УДК [614.2:005.96]:616.12-008.331.1-07-038]:303.62

Актуальність. Апріорним науковим фактом є те, що підвищений артеріальний тиск є ключовим фактором ризику серцево-судинних захворювань і однією з провідних причин захворюваності та смертності населення у світі. Не є винятком і керівники органів та закладів охорони здоров’я, які працюють за умов високого професійного навантаження та багатофакторного стресу, проте наукові дані такого змісту щодо цієї професійної категорії 
відсутні. Проведення емпіричного соціологічного дослідження серед цієї когорти створює науково обґрунтовану базу для раннього виявлення факторів ризику, їх корекції, підвищення професійної ефективності та зміцнення здоров’я керівників, що робить роботу актуальною та значущою.

Метою дослідження є ідентифікація та системна оцінка ключових детермінант і чинників ризику підвищення артеріального тиску серед керівників органів і закладів охорони здоров’я на основі соціологічного аналізу та принципів концептуальної моделі встановлення причинно-наслідкових зв’язків у біопсихосоціальному стані населення. Методи дослідження. Проведено кількісне одноразове опитування n = 327 керівників медичних закладів і органів охорони здоров’я Львівської області (Р = 83,4 %, SE = 1,12 %, Е = ±2,2 %, p < 0,001) за авторською анкетою для виявлення факторів ризику серцево
судинної патології. Обробку даних виконано у MS Excel (2021) із використанням медико-статистичних методів та принципів концептуальної моделі встановлення причинно-наслідкових зв’язків у біопсихосоціальному стані населення, що базувалося на принципах системності.

Результати. Значущий позитивний зв’язок виявлено між поведінковими дистракторами та зниженням адаптаційного потенціалу (ZFR = 4,20; r = +0,31; β = +0,31; p = 0,0053), де найпоширенішими є встановленні такі чинники ризику: куріння (Р = 56,88 %), вживання алкоголю (Р = 54,43 %), недотримання принципів здорового способу життя (Р = 53,82 %), гіподинамія (Р = 41,28 %), нерегулярне харчування (Р = 47,40 %) та порушення сну (Р = 29,05 %), що мають кумулятивний вплив на здоров’я та асоціюються з підвищенням артеріального тиску й сукупно підвищують ризик серцево-судинних захворювань, чим і обмежується здатність управлінців ефективно реагувати на стресові, професійні та організаційні виклики.

Висновки. Наслідки переконливо засвідчують про потребу у впровадженні цілеспрямованих програм підтримки здоров’я керівників органів і закладів охорони здоров’я усіх рівнів, спрямованих на корекцію у них поведінкових патернів, підвищення здоров’язбережувальної компетентності та зниження ризику серцево-судинних захворювань.
Ключові слова: охорона здоров’я, управлінці, поведінкові фактори ризику, психоемоційні детермінанти, серцево-судинні захворювання, концептуальна модель, здоров’язбережувальна компетентність.

Ruden V. V., Zub V. I.

Comprehensive assessment of existing Determinants and risk factors  for elevated arterial Blood Pressure among Managers of healthcare Institutions and authorities

(Based on the results of a Sociological Study)

Topicality. A priori, it is an established scientific fact that elevated arterial blood pressure constitutes a key risk factor for cardiovascular diseases and remains one of the leading causes of morbidity and mortality worldwide. This also applies to the cohort of managers of healthcare institutions and authorities, who operate under conditions of high professional workload and multifactorial stress; however, scientific data on this specific professional category are lacking. Conducting an empirical sociological study among this cohort provides a scientifically grounded basis for the early identification of risk factors, their correction, enhancement of professional performance, and promotion of managers’ health, thereby making this work both relevant and significant.

Objective. The aim of this study is to identify and systematically evaluate the key determinants and risk factors for elevated arterial blood pressure among managers of healthcare institutions and authorities, based on sociological analysis and the principles of a conceptual model for 
establishing causal relationships within the biopsychosocial state of the population.

Methods. A quantitative one-time survey was conducted among n = 327 managers of medical institutions and healthcare authorities in the Lviv region (R = 83.4%, SE = 1.12%, E = ±2.2%, p < 0.001) using an author-developed questionnaire to identify cardiovascular risk factors. Data processing was performed in MS Excel (2021) employing medical-statistical methods and the principles of the conceptual model for establishing causal relationships within the biopsychosocial state of the population, based on systemic principles.

Results. A significant positive association was found between behavioural distractors and reduced adaptive potential (ZFR = 4.20; r = +0.31; β = +0.31; p = 0.0053). The most prevalent risk factors included smoking (R = 56.88 %), alcohol consumption (R = 54.43 %), non-adherence to healthy lifestyle principles (R = 53.82 %), physical inactivity (R = 41.28 %), irregular nutrition (R = 47.40 %), and sleep disturbances (R = 29.05 %). These factors exert a cumulative effect on health, are associated with elevated blood pressure, and collectively increase the risk of cardiovascular diseases, thereby limiting managers’ ability to respond effectively to stressful, professional, and 
organisational challenges.

Conclusions. The findings convincingly demonstrate the need to implement targeted health support programmes for managers of healthcare institutions and authorities at all levels, aimed at modifying behavioural patterns, enhancing health-preserving competencies, and reducing the risk of cardiovascular diseases.
Key words: Healthcare, managers, behavioural risk factors, psycho-emotional determinants, cardiovascular diseases, conceptual model, health-preserving competence

 УДК 314.8:(330+355.1)](477)

 Мета: встановлення характерологічних особливостей у природному русі населення України за 30 років незалежності (1991–2021) як основному індикаторі процесу відновлення людського ресурсу для економіки та Збройних сил держави.
 Матеріали і методи. Виконано епідеміологічне, одномоментне, суцільне дослідження з використанням біостатистичних даних бази Державного комітету статистики України за 1991–2021 рр., із застосуванням для аналізу комп’ютерного пакета Microsoft Office Excel (2021) та низки наукових медико-біостатистичних методів з урахуванням принципів системності.
 Результати. Аргументовано, що природний рух населення в країні за період в 30 років незалежності характеризується такими своєрідностями, як «демографічний перехрест» (1991), що визнається отриманими біостатистичними даними щорічного медіального скорочення числа народжень на М=-14 320±120 епізодів (1991 р. – Р=12,1 ‰ і 2021 р. – Р=7,3 ‰) та збільшенням чисельності смертей (1991 р. – Р=12,9 ‰ і 2021 р. – Р=18,5 ‰) з осередкованим, упродовж кожного року, наростанням кількості померлих на n=22 663±151 випадок, 
тоді як величина природного приросту серед людності країни у простежуваний проміжок часу є негативною та має спрямування до збільшення за Тпр  у Р=10,3 раза (1991 р. – Р= -0,8 ‰, тоді як у 2021 р. – Р=-11,2 ‰).
 Висновки. Висліди достеменно посвідчують наявність демографічного перехресту у стані природного руху населення та його пагубного наслідку – депопуляції, що призводить в суспільстві до систематичного зменшення абсолютної чисельності людності та зниження процесів відтворення населення (кожне наступне покоління чисельно менше за попереднє!), з причини чого і відбувається в Україні «старіння нації».
 Архіактуальним на сьогодні в питанні відтворення населення є безкомпромісне виконання заходів міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, обласними, міськими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування, що виходять зі «Стратегії людського розвитку» (2021), де «стратегічною ціллю № 1 є покращення медико-демографічної ситуації в Україні», що, власне, і засвідчує про пріоритетну увагу з боку держави до сфери людського розвитку як напряму забезпечення людським ресурсом економіки та обороноздатності держави. 
КЛЮЧОВІ СЛОВА: населення; чисельність; природний рух; демографічний перехід; народжуваність; смертність; природний приріст; депопуляція; стратегії людського розвитку; економіка; Збройні сили.

 Purpose: to establish characterological features in the natural movement of the population of Ukraine over the 30 years of independence (1991–2021) as the main indicator of the process of restoring human resources for the economy and the Armed Forces of the state.
 Materials and Methods. An epidemiological, one-time, continuous study was performed using biostatistical data from the database of the State Statistics Committee of Ukraine for 1991–2021, using the Microsoft Office Excel (2021) computer package for analysis and several scientific medical and biostatistical methods taking into account the principles of systematicity.
 Results. It is argued that the natural movement of the population in the country during the period of 30 years of independence is characterized by such peculiarities as the "demographic crossroads" (1991), which is recognized by the obtained biostatistical data of the annual medial reduction in the number of births by М=14320±120 episodes (1991 – Р=12.1 ‰ and 2021 – Р=7.3 ‰) and an increase in the number of deaths (1991 – Р=12.9 ‰ and 2021 – Р=18.5 ‰) with averaged, during each year, with an increase in the number of deaths by n=22663±151 cases, while the magnitude of natural increase among the population of the country in the observed period is negative and has a direction to increase according to Тincr
 by Р=10.3 (1991 – Р= -0.8 ‰, while in 2021 – Р=-11.2 ‰).
 Conclusions. The findings conclusively demonstrate the presence of a demographic crossroads in the state of natural population movement and its harmful consequence – depopulation, which leads to a systematic decrease in the absolute number of people in society and a decrease in the processes of population reproduction (each subsequent generation is numerically smaller than the previous one!), which is why the “aging of the 
nation” is happening in Ukraine.
 What is very relevant today in the issue of population reproduction is the uncompromising implementation of measures by ministries, other central bodies of executive power, regional, city-state administrations, and local self-government bodies based on the “Strategy of Human Development” (2021), where “strategic goal No. 1 is to improve the medical and demographic situation in Ukraine”, which, testifies to the priority attention of the state to the sphere of human development – as a direction of providing human resources for the economy and defense 
capability of the state. 
KEY WORDS: population; quantity; natural movement; demographic transition; birth rate; mortality; natural increase; depopulation; human development strategies; economy; Armed Forces.

УДК 314.489(477) 

Мета: з’ясування істотних причин безповоротних втрат людського ресурсу – смерті, серед населення України  
у 2005–2021 рр. 
Матеріали та методи. Проведено епідеміологічне, одномоментне, суцільне, перспективне дослідження з використанням біостатистичних даних бази Державного комітету статистики України (2005–2021) та комп’ютерного пакета Microsoft Office Excel (2021) за застосовування низки наукових медико-біостатистичних методів із урахуванням принципів системності. 
Результати. Доведено, що число померлих у 2005–2021 рр. скоротилося на n=67698 випадків (P=8,7%) і становило у 2021 р. n=714263 смертей при Р=1724,5о/оооо, проте ООН (2021) визнала це одним із найшвидших у світі темпів скорочення населення. 
Обґрунтовано, що основною причиною смертей серед населення України є неінфекційні хвороби (НІХ), котрі щорічно у Мніх =80,3±0,9% домінують над показником частки померлих з інших мотивів (Мін =19,7±0,4%) у Рсn =4,1 рази.
 Аргументованим є і те, що серед усіх померлих через НІХ перше рейтингове місце у М=81,5±0,9% смертей займають хвороби системи кровообігу [I00–I99], тоді як другу оцінювальну позицію з показником структури М=15,9±0,4% посідають новоутворення [С00–D48], третю позицію – хронічні хвороби нижніх дихальних шляхів [J40–J47] (М=1,8±0,2%), четвертий ступеневий рівень займає цукровий діабет [Е10–Е14] (М=0,5±0,06%), а розлади психіки та поведінки [F01–F99] зумовили смертність населення у М=0,3±0,01% від усіх випадків.

 Висновки. Результати достеменно посвідчують високий рівень смертності серед населення України, що має прямий негативний вплив на стан соціально-економічного добробуту суспільства, ресурсне забезпечення військово-оборонного та народногосподарського комплексу держави і вимагає від МОЗ України нагальних напрацювань для системи медичної допомоги та охорони здоров’я науково-методичних, організаційно-управлінських механізмів мінімізації виникнення зазначеної патології та її наслідків серед населення в контексті наявних рекомендацій ВООЗ на рівні як індивідуального, так і громадського здоров’я.
 Ключові слова: Україна, населення, померлі, причини, неінфекційні хвороби, структура, поширеність, рейтинг.

 Purpose: to establish the main causes of irreversible loss of human resources – deaths, among the population of Ukraine in 2005–2021. 
Materials and methods. An epidemiological, single-moment, continuous, prospective study was conducted using the biostatistical data of the State Statistics Committee of Ukraine (2005–2021) and the Microsoft Office Excel computer package (2021), using a number of scientific medical and biostatistical methods taking into account the principles of systematicity. 
Results. It was proven that the number of deaths in 2005–2021 decreased by n=67698 cases (P=8.7%) and amounted to n=714263 deaths in 2021, with Р=1724.5о/оооо . However, the UN (2021) identified this as one of the fastest rates of population decline in the world. 
It is substantiated that the main cause of deaths among the population of Ukraine is non-communicable diseases (NCD), which annually in Мncd
 =80.3±0.9% dominate over the indicator of the specific weight of deaths from other reasons (Мoth =19.7±0.4%) in Рсn =4.1 times.
 It is also argued that, among all those who died due to NCD, the first ranking place in М=81.5±0.9% of deaths is occupied by diseases of the circulatory system [I00-I99], while the second ranking position with the structure indicator М=15.9±0.4% are neoplastic diseases [С00-D48], the third position is chronic diseases of the lower respiratory tract [J40–J47] (М=1.8±0.2%), the fourth degree level reflects diabetes mellitus [Е10–Е14] (М=0.5±0.06%), mental and behavioral disorders [F01–F99] caused the deaths of the population in М=0.3±0.01% of all cases.
 Conclusions. The results conclusively demonstrate the high level of mortality among the population of Ukraine, which has a direct negative impact on the state of socio-economic well-being of society, the resource provision of the military-defense and nationaleconomic complex of the state, and requires the Ministry of Health of Ukraine to urgently work on the system of medical aid and health  care of scientific, methodical, organizational, management mechanisms for minimizing the occurrence of the outlined pathology and its consequences among the population in the context of the existing recommendations of the WHO at the level of individual and public health.
 Key words: Ukraine, population, deceased, reasons, non-communicable diseases, structure, prevalence, rating.