Морфологічний стан кровоносного русла очного яблука безперечно відіграє основну роль у забезпеченні функціонування органа зору. Судинна оболонка ока особливо гостро реагує на вплив патогенних чинників різного генезу. Мета дослідження – з’ясувати закономірності субмікроскопічних структурних змін судинної оболонки очного яблука за умов цукрового діабету та впливу налбуфіну в експерименті.

Сучасна кардіологія вимагає прижиттєвого морфологічного дослідження вінцевих артерій. Удосконалення технологій візуалізації та аналітичних методів революціонізували нашу здатність вивчати будову вінцевих артерій в реальному часі. 

Сучасним методом прижиттєвої оцінки морфології вінцевих артерій є внутрішньосудинне ультразвукове дослідження. Цей сонографічний метод під контролем Х-променів дозволяє візуалізувати структуру стінки вінцевої артерії та її просвіту з люменальної поверхні судини

Морфологічна перебудова судинної оболонки органа зору відіграє, без сумніву, важливу роль в патогенезі цілого ряду офтальмологічних захворювань. Метою даного наукового пошуку було встановлення закономірностей перебудови судинної оболонки очного яблука при експериментальному цукровому діабеті та тривалому застосуванні налбуфіну.

Гостре розшарування аорти типу А (ГРА) зустрічається у 3-х випадках на 100000 осіб у рік із рівнем летальності 1–2% в годину за умов відсутності хірургічного втручання. У пацієнтів зі синдромом Марфана (СМ) РА типу А трапляється у 65% випадків. Золотим діагностичним стандартом ГРА вважається мультиспіральна комп’ютерна томографія (МСКТ) з контрастним підсиленням. Відповідно до рекомендацій Американської асоціації 
серця, кожен п’ятий пацієнт з РА типу А потребує наступного етапу хірургічного лікування впродовж 5 років після першої кардіохірургічної операції