УДК: 616.314-089.23-06:(616.311.2+616.314.17)]-002
На сьогодні частота зубо-щелепних аномалій і потреба у їх лікуванні є вкрай високою. Ортодонтичне лікування несе безпосередній вплив на стан опорно-утримуючого апарату зубів, що потребує вчасного виявлення хвороб пародонта та їх терапії з метою збереження зубів і успішної корекції прикусу.
Мета роботи - огляд та аналіз сучасної фахової літератури щодо впливу ортодонтичного лікування зубо-щелепних аномалій на пародонтальний статус пацієнтів, зокрема патогенетичних механізмів розвитку захворювань пародонта та особливостей їх клінічного перебігу у даної категорії пацієнтів.
Встановлено, що використання різних видів ортодонтичних конструкцій для лікування зубо-щелепних аномалій супроводжується порушенням гігієнічного статусу, зниженням місцевої імунної відповіді, дисбіотичними змінами в тканинах пародонту, гемодинамічними та мікроциркуляторними розладами, втратою кісткової тканини. Це спричиняє швидкий розвиток та прогресування запальних захворювань тканин пародонта таких як катаральний та гіпертрофічний гінгівіт, а також генералізований пародонтит у осіб молодого та працездатного віку. Саме тому аналіз даної проблематики є актуальним і необхідним для поглибленого розуміння патогенезу розвитку даної патології у осіб, які проходять ортодонтичне лікування, для її вчасного діагностування та профілактики.
Висновки. Проаналізована наукова література даного огляду дозволяє систематизувати і зрозуміти основні патогенетичні механізми розвитку захворювань пародонта у пацієнтів під час ортодонтичного лікування. Відзначено як негативний багатовекторний вплив ортодонтичних конструкцій на пародонтальний статус пацієнтів через погіршення гігієнічних показників та збільшення мікробного навантаження у ранніх термінах лікування, так і позитивну роль у стабілізації стану опорних тканин у віддалених термінах.
Зважаючи на високу поширеність захворювань пародонта у ортодонтичних пацієнтів, зокрема у осіб молодого і працездатного віку, слід привертати особливу увагу до питань діагностики, лікування та профілактики цих захворювань для збереження тканин пародонта в стані здоров’я та забезпечення ефективності ортодонтичного лікування.
Abstract. Today, the frequency of dental and jaw anomalies and the need for their treatment is extremely high. Orthodontic treatment has a direct impact on the state of the supporting and retaining apparatus of the teeth, which requires timely detection of periodontal diseases and their therapy in order to save the teeth and successfully correct the bite.
The purpose of the work is to review and analyze modern professional literature on the impact of orthodontic treatment of maxillofacial anomalies on the periodontal status of patients, in particular pathogenetic mechanisms of the development of periodontal diseases and features of their clinical course in this category of patients.
It has been established that the use of various types of orthodontic structures for the treatment of maxillofacial anomalies is accompanied by a violation of hygienic status, a decrease in the local immune response, dysbiotic changes in periodontal tissues, hemodynamic and microcirculatory disorders and loss of bone tissue. This causes the rapid development and progression of inflammatory diseases of periodontal tissues such as catarrhal and hypertrophic gingivitis, as well as generalized periodontitis in young and able to work individuals. That is why the analysis of this problem is relevant and necessary for deeper understanding of the pathogenesis of the development of this pathology in persons having orthodontic treatment, for its timely diagnosis and prevention.
Conclusions. The analyzed scientific literature of this review makes it possible to systematize and understand the main pathogenetic mechanisms of the development of periodontal diseases in patients during orthodontic treatment. Both the negative multi-vector effect of orthodontic structures on the periodontal status of patients due to the deterioration of hygienic indicators and the increase of microbial contamination in the early stages of treatment, as well as the positive role in stabilizing the state of supporting tissues in the long term, were noted.