УДК 617.75:331.582.2:008.1:159

Мета: проведення метааналізу щодо осіб із порушенням зору, яке впливає на психічне/ментальне здоров’я та якість життя, рухову поведінку, наявність супутніх захворювання, адаптацію до умов життя, на поширення посттравматичного стресового розладу серед осіб із порушеннями зору; використання новітніх допоміжних технологій у навчанні, реабілітації, соціалізації, використання телеконсультацій.

Матеріали та методи. Проаналізовано статі наукометричних баз Google Scholar, Web of Science, Scopus, PubMed, Science Direc щодо якості життя, яка впливає на психічне/ментальне здоров’я осіб із порушенням зору, рухової поведінки, наявності супутніх захворювання, що пов’язані зі здоров’ям, адаптації до умов життя, програм, які адаптовані до індивідуальних потреб, мультидисциплінарних програм/підходів, поширення посттравматичного стресового розладу серед осіб із порушеннями зору, використання новітніх допоміжних технологій у навчанні та реабілітації осіб із вадами зору для соціалізації, використання телеконсультацій у сфері первинної медичної допомоги у 2015–2024 роках. У роботі використанні бібліосемантичний метод і контент-аналіз.

Результати. За результатами дослідження P. Гогате (2024 рік) установлено, що 80,0% осіб із цілковитою втратою зору мають супутні психіатричні розлади або переживають значний емоційний дистрес. У дослідженні T. Бонсаксен (2022 рік) установлено, що рівень поширення посттравматичного стресового розладу серед осіб із порушеннями зору є вищим порівняно із загальною популяцією, серед чоловіків показник становив 9,0% порівняно із 3,8% у загальній групі, а серед жінок – 13,9% проти 8,5%. Дослідження Д. Хагелі (2017 рік) підкреслило значний вплив фізичної активності на якість життя, пов’язану зі здоров’ям, результати демонструють важливість фізичної активності для покращення якості життя осіб із порушеннями зору.

Висновки. Проведений аналіз наукових інформаційних джерел вказує на взаємозв’язок між порушенням зору та фізичною активністю в осіб, які мають вищу поширеність хронічних захворювань і більш схильні до виникнення психічних розладів, посттравматичного стресового розладу від травмівних подій, надзвичайних ситуацій та для яких необхідний мультидисциплінарний підхід до забезпечення реабілітаційних медико-психологічних послуг.

Purpose: the purpose of the study is to conduct a meta-analysis of people with visual impairment that affects mental/mental health and quality of life, motor behaviour, comorbidities, adaptation to living conditions, the spread of PTSD among people with visual impairment; the use of the latest assistive technologies in education, rehabilitation, socialisation, and the use of teleconsultations in modern times.

Materials and methods. We analyzed more than from the scientometric databases Google Scholar, Web of Science, Scopus, PubMed, Science Direc on the quality of life that affects the mental/mental health of persons with visual impairment, motor behavior, the presence of comorbidities related to health, adaptation to living conditions, programs adapted to individual needs, multidisciplinary programs/approaches, teams, the prevalence of PTSD among PVI, the use of the latest assistive technologies in the training and rehabilitation of persons with visual impairments for socialization, the use of teleconsultations in primary health care among PVI the period 2015–2024. The bibliosemantic method and content analysis were used in the study.

Results. P. Gogate (2024) found that 80.0% of people with total vision loss have concomitant psychiatric disorders or experience significant emotional distress. The study by T. Bonsaksen (2022) found that the prevalence of PTSD among people with visual impairments is higher than in the general population, among men the rate was 9,0% compared to 3,8% in the general group, and among women – 13,9% against 8,5%. The study by D. Hageli (2017) highlighted the significant impact of physical activity on health-related quality of life, the results demonstrate the importance of physical activity in improving the quality of life of people with visual impairments.

Conclusions. The relationship between visual impairment and physical activity has been established, with a higher prevalence of chronic diseases and a higher incidence of mental disorders, PTSD from traumatic events and emergencies requiring a multidisciplinary approach to rehabilitation medical and psychological services.

УДК 614.212/.213:616.89:725.1.055

Мета – провести гігієнічну оцінку нових архітектурно-планувальних рішень будівель психіатричних закладів охорони здоров’я України та дати порівняльну характеристику гігієнічних норм психіатричних закладів охорони здоров’я країн ЄС. Дослідження проведено  на підставі аналізу Державної будівельної норми (ДБН) В.2.2-10:2019 «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я» (проєкт, остаточна редакція), наукових джерел вітчизняних та зарубіжних вчених. Проведено анкетування головних лікарів психіатричних лікарень України щодо безпечних санітарно-гігієнічних, протиепідемічних умов функціонування психіатричних закладів охорони здоров’я. Вважаємо за потрібне більш ретельно представити архітектурно-планувальні рішення у відповідному розділі ДБНВ.2.2-10:2019 (проєкт, остаточна редакція) або ж скористатися можливістю, зазначеною у вступі до цих Норм, і доповнити їх посібником з проєктування психіатричних закладів охорони здоров’я з урахуванням досвіду країн Європейського Союзу. Для створення належного «терапевтичного середовища»  в нових вітчизняних закладах охорони психічного здоров’я необхідно імплементувати Європейські вимоги в проєктування цих закладів із залученням мультидисциплінарних груп (від архітекторів до медичних сестер, від будівельних підрядників до пацієнтів) та доповнити ДБН В.2.2-10:2019 «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я» України посібником з проєктування закладів нового типу «Центри психічного здоров’я», як у Республіці Польща. Нами розроблена й надіслана головним лікарям психіатричних лікарень України «Анкета наукової санітарно-епідеміологічної оцінки умов розміщення психіатричної лікарні». На основі аналізу блоку запитань щодо санітарно-протиепідемічних та санітарно-гігієнічних параметрів, які характеризують будівлі вітчизняних психіатричних лікарень, визначено розміщення лікувальних корпусів та допоміжних підрозділів на земельній ділянці, тобто дизайн корпусів. Зокрема, 50% психіатричних лікарень розміщені в комбінованих корпусах, 25% мають павільйонну систему (окремі корпуси), по 12,5% – централізовану систему (все в одному корпусі) і блочну систему. Поверховість корпусів психіатричних лікарень до 2-х поверхів становить 50%, до 3-х поверхів – 37,5% і до 5-типоверхів, які будувались з 1960 року, – 12,5%. Аналіз блоку запитань анкети щодо умов перебування, лікування,  реабілітаціїпсихічнохворихдозволивконстатуватиможливістьорганізаціїтрудотерапіїу 12,5% психіатричнихлікарень, де обладнані спеціальні майстерні і хворі можуть набути професійних навичок. Фізіотерапевтичні кабінети облаштовані в 50% психіатричних лікарень. Виявлено низьку забезпеченість хворих меблями: 25% пацієнтів частково мають власний письмовий стіл, 75% – їх не мають; 50% забезпечені власними стільцями; 62,8% використовують власні тумбочки і 25% – шафи для зберігання особистого одягу.