УДК 616.314-007-036-053.2

Високий рівень стоматологічної захворюваності дитячого населення України залишається однією з актуальних проблем сучасної стоматології. Стоматологічне здоров’я значною мірою характеризується правильністю будови зубощелепної системи людини, її належним функціонуванням і збалансованістю, а її стан є одним із превентивних і досить чітко фіксованих показників здоров’я/нездоров’я людського організму загалом. Патологія зубощелепної системи впливає не лише на стан здоров’я, а і на якість життя пацієнта, його емоційне й соціальне благополуччя. У цьому контексті інформація щодо поширеності зубощелепних аномалій і загальної потреби в ортодонтичному лікуванні має велике значення для надання об’єктивної інформації зацікавленим сторонам охорони здоров’я, щоб проводити адекватний розподіл ресурсів охорони здоров’я на основі об’єктивних епідеміологічних даних. Окрім того, зубощелепні аномалії, які не виявлені й не усунуті в дитячому віці, у процесі росту й розвитку лицевого скелета з часом набувають тяжчих форм, що стають більш вираженими і гірше піддаються лікуванню. Тому аналіз поширеності й тяжкості ЗЩА в дітей є важливим етапом процесу планування профілактичних і лікувальних заходів. Дані літературних джерел свідчать про високу поширеність зубощелепних аномалій серед дітей у різні вікові періоди й залежно від особливостей території проживання. Зокрема, результати обстеження дітей віком від восьми місяців до сімнадцяти років, жителів різних регіонів України, наведені в наукових працях останніх років, свідчать про високу поширеність зубощелепних аномалій (41%-77,9%). Висока поширеність зубощелепних аномалій указує на необхідність своєчасної діагностики на ранніх етапах розвитку ортодонтичної патології, що сприятиме вчасному лікуванню, яке з часом зможе забезпечити нормальний розвиток зубощелепної системи дитини й покращити якість життя.
Ключові слова: зубощелепні аномалії, прикус, поширеність, профілактика, діти.

УДК 616.314.9-002-06:616.716.1/.4-007.1]:613.954

Карієс зубів та зубощелепні аномалії відносяться до основних стоматологічних захворювань та характеризуються достатньо високою поширеністю серед дитячого населення. Відсутність лікування карієсу зубів, зокрема молочних, та його ускладнень у дітей може бути причиною запальних процесів у тканинах періодонта та передчасного видалення зуба. При цьому можливе порушення формування тканин постійних зубів, зміщення їх зачатків з наступним аномалійним прорізуванням та формуванням зубощелепних аномалій. Така ситуація обумовлює вивчення стану стоматологічної захворюваності у дітей інтернатних закладів, частина яких знаходиться у віддалених населених пунктах, де стоматологічна допомога є важкодоступною, або ж навіть, неможливою, а ортодонтичне лікування таких дітей взагалі залишається поза увагою лікаря-ортодонта. Тому визначення стоматологічної захворюваності у дітей є актуальною проблемою сучасної стоматології, вирішення якої буде слугувати основою обґрунтування профілактичних заходів.

Мета дослідження – вивчення поширеності та інтенсивності карієсу тимчасових зубів у дітей із інтернатних закладів із зубощелепними аномаліями. Методи дослідження. Для оцінки стану твердих тканин зубів обстежено 528 дітей із ЗЩА, які проживають та навчаються у школах – інтернатах м. Львова та с. Стрілки, м. Самбора, с. Жовтанці Львівської області, та склали основну групу.

Наукова новизна. Визначено, що поширеність карієсу зубів у дітей інтернатних закладів становить 70,30±2,27% при інтенсивності 4,92±0,29 зуба, у групі контролю – 63,79±4,46 % та 4,30±0,17 зуба, відповідно. Виявлено, що поширеність карієсу тимчасових зубів у дітей з інтернатних закладів із зубощелепними аномаліями є достовірно вищою у порівнянні з дітьми без ЗЩА. Встановлені вищі значення інтенсивності карієсу тимчасових зубів у дітей інтернатних закладів із зубощелепними аномаліями у порівнянні із дітьми без ЗЩА, що може свідчити про те, що наявність зубощелепних аномалій у дітей є вагомим фактором ризику розвитку каріозного процесу. При аналізі поширеності карієсу тимчасових зубів по віку в інтернатних закладах різних населених пунктів виявлено абсолютний стовідсотковий показник у семирічних дітей с. Жовтанці та с. Стрілки та дещо нижчу поширеність у дітей м. Самбора (96,55±3,39 %) та м. Львова (94,44±3,82 %), що відповідає високому рівню захворюваності карієсом згідно критеріїв ВООЗ.
Висновки. Отримані результати дослідження свідчать, що у дітей інтернатних закладів із ЗЩА поширеність та інтенсивність карієсу тимчасових зубів є достовірно вищими порівняно з дітьми без ЗЩА, р˂0,001. У дітей інтернатних закладів із ЗЩА з різних населених пунктів, показник “кпˮ є достовірно вищим у порівнянні з аналогічним показником у дітей без ЗЩА.
Ключові слова: діти, карієс тимчасових зубів, зубощелепні аномалії