Підвищення рівня показників біологічного віку прямо вказує на темпи біологічного старіння, від чого прямо залежить функціонування основних систем організму, насамперед 95 серцево-судинної системи, із якою тісно пов’язані пристосувальні процеси в організмі, певним маркером яких є адаптаційний потенціал. Вивчення показників біологічного віку, адаптаційного потенціалу та ступеня прояву вегетативної дисфункції може дати загальне уявлення про напруження механізмів адаптації та темпи біологічного старіння для подальшої розробки певних профілактичних чи лікарських заходів з метою покращення здоров’я молоді.

Ефективність процесу тренування під час занять фізичною культурою, в першу чергу, залежить від відповідності ступеня навантаження, рівню фізичного розвитку і підготовленості студентів, а також від стану здоров’я і функціональних можливостей організму осіб, які займаються спортом. Медичне забезпечення тренування осіб, що займаються спортом, передбачає спільну роботу лікаря і викладача з фізичного виховання (тренера) для удосконалення цього процесу. Аналіз протоколів лікарсько-педагогічного спостереження дозволяє складати адекватні програми для конкретного контингенту осіб, що займаються спортом, з можливістю їх подальшого корегування.

Мета дослідження визначити біологічний вік, оцінити темпи старіння та рівень здоров’я студентів IV курсу Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.  Вивчення розбіжностей між календарним і біологічним віком дають змогу оцінити інтенсивність старіння і функціональні можливості індивіда. В обстежуваних було вирахувано належний біологічний вік, який становив для дівчат 28,15 років, а для хлопців 29,96 років. . При обчисленні фактичного біологічного віку в обстежуваних осіб було встановлено, що практично у всіх хлопців і у більшості дівчат він перевищував показники належного біологічного віку.  Для більшості студентів були характерні прискорені темпи старіння і поганий стан здоров’я.