УДК 616.314-002-06:616.248]-036.1-053.2

Бронхіальна астма є запальним респіраторним захворюванням, що характеризується підвищенням гіперактивності трахео-бронхіального дерева. Бронхіальна астма проявляється як повторні епізоди диспное, кашлю, і хрипів. Згідно даних ВООЗ астма є одним із захворювань, які часто потребують застосування антибіотиків. Основні завдання у лікуванні астми спрямовані на нормалізацію життєдіяльності пацієнта, забезпечення нормального функціонування бронхолегеневої системи, і уникнути шкідливогo впливу препаратів, які використовують для лікування астми. Вибір препаратів для лікування бронхіальної астми залежить від частоти загострень і ступеня тяжкості захворювання.

Мета нашого дослідження. Дослідження взаємозв’язку між ураженістю карієсом зубів і тяжкістю перебігу бронхіальної астми у дітей.

Матеріали і методи. Проведено стоматологічне обстеження 75 дітей з бронхіальною астмою віком 7, 12 та 15 років, які перебували на  стаціонарному лікуванні в алергологічному відділенні Львівської міської дитячої клінічної лікарні та пульмо-алергологічному відділенні Львівської обласної клінічної лікарні «Охматдит». У обстежених дітей визначили інтенсивність карієсу постійних зубів за індексом КПВ та aктивність карієсу. Ступінь тяжкості бронхіальної астми у дітей визначено згідно класифікації бронхіальної астми.

Результати дослідження. Встановлено, що у 12-річних дітей з І–ІІ ступенем тяжкості бронхіальної астми інтенсивність карієсу постійних зубів, в середньому, є нижчою порівняно з дітьми з ІІІ та з IV ступенем тяжкості (р<0,001). При порівнянні інтенсивності карієсу постійних зубів у дітей 
з І–ІІ та IV ступенями тяжкості бронхіальної астми встановлено достовірну різницю в усіх вікових групах (р<0,05). При дослідженні взаємозв’язку між тривалістю і тяжкістю бронхіальної астми та інтенсивністю карієсу зубів у дітей встановлено достовірні прямий кореляційний зв’язок середньої сили (r1=0,42; r2=0,52, p<0,05). Це свідчить про зростання інтенсивності карієсу зубів із збільшенням тривалості та підвищенням ступеня тяжкості бронхіальної астми у дітей.

Висновок. Встановлено, що на стан твердих тканин зубів у дітей з бронхіальною астмою впливає тяжкість та тривалість захворювання, а також 
медикаментозне лікування. 
Ключові слова: бронхіальна астма, тверді тканини, зуби, діти, лікування.

UDC 616.314.2-007.53:616.716.8-073.97 

Electromyography is the most objective and reliable technique for evaluating muscle function and efficiency by detecting their electrical potentials, assessing the extent and duration of muscle activity. The main aim of surface electromyography is to detect the signals from many muscle fibers in the area of the detecting surface electrodes. Studies by many foreign and domestic researchers have identified the impact of sagittal malocclusion
on the function of the masticatory muscles. The aim of our study was to establish the relationship between the distal occlusion and the activity
of the masticatory muscles in orthodontic patients.
Methods: 15 orthodontic patients aged (15.33±0.86) years with a distal occlusion were examined. The results of clinical and functional examinations during and after orthodontic treatment were analysed. An electromyographic study of the masticatory and temporomandibular muscles in the examined patients
was performed. Patients were examined in accordance with the main requirements of the Helsinki Declaration for Biomedical Research (Seoul, 2008).
Scientific novelty. The electromyographic activity of the biopotentials of the masseter and masseter muscles in stable and advanced position of the mandible in 15 patients with a distal occlusion was compared. A significant difference was found between stable and asdvanced position of mandibular in decreasing of the following parameters: in the maximum chewing amplitude of the left anterior temporalis muscle, the maximum chewing amplitude of the right anterior temporalis muscle, n the maximum chewing amplitude of the left masseter muscle, and the maximum chewing amplitude of the right masseter muscle.
Conclusion. Тhe electromyographic study of the masticatory and temporomandibular muscles in patients with a distal occlusion, functional changes in the activity of the masticatory muscles at rest and in the advanced position of the mandible were revealed.
Key words: electromyographic activity, distal occlusion, masticatory muscles, temporal muscles.

Основною метою поверхневої електроміографії є виявлення сигналів від багатьох м’язових волокон у ділянці детектуючих поверхневих електродів. Дослідження багатьох зарубіжних і вітчизняних науковців визначили вплив сагітальних аномалій прикусу на функцію жувальних м’язів.
Метою нашого дослідження було встановлення взаємозв’язку між дистальним прикусом та активністю жувальних м’язів у ортодонтичних пацієнтів.
Методи дослідження. Проведено клінічне обстеження 15 ортодонтичних пацієнтів віком 15,33±0,86 років з дистальним прикусом. Проаналізовано результати клінічного і функціонального обстеження на початку та після завершення ортодонтичного лікування. Проведено електроміографічне дослідження жувальних та вискових м’язів у обстежених пацієнтів. Обстеження пацієнтів проводили з дотриманням основних вимог Гельсінкської Декларації щодо біомедичних досліджень (Сеул, 2008).
Наукова новизна. Проведено порівняння електроміографічної активності біопотенціалів вискового і жувального м’язів при стабільному і вимушеному (протрузії) положенні нижньої щелепи у 15 пацієнтів з дистальним прикусом. Виявлено достовірну різницю між показниками при стабільному та вимушеному положенні нижньої щелепи за такими параметрами: зниження максимальної амплітуди жування лівого переднього вискового м’язу в 1,5 раза, зменшення максимальної амплітуди жування правого переднього вискового м’язу в 1,8 раза, зниження максимальної амплітуди жування лівого жувального м’язу і зниження максимальної амплітуди жування правого жувального м’язу майже в 3 рази. 
Висновок. Під час електроміографічного дослідження жувальних і вискових м’язів у пацієнтів з дистальним прикусом виявлено функціональні зміни в активності жувальних м’язів у стані спокою і у вимушеному положенні нижньої щелепи.
Ключові слова: електроміографічна активність, дистальний прикус, жувальні м’язи, скроневі м’язи.