 2019 syndrome.
Materials and methods. The study was conducted in compliance with the principles of the 7th revision of the Declaration of Helsinki on Human Rights (2013), the Council of Europe Convention on Human Rights and Biomedicine, and the relevant laws of Ukraine. The consent of the Ethics Commission of Danylo Halytsky Lviv National Medical University was obtained (protocol No. 2 from February 20, 2023). 82 individuals (diagnosed with
COVID-19 between September and November 2021 participated in this study. 61 (74.0%) of these participants,
were classified as having post-COVID-19. Patients’ general examination consisted of: A.T. Beck`s Depression Inventory II (BDI-II), The State-Trait Anxiety Inventory (STAI) Mini-Mental State Examination (MMSE) were used LCB 12 to evaluate the level of depression, anxiety and cognitive impairment respectively. The H. B. Mann - D. R. Whitney U statistical non-parametrical test was used to compare data. We compared data in two periods of time: during acute COVID-19 and 12 weeks later, which resulted into three groups of people. Group A: control group (n = 20). Group
B: patients who suffered from COVID-19 but didn’t develop post-COVID syndrome (n = 21). Group C: patients who developed the post-COVID syndrome (n = 61). Results. Group C showed significantly higher anxiety than the Group (A) (p < 0.0001), as did the Group B p < 0.0001). At time point 2 Group C continued to show higher depression levels compared to Group B (p < 0.0001).
At both time points, Group C exhibited significantly lower cognitive scores compared to Group B (all p < 0.0001).
After 12 weeks, group B did not differ significantly from the control group in cognitive function (p > 0.05), whereas a highly significant difference was observed during acute COVID-19 (p < 0.0001).
Conclusions. The results of our study not only showed significant differences between people who suffered postCOVID syndrome, but also suggest that COVID-19 alone may induce some level of impairment across these measures, but the impairments are significantly amplified in those who develop post-COVID syndrome.
Keywords: COVID-19, post-COVID syndrome, psychiatric disorders, cognitive impairment, depression, anxiety.
Частота виникнення і виражености тривоги, депресії та когніт

ABSTRACT
In the context of combat operations, military personnel are constantly in situations that require psychological resilience. Encountering combat stress is an integral part of military activity, ac-companied by significant physical and psycho-emotional strain, and often leads to the deteriora-tion of soldiers' mental health, complicating the decision-making process. This creates an urgent need to develop effective strategies for psychological support and adaptation after combat stress exposure. The aim of this study is to search for and analyse modern scientific literature to sys-tematise data concerning the cognitive and emotional features of decision-making by military personnel under combat stress. In the process of research, the method of system analysis, com-parative and bibliosemantic methods were used. The cognitive and emotional characteristics of decision-making under combat stress were examined. The study highlights the complexity and variability of behavioural, cognitive, and emotional reactions to combat stress. It was found that cognitive and emotional factors are key components of the decision-making process, emphasising the importance of timely and effective psychological support following combat stress. It is em-phasised that personal traits of military personnel – such as psychological resilience, adaptability, resilience (hardiness), internal potential, emotional regulation, motivation and persistence, as well as high levels of positive emotions and low levels of anger, impulsivity, anxiety, and vulnerabi-lity – contribute to effective decision-making in stressful conditions. It was established that the effects of combat stress can vary significantly depending on individual traits and the cognitive and emotional characteristics of the military personnel. Further research will focus on studying the effectiveness of various psychological interventions aimed at reducing the negative conse-quences of combat stress, as well as analysing their impact on the cognitive and emotional cha-racteristics of military personnel.
Keywords: post-traumatic stress disorder, stress management, stress resistance, individual characteristics.

Найбільшими нейрохірургічними стаціонарами у Львові є «Перше територіальне медичне об’єднання Львова», Військово-медичний клінічний центр Західного регіону. На базі цих шпиталів з 2017 року розпочалася співпраця з Фундацією Razom For Ukraine. У 2023 році у Львові відбулися дві місії Ukrainian-American NeuroFriendship (UANF2023), які розширили свої межі у 2024 році (UANF2024) і відбулися не тільки у Львові, а й у Дніпрі, Києві, Ужгороді та Вінниці. Лікарі зі США: Пітер Кім Нельсон та Максим Шапіро з New York University Langone Health Center та New York City Health + Hospitals/Bellevue; Люк Томич з Dell Children’s Medical Center, New Jersey; Джон Форбс з Vanderbilt University Medical Center, Cincinnati; Rocco Armonda з Walter Reed National Military Medical Center and MedStar Washington Hospital Center разом із українськими лікарями спланували та виконали у Львові понад 60 комплексних невідкладних і планових мікронейрохірургічних операцій, ендоваскулярних процедур дорослим і діткам. Проведення операцій не припиняли ні в умовах спокою, ні під час повітряних тривог. Американські фахівці були вражені тим поєднанням цивільних і пов’язаних з війною умов, за яких доводиться працювати в Україні лікарям, виконуючи надскладні оперативні втручання. Успіх місій UANF2023 і UANF2024 CO-PILOT Neuro полягав у реальній підтримці колегами зі США складних випадків, виконаних в умовах технічних обмежень. Наші лікарі безмежно вдячні американським фахівцям за мужність і надану підтримку.
Ключові слова: російсько-українська війна, нейрохірургія в Україні, гуманітарна місія.

УДК: 616.831-005.1-036.11-02:616.831-005.4]-036.88

Актуальність. Гостре порушення мозкового кровообігу (ГПМК) є однією з основних причин тривалої непрацездатності та летальності. Тяжким ускладненням ГПМК за ішемічним типом є геморагічна трансформація (ГТ), що часто завершується летально.
Мета роботи – проаналізувати фактори ризику виникнення гострого порушення мозкового кровообігу за ішемічним типом із летальним завершенням.
Матеріали та методи. На базі неврологічного відділення лікарні Св. Пантелеймона обстежено 81 пацієнта з ГПМК за ішемічним типом. Хворих було розподілено на 2 групи: група 1 – 57 пацієнтів із ГПМК за ішемічним типом; група 2 – 24 особи з ГПМК за ішемічним типом, які померли. Усім хворим проводили огляд, оцінку
за шкалою коми Глазго, NIHSS (National Institutes of Health Stroke Scale), загальний і біохімічний аналіз крові, коагулограму, ЕКГ та ЕхоКГ. З метою визначення локалізації та поширеності ГПМК проводили КТ голови і оцінку за шкалою ASPECTS (Alberta Stroke Program Early CT score).
Результати та їх обговорення. Усі пацієнти надходили до лікарні з потьмареною свідомістю у тяжкому стані, з вогнищевою мозковою симптоматикою (геміплегія, гемігіпестезія, афазія, дизартрія, геміанопсія), що залежала від зони ураження.
Достовірно вищою була частота серцевих скорочень (ЧСС) у пацієнтів групи 2 (p = 0,006). У пацієнтів групи 2 відмічали більш тяжкий стан, та відповідно нижчу кількість балів за шкалою коми Глазго (p = 0,017). У пацієнтів групи 2 достовірно
частіше встановлювали геморагічну трансформацію (група 1 – 17,5%; група 2 – 54,2%; p = 0,008), що спостерігали у більше ніж половини пацієнтів групи 2. На КТ із контрастуванням візуалізували гіподенсивні зони без чітких контурів, неоднорідні через гіперденсивні лінійні включення. Під час КТ-ангіографії знай-
дені тромбози переважно в басейні лівої (група 1 – 36,8%; група 2 – 37,5%; p = 0,955) та правої середньої мозкової артерії (група 1 – 36,8%; група 2 – 41,7%; p = 0,683). Під час оцінки за шкалою ASPECTS, група 1 отримала 5,7 ± 3,4 бала, тоді як у групі 2 показник склав 6,6 ± 2,4 (p = 0,537).
Висновки. Геморагічна трансформація є окремим фактором ризику, що зменшує шанси на виживання у пацієнтів із ГПМК за ішемічним типом (група 1 – 17,5%; група 2 – 54,2%; p = 0,008). У осіб, які померли, діагностували достовірно вищий
рівень глюкози (p = 0,045), АСТ (p = 0,040), натрію (p = 0,035) у крові, а також вищу ЧСС (p = 0,006). Власне зростання вказаних показників у хворих на ГПМК можна розглядати предикторами несприятливого завершення захворювання.