Кусані рани є актуальною клінічною проблемою через поєднання механічної травми та масивного потрапляння бактерій у тканини. За статистичними даними, укуси собак становлять 85–90%
випадків. Водночас котячі укуси мають значно вищий ризик інфікування, що сягає 80%. Проблема
загоєння таких уражень полягає у прихованому відмиранні тканин на мікро- та ультраструктурному
рівнях, що перешкоджає регенерації та сприяє розвитку гнійно-септичних ускладнень.
Мета. Систематизувати та проаналізувати сучасні дані щодо змін на мікро- та ультраструктурному
рівнях у тканинах при кусаних ранах для обґрунтування оптимальної тактики лікування та хірургічної
обробки