УДК 616.31-053.2:616]-07-084(048.8)

Мета дослідження. Провести аналіз наукових літературних джерел з питань стоматологічної захворюваності дітей України, які обтяжені соматичною патологією.

Методи дослідження. Для виконання мети використано бібліосемантичний метод дослідження. Проведено аналіз близько 50 вітчизняних наукових статей та електронних джерел за період з 2007 р. до 2023 р. за запитом «Соматичні захворювання у дітей», «Хвороби порожнини рота». Наукова новизна. На тлі погіршення екологічної, економічної, медико-соціальної ситуації в Україні і за несприятливих географічних умов та біогеохімічних дефіцитів окремих хімічних елементів, а також на тлі хронічного стресу зростає як загальносоматична захворюваність серед дітей, так і стоматологічна. За даними державної статистики при зменшенні чисельності дитячого населення рівні захворюваності і поширеності хвороб мають спадну тенденцію, але залишаються високими. Також спостерігається загальне омолодження хвороб. У хворих із соматичною патологією послаблюються захисні функції імунної системи, відбуваються дисбіотичні зміни, порушуються метаболічні процеси, які екстраполюються на ротову порожнину і зменшують резистентність твердих тканин, сприяють прогресуванню, генералізації патологічного процесу в тканинах порожнини рота та розвитку ускладнень. Згідно з численними дослідженнями науковців встановлено, що стоматологічні прояви соматичних захворювань у ротовій порожнині проявляються хворобами твердих тканин зубів, пародонту та слизової оболонки порожнини рота.

Висновки. Аналіз наукових джерел свідчить про високу поширеність стоматологічних захворювань, що виникають у дітей, обтяжених соматичною патологією, та підтверджує взаємозв’язок між ними. Отже, отримані результати свідчать про те, що існує нагальна потреба у комплексному підході до проведення профілактичних, лікувальних та реабілітаційних заходів у дітей зі стоматологічною патологією, обтяженою супутніми хворобами.
Ключові слова: соматична патологія, карієс, хвороби пародонту, хвороби слизової оболонки порожнини рота, зубо-щелепні аномалії.

УДК 616.314.26:616.716.1/.4-007.1]-053.5/6

Епідеміологічні обстеження дітей, проведені в різних регіонах України, свідчать про високу поширеність зубощелепних аномалій у всіх вікових періодах. Серед чинників ризику, які впливають на формування ЗЩА у дитячому віці, важливе місце займають соматична патологія, екологічні, спадкові, зокрема, соціально-побутові фактори, оскільки мають суттєвий вплив на стан стоматологічного здоров`я. Зубощелепні аномалії, які не виявлені та не усунені на етапі формування в тимчасовому та змінному прикусі, розвиваються у тяжкі форми в постійному прикусі. У зв’язку з цим, важливим є раннє виявлення ЗЩА та їх чинників ризику у дітей. Вихованці інтернатних закладів – категорія дітей, які вимагають особливого підходу в цьому плані, оскільки значна їх кількість має обтяжену спадковість, вроджену або набуту на ранніх етапах розвитку, соматичну та психічну патологію. Тому вивчення та аналіз поширеності зубощелепних аномалій, зокрема аномалій зубних рядів, серед різних ґруп дитячого населення, а особливо серед дітей із шкіл інтернатного типу, повинні стати основою для проґнозування та попередження тяжких форм ЗЩА. Мета дослідження. Вивчення поширеності аномалій зубних рядів у дітей інтернатних закладів.

Матеріал та методи дослідження. Для вивчення поширеності аномалій зубних рядів нами обстежено 528 дітей 7-12-річного віку, які проживали та навчалися в інтернатних закладах м. Львова та с. Стрілки, м. Самбора, с. Жовтанці Львівської області (основна група) та 122 дитини загальноосвітньої школи № 1 м. Львова, які склали контрольну групу. Характер аномалій зубних рядів оцінювали за класифікацією Калвеліса Д.А (1957).

Наукова новизна. Визначено, що поширеність зубощелепних аномалій у дітей шкіл інтернатного типу є значно вищою (84,09±1,59 %) у порівнянні з дітьми із загальноосвітніх шкіл (66,39±4,28 %, p˂0,001). Найчастіше у дітей із ЗЩА зустрічаються аномалії зубних рядів: в основній групі – у 93,35% обстежених, у контрольній групі – у 60,49 %. Серед дітей основної групи із аномаліями положення окремих зубів оральне положення 
зустрічається, в середньому, у 18,34±6,39 %, вестибулярне положення – у 16,89±6,19 %, тортоаномалія – у 15,92±6,10 %, супраоклюзія – у 8,21±4,48 %, мезіальне положення – у 7,10±4,36 %, дистальне – у 5,63±3,69 %, інфраоклюзія – у 3,10±2,46 %, та транспозиція – у 1,14±1,12 %.

Результати дослідження свідчать, що скупченість зубів як на верхній щелепі, так і на нижній визначено дещо частіше (6,52±3,88 % та 15,35±6,08%, відповідно) у дітей основної групи в порівнянні із дітьми контрольної групи. Серед аномалій форми зубних рядів домінує звуження (12,20±5,29 %) та V – подібна форма зубного ряду (10,44±5,24 %).

Висновки.
Отже, результати проведених досліджень свідчать про високу поширеність аномалій зубних рядів у структурі ортодонтичної патології у дітей інтернатних закладів, що становить 93,35 %. Отримані дані свідчать про гостру необхідність потреби у ортодонтичному лікуванні у дітей даної категорії та необхідності раннього виявлення факторів ризику формування зубощелепних аномалій.
Ключові слова: діти, зубощелепні аномалії, аномалії зубних рядів.