INTRODUCTION: Odontogenic inflammatory processes constitute a significant part among maxillofacial disorders, as well as among all inflammatory processes in organism. The author used hydrogels saturated with silver ions and an antioxidant drug for local treatment of odontogenic abscesses and phlegmons.
AIM OF THE STUDY. To conduct cytological assessment when applying hydrogels saturated with silver ions and an antioxidant drug for local treatment of odontogenic abscesses and phlegmons.
STUDY SUBJECT AND STUDY METHODS. 50 patients with odontogenic abscesses and phlegmons of maxillofacial area had been examined. To study the dynamics of the inflammatory process, cytology was performed on days 1, 3, 5, 7, 10.
STUDY RESULTS AND THEIR DISCUSSION. No differences were found in both groups of patients on the first day of treatment. On the second or third day, there was a higher number of red blood cells and a significant decrease in the number of neutrophilic granulocytes in the study group than in the comparator group. In the fibrin strands, accumulation of single macrophages, histiocytes, fibrocytes and monocytes were noted. During analysis of cytograms, an increase in the number of erythrocytes, histiocytes, fibroblasts, almost complete absence of neutrophilic granulocytes and single macrophages in the main group were observed on the 4-5 day, indicating the formation of granulation tissue and accelerated onset of proliferation. On the sixth day, patients of the study group had almost no neutrophils and no signs of inflammation, unlike patients in comparator group.
CONCLUSIONS. Cytology results has shown that application of hydrogels saturated with silver ions and an antioxidant drug for local treatment of odontogenic abscesses and phlegmons accelerates the healing time of postoperative wounds. 

УДК 616.31-002.3-085.262.1.468.7

Вступ. Поширеність одонтогенних абсцесів та флегмон залишається високою. Вони характеризуються важкістю перебігу, антибіотикорезистентністю, розвитком важких ускладненнь. Відомі методи післяопераційного місцевого лікування вказаних патологічних процесів мають низку недоліків та не завжди високу ефективність. Серед таких варіантів покращення менеджменту післяопераційного лікування гнійно-запальних ран варто розглянути застосування гідрогелевих пов’язок.
Мета дослідження. Оцінити клінічну ефективність застосування гідрогелевих пов’язок насичених іонами срібла та антиоксидантним препаратом для місцевого лікування одонтогенних абсцесів та флегмон.
Матеріали і методи дослідження. 50 пацієнтів з одонтогенними абсцесами та флегмонами щелепно-лицевої ділянки були розподілені на дві групи. Група порівняння (20 пацієнтів) - застосовували стандартне лікування, яке передбачало розкриття запального вогнища, евакуацію гнійного ексудату та дренування гнійника. Основна група (30 пацієнтів) - для перев’язок використовували гідрогелеві пов’язки насичені іонами срібла та антиоксидантним препаратом. При клінічній оцінці загоєння ран враховували терміни зникнення перифокального набряку, припинення виділення ексудату, появу одиночних грануляцій, виповнення зрілими грануляціями, появу краєвої епітелізації.
Результати досліджень та їх обговорення. Припинення виділення гнійного ексудату припинялося приблизно на 1,5 доби швидше у хворих основної групи (2,5±0,4 доба), ніж у хворих контрольної групи (3,9±0,5 доба). Поява одиночних грануляцій спостерігалася на 4,8±0,3 добу у пацієнтів основної групи. Поява поодиноких грануляцій та виповнення рани молодою грануляційною тканиною відбувалося на 6,5±0,4 добу. Виповнення зрілою грануляційною тканиною відбувалося на 5,9±0,6 у основній групі та на 7,8±0,5 добу у контрольній. Поява краєвої епітелізації у пацієнтів, яким для місцевого лікувального впливу використовували іони срібла та антиоксидантний препарат відмічалася на 6,7±0,5 добу, що майже на дві доби швидше, ніж у контрольній групі (8,9±0,3 доба). Терміни загоєння статистично достовірно скоротилися в середньому на 25 % у порівнянні з класичною терапією. Так, очищення від ексудату відбувалося на 36 % швидше в основній групі. Поява поодиноких та зрілих грануляцій відмічалася на 24 % та 26 % швидше, порівняно з групою порівняння. Початок краєвої епітелізації ран був на 25 % швидше у пацієнтів основної групи.
Висновки. Очищення рани від некротичних тканин, припинення виділення гнійного ексудату, поява грануляцій зменшення колатерального набряку свідчить про перехід фази ексудації у проліферативну фазу, який відбувався у значно коротші терміни у основній групі, ніж у групі порівняння.