УДК 378.147:61]:004

Мета роботи — вивчити ставлення студентів 5-го та 6-го курсів медичних факультетів Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького до змішаних форм навчання, зокрема дистанційної, в умовах карантину через пандемію COVID-19 і воєнного стану.
Матеріали та методи. Проведено анкетування, за результатами якого вивчено ставлення студентів 5-го і 6-го курсів медичних факультетів до змішаної форми навчання під час осіннього семестру 2022/2023 навчального року.
Результати та обговорення. Серед учасників опитування третина (33,7 %) усвідомила можливість перебувати в навчальному процесі та відзначила більшу відповідальність за навчання, тобто позитивну зміну в цілому. Однак 18,5 % опитаних вказали на негативну зміну, відчуваючи байдужість. Більше третини студентів (39,1 %) оцінили свій рівень тривоги як високий, ще третина (33,7 %) — як дуже високий. Установлено, що, крім навчання, 30,4 % студентів займаються волонтерською діяльністю, більше половини (53,2 %) працюють, зокрема 30,4 % — у медичній сфері. Серед студентів 6-го курсу участь у волонтерській діяльності порівняно зі студентами 5-го курсу була більшою — 39,7 %, працювало більше студентів — 56,4 %. Серед негативних чинників для 80,4 % опитаних студентів- 5-го курсу перше місце посідала відсутність набуття і вдосконалення практичних навичок, друге місце — технічні труднощі. На прагнення здобувати знання дистанційне навчання не вплинуло у 72,3 % студентів, а решта зазначили, не мають мотивацію до навчання з переходом на дистанційну форму навчання.
Висновки. Війна та воєнний стан в Україні стали джерелом стресу для всіх учасників навчального процесу, тому визначення ставлення студентів до навчання є актуальним і потрібним у сучасних умовах. Використання інформаційних технологічних засобів збільшує можливості як для освіти, так і для науки. Під час карантину, спричиненого пандемією CОVID-19 та воєнним станом в Україні, навчальний 
процес не зупинився, а дистанційний формат навчання, на думку абсолютної більшості опитаних студентів, дав змогу, перебуваючи у відносно безпечних місцях, продовжити вивчати медицину. 
Ключові слова. Дистанційне навчання, студенти-медики, анкетування, особистісне ставлення, ефективність навчання, позитивні та негативні чинники.

UDC 378.147:070-051]:004.8

In the era of intelligent communication, artificial intelligence technology is widely applied across various stages of news production, marking the advent of the era where news is collaboratively produced by humans and machines. Consequently, there has been a corresponding shift in the demand for talent in the media industry. The goal of the article is to investigate the dynamic intersection of artificial intelligence and intelligent communication technologies in training future journalists. The emergence of new technologies is prompting journalism education to adapt to new demands and undergo reforms. Traditional journalism education is no longer able to meet these new talent requirements, necessitating transformations in journalism education. Building upon the analysis of the impact of intelligent communication on news production, this article reviews past reforms in journalism education amid technological innovations and proposes an educational breakthrough focused on cultivating “H” talents in the era of intelligent communication. Therefore, journalism education in the era of intelligent communication urgently needs reforms.

УДК 378.147

У статті розглядається компетентнісний підхід як такий вид змісту освіти, що передбачає цілісний досвід вирішення життєвих проблем, виконання ключових функцій, соціальних ролей, вміння пристосовуватися до швидкоплинних подій тощо.
Мета статті – розглянути можливості формування базових професійних та особистісних компетенцій в процесі підготовки студентів вищих медичних закладів освіти.
Компетентнісний підхід зосереджується на результаті освіти, на розвитку здібностей особи діяти в різноманітних проблемних ситуаціях. У теорії компетентнісного підходу виділяють два базових поняття: компетенція і компетентність, при цьому компетенція розглядається як сукупність взаємопов’язаних якостей особистості, котрі задаються щодо певних предметів і процесів, а компетентність співвідноситься з володінням чи процесом оволодіння особою відповідною компетенцією, що містить її особистісне ставлення до неї чи до предмету діяльності. 

УДК :  378.147.091.33-048.63:61(063) 

Світові тенденції розвитку медичної освіти базуються на розумінні ключової ролі освітнього процесу, а також на принципах відповідальності освіти перед суспільством; на широкому і відкритому доступі до сучасних технологій, як на додипломному, так і післядипломному етапі.Прослідковується чітка тенденція зміщення акцентів на практичну орієнтованість засвоєних знань та контролю отриманих практичних навичок та вмінь, широке запровадження імітаційних технологій навчання. Поштовхом до цього стала зосередженість світової медичної спільноти на проблемі лікарських помилок і необхідності підвищення безпеки пацієнтів.