616.15-07:616.833.15-009.7:617.51

 Як свідчать дані фахової літератури, визначення нейрон-специфічної енолази (НСЕ) в лікворі та/або сироватці крові дає змогу оцінити ступінь механічного та/або ішемічного пошкодження нейронів. Враховуючи вище зазначене, ми поставили за мету встановити діагностичну інформативність дослідження вмісту НСЕ у крові як маркера ушкодження периферичних гілок трійчастого нерва у хірургічних хворих із поєднаною травмою середньої зони обличчя. У клінічні спостереження було задіяно 50 хворих із поєднаною травмою середньої зони обличчя – легкою черепномозковою травмою (ЧМТ) – струсом чи легким забоєм головного мозку й множинними переломами вилицевих кісток та дуг, які супроводжувались травматичною нейропатією другої гілки трійчастого нерва (підочноямкового, виличного) різного ступеня тяжкості. Пацієнти були поділені на дві клінічні групи. Першу клінічну групу склав 31 хворий із струсом головного мозку, серед них у 14 пацієнтів діагностовано легку нейропатію (невропраксію) підочноямкового й виличного нервів, а у 17 – нейропатію цих нервів середнього ступеня  тяжкості (аксонотмезис). У другу клінічну групу увійшло 19 хворих із легким забоєм головного мозку. В них були наявні клініко- функціональні ознаки нейропатії гілок верхньощелепного нерва середнього ступеня тяжкості. Ступінь ушкодження нервів та редукцію клініко-функціональної симптоматики нейропатії виявляли інструментально шляхом електроодонтометрії ікла верхньої щелепи та вимірювання електропотенціалів шкіри обличчя на стороні ушкодження виличної кістки, у сироватці крові визначали вміст НСЕ. Дослідження проводили під час госпіталізації хворих, на 7-у та 14-у доби післяопераційного періоду. Встановлено, що визначення НСЕ у крові хірургічних хворих при травматичній нейропатії трійчастого нерва має діагностичну інформативність (діагностичну чутливість та специфічність) при середньому ступені ушкодження, коли надмірно зростає концентрація цього нейронального фермента. Легка черепно-мозкова травма (струс головного мозку) не впливає на ці показники. На тлі клінічної маніфестації легкого забою головного мозку та при його неврологічних ускладненнях (арахноїдиті) зменшується специфічність, діагностична ефективність та прогностична значущість дослідження НСЕ як "чутливого" маркера оцінки характеру ушкодження периферичних гілок трійчастого нерва. 

ABSTRACT
The aim: of our work was investigation of dystrophy in periodontal tissues and an attempt to establish the correlation between dystrophy in the periodontium and presence of intestinal disbacteriosis.
Materials and methods: Clinical-radiological examination was carried out in 146 patients with generalized periodontal pathology at the age from 26 to 59 years old. Among them in 92 persons generalized periodontitis was diagnosed and in 54 – periodontosis. The rst stage of heaviness of the pathological process in the periodontium was revealed in 50 patients with generalized periodontitis and 28 persons with periodontosis. Other patients su ered from heavier forms of periodontal pathology (II and III stages), 42 persons with generalized periodontitis and 28 persons with periodontosis accordingly. Bacteriological analysis of feces for disbacteriosis was carried out in all patients.
Results: Changes in the physiological contour of the gums (that is macro relief of marginal periodontium) were found in the majority of examined patients. Because of the development of pathological gingival contour and recession of the gums, 72,5% of examined patients su ered from root denudation and di erent pathological conditions of roots cement structure – pigmentation, demineralization, wedge-shaped defects, caries. According to our clinical investigations it was found out that in majority of patients (83%) both in ammatory and dystophic changes were present, only 17% of patients had purely atrophic process in the periodontium without in ammation. In patients with GP and periodontosis, in whom dystrophic changes were accompanied by in ammation, clinical appearance was more expressed with redness, bleeding and suppuration from the pockets, thus hiding dystrophic signs.
Conclusions: According to clinical and radiological ndings numerous dystrophic changes were found in all structures of the periodontium and teeth of patients with periodontosis and generalized periodontitis. Changes intensify in disease progressing into the II-III stages. In patients with periodontosis clinical- radiological peculiarities of dystrophy were revealed in early stages of disease progression, while in generalized periodontitis dystrophic changes become apparent in late stages of disease. The presence of colon disbacteriosis was established in patients with periodontosis and generalized periodontitis. Disbacteriosis intensi es when diseases progress into II-III stages of heaviness. These data indicates to possible correlation between the development of dystrophic changes in periodontal tissues and the presence of intestinal disbacteriosis.
KEY WORDS: intestinal disbacteriosis, generalized periodontitis, periodontosis, dystrophy, gingival contour