У роботі розкрито сутність та цілі деінституціоналізації медико-соціальних послуг у контексті менеджмент. Показано, що перехід від інтернатної моделі догляду до системи підтримки у громаді відповідає європейським стандартам і потребам українського суспільства. Особливу увагу приділено ролі кейс-менеджменту як інструменту інтеграції медичних і соціальних послуг, що забезпечує індивідуалізацію допомоги й ефективну міжвідомчу координацію. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення деінституціоналізації та визначено його відповідність європейським підходам. На прикладі діяльності Львівської обласної державної адміністрації досліджено інституційну архітектуру впровадження деінституціоналізації, окреслено функції регіональних та місцевих органів влади та їхню взаємодію з іншими стейкхолдерами. Виявлено ключові управлінські бар’єри та ризики реалізації реформи і визначено стратегічні напрями вдосконалення менеджменту: розвиток кадрового потенціалу, цифрових інструментів, прозорих фінансових моделей і партнерських форматів. Доведено, що поєднання деінституціоналізації та кейс-менеджменту є необхідною умовою створення інклюзивної та стійкої системи медико-соціальних послуг в Україні.