УДК 316.6:141.7

У статті розглядається питання моралі і моральності, яке набуває особливого значення в університетському середовищі. Означена проблема особливо стосується майбутніх студентів-медиків та вважається найбільш затребуваною й дискусійною темою у період війни та пандемій, адже суспільство стає надзвичайно вразливим, самотнім і закритим. Власне тому моральна діяльність і моральні відносини майбутніх лікарів повинні розвиватися у процесі навчальної діяльності. Мораль розглядається як норма поведінки і визначає загальноприйняті правила соціуму в певній культурі чи середовищі, а моральність передбачає високі принципи у поєднанні з нормами моралі. Тож для майбутніх медиків моральна поведінка у ставленні до пацієнтів чи їх родин вважається найвищою формою моральності, яку необхідно формувати в процесі викладання соціально-гуманітарних дисциплін.

УДК 378.147

У статті розглядається компетентнісний підхід як такий вид змісту освіти, що передбачає цілісний досвід вирішення життєвих проблем, виконання ключових функцій, соціальних ролей, вміння пристосовуватися до швидкоплинних подій тощо.
Мета статті – розглянути можливості формування базових професійних та особистісних компетенцій в процесі підготовки студентів вищих медичних закладів освіти.
Компетентнісний підхід зосереджується на результаті освіти, на розвитку здібностей особи діяти в різноманітних проблемних ситуаціях. У теорії компетентнісного підходу виділяють два базових поняття: компетенція і компетентність, при цьому компетенція розглядається як сукупність взаємопов’язаних якостей особистості, котрі задаються щодо певних предметів і процесів, а компетентність співвідноситься з володінням чи процесом оволодіння особою відповідною компетенцією, що містить її особистісне ставлення до неї чи до предмету діяльності.