УДК 616.724-039-036-079.4

У значного числа пацієнтів амбулаторного стоматологічного прийому (до 76% випадків) діагностуються порушення функції скронево-нижньощелепних суглобів. У хворих із м’язово-суглобовою дисфункцією СНЩС можуть також з’явитись сенсорні розлади на обличчі, міогенний хронічний біль (прозопалгія). У клінічній практиці ефективним є застосування діагностично-лікувальних блокад (селективних анестезій) для
виявлення осередку больового синдрому на обличчі чи встановлення рівня ушкодження гілок трійчастого нерва. Мета дослідження – визначити ефективність застосування селективних анестезій для топічної діагностики сенсорних розладів на обличчі й прозопалгії у хворих із дисфункцією скронево-нижньощелепних суглобів. Об’єкт і методи дослідження. Для топічної діагностики місцевих сенсорних розладів у бічній ділянці обличчя й прозопалгії у 11 хворих із дисфункцією скронево-нижньощелепних суглобів застосовано внутрішньоротові селективні анестезії щічного нерва в місцях його розташування біля латерального крилоподібного та скроневого м’язів за методиками С.М. Шувалова та Iwanaga J. й співавторів. Результати. Після проведення селективної анестезії в ділянці латерального крилоподібного м’яза на оці ураження всі хворі вказували на купірування болю в ділянці СНЩС й у 8 випадках також у бічній ділянці обличчя. Водночас зникала парестезія шкірних покривів щічної чи виличної ділянок, у ділянці кута рота. Однак у 3 клінічних випадках сенсорні розлади зберігались у щічній ділянці, внутрішньоротова пальпація скроневого м’яза викликала у таких хворих неприємні больові відчуття. Після застосування їм місцевої анестезії за методикою Iwanaga J. та співавторів відбулась редукція місцевих клінічних проявів невропатії щічного нерва. Блокада рухових та чутливих гілок нижньощелепного нерва у ділянці розташування латерального крилоподібного м’яза за методикою С.М. Шувалова виявилась ефективнішою і статистично значущою (критерій Пірсона – χ2 – 4,545, р=0,034) для топічної діагностики сенсорних розладів на обличчі та прозопалгії.
Висновки. Застосування селективних анестезій для топічної діагностики сенсорних розладів на обличчі та прозопалгії у хворих із больовою дисфункцією скронево-нижньощелепних суглобів дозволяє встановити міогенні причини виникнення місцевих клінічних симптомів невропатії щічного нерва. 

УДК 616.31-089

Резюме. У статті розглянуто фактори ризику, що можуть мати потенційний вплив на виникнення інтра- та післяопераційних ускладнень під час проведення процедури відкритого синус-ліфтингу, найпоширенішим із яких є перфорація мембрани Шнайдера. Мета дослідження – проаналізувати сучасні літературні дані щодо оцінки можливих ризиків перфорації мембрани Шнайдера та підходи до їх усунення під час проведення операції відкритого синусліфтингу. Матеріали і методи. У дослідженні використано аналітичний та бібліосемантичний методи. Пошук наукової інформації щодо дослідної медичної тематики проводився в базах даних пошукових систем: електронної бібліотеки авторефератів, дисертацій ресурсу
Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, PubMed, Medline, MedNet, Embase, BMJ Group, Free Medical Journals, Free Medical Book, Scirus. Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз літературних публікацій свідчить про те, що до потенційних факторів ризику перфорації мембрани Шнайдера при проведенні операції відкритого синус-ліфтингу належать анатомічні особливості щелепнолицевої ділянки людини, недосконала техніка хірургічного втручання, наявність шкідливих звичок та супутніх захворювань.
Висновки. Детальний анамнез захворювання пацієнта, передопераційне виявлення анатомічних особливостей його верхньощелепної пазухи з використанням комп’ютерної томографії, застосування малоінвазивних новітніх методів та технологій хірургічного втручання дозволять мінімізувати виникнення інтрахірургічних та післяопераційних ускладнень, пов’язаних із процедурою синусліфтингу.