. Станом на 2020 рік 1,0 млрд людей у світі досягли віку 60 років або більше та процес старіння населення світу продовжується. Згідно з прогнозами до 2030 року ця цифра зросте до 1,4 млрд, тобто літньою буде кожна шоста людина. До 2050 року кількість осіб у віці 60 років і старше подвоїться та складатиме 2,1
млрд. Збільшується також чисельність людей старечого віку. Очікується, що з 2020 до 2050 року кількість світового населення у віці 80 років і старше потроїться та дорівнюватиме 426 млн (WHO, 2023). З огляду на такі демографічні тенденції ВООЗ розробила Глобальну стратегію та план дій щодо старіння та здоров'я
(WHO, 2017). Для досягнення найкращих результатів щодо загального здоров’я, якості життя (ЯЖ), забезпечення автономії літньої людини використовується підхід всебічного геріатричного оцінювання, що передбачає реалізацію індивідуальних діагностичних та лікувально-відновлювальних програм
мультидисциплінарною командою (Єна Л.М.,  Христофорова Г.М., 2022). Внесок фармацевта у такий багатопрофільний процес може здійснюватися шляхом надання фармацевтичної опіки (ФО) (The Pharmacist Guide to Implementing Pharmaceutical Care, 2019). Корекція застосування лікарських засобів (ЛЗ) не
впливає на показники смертності літніх пацієнтів, однак може зменшити кількість звернень за екстреною допомогою та забезпечити позитивний вплив на ЯЖ (Настанова Duodecim: Перегляд режиму терапії ЛЗ у пацієнтів похилого віку, 2017). Тож, серед завдань, що стоять перед фармацевтом при наданні ФО
геріатричним пацієнтам уникнення застосування потенційно недоцільних ліків, стримування поліфармації / поліпрагмазії, попередження проявів побічних реакцій (ПР) на ЛЗ, забезпечення коректного дозування ліків тощо.

УДК: 616.53-002.25:615.03:615.262

Мета. Вивчення питання фармацевтичної опіки пацієнтів із акне при застосуванні системних ретиноїдів.

Матеріал і методи. Використано методи: системного підходу, бібліографічний, анкетного опитування, статистичний, фармакоекономічної оцінки. Об'єкти дослідження: релевантні інформаційні потоки; чинні стандарти фармакотерапії, інструкції для медичного застосування ізотретиноїну Державного реєстру лікарських засобів України (n=4), 14-й випуск Державного формуляру лікарських засобів; анкети пацієнтів із акне, які застосовують системні ретиноїди (n=53); цінові пропозиції аптек для лікарських засобів ізотретиноїну та лабораторій для дослідження печінкових проб і визначення рівня ліпідів. Предмет дослідження: належна фармацевтична опіка пацієнтів із акне при застосуванні системних ретиноїдів.

Результати й обговорення. Результати анкетного опитування засвідчили, що, незважаючи на високу обізнаність, практика дотримання пацієнтами рекомендацій, пов'язаних із застосуванням ізотретиноїну, потребує оптимізації, зокрема шляхом фармацевтичної опіки, яку, за оцінками пацієнтів, було надано лише у 30,2% (95ДІ: 18,3-44,3%) випадків. У результаті аналізу чинних нормативно-правових документів визначено 6 основних керунків, що включають 10 ключових меседжів фармацевтичної опіки. Із огляду на вкрай низький рівень належного виконання Програми запобігання вагітності при застосуванні системних ретиноїдів (3,7%; 95ДІ: 0,1-19,0%) та серйозність наслідків нехтування рекомендаціями (тератогенна дія), фармацевтична опіка, на нашу думку, повинна включати питання ефективної контрацепції та проведення тестів на вагітність шляхом не лише інформування, а й пошуку та задіяння інших стратегій підвищення дотримання рекомендацій пацієнтками. Вважаємо, що обговорення із пацієнтом витрат на фармакотерапію системними ретиноїдами (за результатами нашого дослідження - від ₴ 17919,20 до ₴ 25307,50), окрім вартості ізотретиноїну (від ₴ 15417,20 до ₴ 21550,00), повинно включати витрати на проведення лабораторного контролю печінкових проб (від ₴ 1530,00 до ₴ 2340,00), ліпідограми (від ₴ 972,00 до ₴ 1417,50) та задоволення низки інших індивідуальних потреб пацієнта.

Висновки. Вивчення питання фармацевтичної опіки при застосуванні системних ретиноїдів дозволило визначити основні керунки (n=6) та ключові меседжі (n=10), на які можуть орієнтуватися фармацевти під час професійної комунікації з пацієнтами із акне, що дає змогу підвищити ефективність та безпечність фармакотерапії.

Мета. Вивчення потреб у наданні послуг клінічної фармації через діяльність створеної Телеграм-групи після запровадження воєнного стану в Україні.
Матеріал і методи. Групу "Клінічна фармація" у месенджері Телеграм (Telegram) створено працівниками кафедри менеджменту в охороні здоров'я, фармакотерапії і клінічної фармації та Центру фармацевтичної опіки та інновацій в охороні здоров'я Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького 03.03.2022року. Об'єкт дослідження: запити учасників створеної групи. Предмет дослідження: особливі потреби у послугах клінічної фармації, та наданні фармацевтичної опіки за умов, що склалися безпосередньо після введення воєнного стану в Україні.
Результати й обговорення. До створеної Телеграм-групи долучилися 206 учасників, від яких надійшло 338 запитів (у період 03.03-08.06.2022), 88,8% протягом березня 2022 року. Запити передбачали ідентифікацію адміністраторами групи лікарських засобів та виробів медичного призначення за надісланими фотографіями вторинного або первинного упакування із маркуванням переважно іноземною мовою. Адміністратори  надавали відповіді українською мовою. Результати аналізу отриманих даних засвідчили, що 54,1% запитів стосувалися лікарських засобів, 16,6% -виробів медичного призначення, 16.6% - дієтичних добавок, 11, 8% - косметичних засобів та 0,9% - інших. При отриманні запитів адміністратори Телеграм-групи ідентифікували засіб як лікарський або ж відносили його до інших категорій. 

Надалі для ліків визначали склад акmивниxфармацевmичниxінгредіснmів, фармакоmерапевmичну групу mа / або показання до засmосування. Cеред запиmів іденmифіковано нарко- mичніmа псиxоmропнілікарськізасоби,обігякиxвУкраїні обмежено, а mакож незарессmровані в Україні ліки (28,4%),длязабезпеченняраціональногозасmосування якиx може виникнуmи необxіднісmь у наданні більш повної фармацевmичної опіки.На нашудумку, оmримані резульmаmи варmо включиmи в навчальний процес, із викорисmанням у m.ч. кейс-менеджменmу на основі оmриманиx запиmів mа відповідей на ниx.

Висновки. Omримані резульmаmи засвідчуюmь, що в умоваx надзвичайниx сиmуацій, зокрема запроваджен- ня воснного сmану, часmину необxідниx послуг клінічної фармації можна реалізовуваmи через діяльнісmь професійниx груп у безкошmовниx месенджераx. Пріориmеmним серед послуг клінічної фармації виявилося надання фаxової інформації про ліки mа вироби медичного призначення. Вважасмо доцільним акmивізуваmи розвиmок e-клінічної фармації, особливо в часи кризового менеджменmу, зокрема віmчизняного.

Abstract  
The researchaims at studying the requirement for clinical pharmacy services offered through the activity of a Telegram
group after the imposition of martial law in Ukraine. Materials and Methods.  The staff of the Department of 
Healthcare Management, Pharmacotherapy and Clinical Pharmacy together with the Centre of Pharmaceutical Care and Innovations in Healthcare of Danylo Halytsky Lviv National Medical University created a "Clinical Pharmacy" group on Telegram (free of charge messenger) on March 3, 2022. The object of research is represented by the requests of the created group members. The subject of research is represented by special needs for clinical pharmacy services and the provision of pharmaceutical care after the imposition of martial law in Ukraine.
Results and Discussion.
A total of 206 participants joined the newly-created Telegram group and sent 338 requests from March 3 to June 8, 2022. Notably, 88.8% of requests were sent in March 2022. The requests involved the identification of medicines and medical products by the group administrators. Medicines and medical products were identified based on the photos of the secondary or primary packaging with labels mainly in a foreign language. The administrators answered the questions in Ukrainian. The results of the data analysis showed that 54.1% of requests were related to medicines, 16.6% to medical products, 16.6% to dietary supplements, 11.8% to cosmetic products, and 0.9% to other. The administrators of the Telegram group identified the product as medicine or attributed it to other categories when they received requests. Later, they identified the composition of active pharmaceutical ingredients, pharmacotherapeutic group and / or indications for use. The requests included narcotics and psychoactive agents, while their distribution is limited in Ukraine. The administrators also identified medicines that were not registered in Ukraine (28.4%). It may be necessary to provide more complete pharmaceutical care to ensure the rational use of them. In our opinion, the obtained results should become a part of the academic process. It should be noted that case management based on the received requests and responses to them must also be included.
Conclusions.
The obtained results prove that a part of the vital clinical pharmacy services can be provided by professional groups using free messengers in the state of emergency, namely the imposition of martial law. The provision of accurate information about drugs and medical products was prioritized among other clinical pharmacy services. We consider it relevant to enforce the development of e-clinical pharmacy, especially while implementing crisis management in Ukraine.