УДК 578.834:616-076-092.4:57.02:599.323.42 

Анотація. Наведено перші результати досліджень по створенню експериментальної моделі коронавірусної інфекції COVID-19 на лабораторних хом’яках лінії P. Roborovski. Тварин інфікували інтраназально біоматеріалом, взятим з епітелію носоглотки від хворих на COVID-19 з підтвердженим у них діагнозом шляхом експрес тестування з використанням Antigen Detection Kit (NEWGENE Bioengineering). Виявлено зростання температури тіла у піддослідних тварин. Гістологічне дослідження тканин легень інфікованих хом’яків на 5-ту добу спостереження виявив у них наявність набряку, крововиливів, лейкоцитарної інфільтрації, зменшення просвіту альвеол та інших ознак, які притаманні коронавірусній інфекції на її ранній стадії розвитку. Імуногістохімічний аналіз цих взірців легень з використанням моноклональних антитіл до нуклеокапсиду коронавірусу (X-223) та аналіз конфокальною мікроскопією субклітинних компонентів показав локалізацію вірусних антигенів у складі вакуоляризованих клітин інтерстицію легеневої тканини, що є молекулярним підтвердження наявності коронавірусних антигенів в легенях хом’яків. Створена експериментальна модель може бути використана для вивчення патогенезу COVID-19 та доклінічних випробовувань імунобіологічних та лікувально-профілактичних препаратів при цій інфекції.

Abstract. The first results of research on the creation of an experimental model of the COVID-19 coronavirus infection on laboratory hamsters of the P. Roborovski line are presented. Animals were infected intranasally with biomaterial taken from the nasopharyngeal epithelium of patients with a confirmed diagnosis of COVID- 19 by rapid testing using the Antigen Detection Kit (NEWGENE Bioengineering). An increase in body temperature was detected in experimental animals. Histological examination of lung tissues of infected hamsters on the 5th day of observation revealed the presence of edema, hemorrhages, leukocyte infiltration, reduction of alveolar lumen and other signs that are characteristic of coronavirus infection in its early stage of development. Immunohistochemical analysis of these lung samples using monoclonal antibodies to the nucleocapsid of the coronavirus (X-223) and analysis of subcellular components by confocal microscopy showed the localization of viral antigens in vacuolarized cells of the interstitial lung tissue, which is molecular confirmation of the presence of coronavirus antigens in the lungs of hamster tissues. The created experimental model can be used to study the pathogenesis of COVID-19 and preclinical tests of immunobiological and therapeutic and preventive drugs for this infection.

Проведено аналіз наукової літератури за останні 5 років, яка стосується діагностики CDI. Також нами було обстежено пацієнтів, що зверталися у Львівську обласну інфекційну клінічну лікарню з передбачуваним діагнозом CDI за останні 3 роки. Обстеження пацієнтів з CDI повинно проводитись всебічно. При верифікації діагнозу слід враховувати дані анамнезу, об’єктивного обстеження, результати лабораторних та інструментальних методів дослідження. Серед запропонованих методів варто звернути увагу на ультразвукову діагностику. Це недорогий, неінвазивний, доступний метод, який з високою імовірністю  дозволяє виявити типові ознаки характерні для Сlostridium difficile інфекції.

УДК 616.98:616.34-002]-02-074

Проведено динамічне спостереження за хворими, що перебували на стаціонарному лікуванні у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні з діагнозами: Сlostridium difficile-інфекція, псевдомембранозний коліт (ПМК) та антибіотико-асоційована діарея. Типові ультразвукові ознаки, характерні для CDI, були наявними у 16 пацієнтів з 22 обстежених. У чотирьох – змін на ультразвуковому дослідженні (УЗД) не було, а у двох – виявлено тільки зниження перистальтики. Серед досліджуваних пацієнтів фіброколоноскопія (ФКС) проводилась у п’яти випадках, з них у чотирьох пацієнтів виявлено псевдомембранозні бляшки, характерні для ПМК. Використання інструментальних методів для верифікації Сlostridium difficile-інфекції має не менш важливе значення, ніж лабораторні методи. Серед запропонованих методів варто звернути увагу на ультразвукове дослідження. Це недорогий, неінвазивний метод, який дозволяє виявити типові ознаки, характерні для Сlostridium difficile-інфекції. 

Leptospirosis is one of the most widespread zoonotic infectious diseases in the world. Compared to other zoonotic diseases, it often takes on severe forms. The clinical course of leptospirosis depends on many factors, particularly the overall health status and completeness of immunologic responsiveness. Antibody-mediated immunity is of critical importance. The role of cellular immunity remains underresearched. According to many authors of experimental studies, infection with Leptospira borgpetersenii in cattle results in CD4+ proliferation, while a reduction in the level of CD8+ is an adverse symptom of the onset of leptospirosis complications. There is also data suggesting that antileptospiral immunoglobulins together with the complement are deposited in alveoli of guinea pigs and cause hemorrhagic lesions in lungs. The goal of the study has been to compare the clinical course of the disease depending on the level of immunological indicators such as CD4+, CD8+, and the total complement (CH50) in leptospirosis patients. While these indicators are relative, when combined with other symptoms and laboratory data the resulting changes should serve as a red flag for clinicians.

Лептоспіроз є одним з найпоширеніших зоонозних інфекційних захворювань у світі, що може мати найтяжкий перебіг серед інших зоонозів. Тяжкість і перебіг лептоспірозу пов’язані з безпосередньою дією збудника, шляхом інфікування та станом макроорганізму, тобто загальною його реактивністю і повноцінністю імунологічних реакцій. Провідну роль в оцінці стану імунної системи відіграє співвідношення Т-хелперів і Т-супресорів у периферичній крові, так як від цього залежить адекватність імунної відповіді. Імунорегуляторний індекс CD4+/CD8+ – співвідношення CD4+ клітин (Т-хелпери) до CD8+ клітин (Т-цитотоксичні клітини). Значення імунорегуляторного індексу в нормі є в діапазоні від 1,5 до 2,6. Цей показник є відносним. Його незначне збільшення або зменшення не має самостійного діагностичного значення. Однак зміни індексу мають насторожувати клініцистів щодо причини відхилення цього показника. За даними авторів експериментальних досліджень, при інфікуванні Leptospira interrogans новонароджених мишей, що мали значне зниження індексу CD4+/CD8+, спостерігалося вираженіше ураження легень і нирок. Інверсія показника CD4+/CD8+ є несприятливою ознакою розвитку ускладнень при лептоспірозі.