УДК 616.314.2+616.716.1/.4)-007.1-053.2:611.314.018

Стан твердих тканин тимчасових зубів суттєво впливає на розвиток зубощелепної системи дитини. Каріозні ураження жувальних та апроксимальних поверхонь тимчасових зубів, передчасне видалення є причинами не лише формування зубощелепних аномалій та деформацій, але й порушення функцій жування та мови, що призводить до зниження самооцінки і порушення адаптації дитини в соціумі та є негативним фактором при формуванні її особистості. Усе це обумовлює необхідність проведення профілактичних заходів та своєчасного лікування карієсу молочних зубів.

Мета дослідження. Вивчення поширеності та інтенсивності карієсу тимчасових зубів у дітей із зубощелепними аномаліями.

Матеріал та методи дослідження. Для оцінки стану твердих тканин зубів обстежено 720 дітей віком 6-12 років м. Львова. Оцінку ураженості карієсом тимчасових зубів проводили згідно наступних показників: поширеності (у %) та інтенсивність карієсу за показником кп. Характер прикусу оцінювали за класифікаціями Енгля Е. (1889) та Калвеліса Д.А.

Наукова новизна.
У даному дослідженні було вивчено ураженість карієсом тимчасових зубів у дітей із зубощелепними аномаліями. Встановлено, що, в середньому, поширеність та інтенсиність карієсу тимчасових зубів у дітей із ЗЩА достовірно вищі порівняно із дітьми без ЗЩА. У результаті аналізу індексу інтенсивності карієсу поверхонь зубів виявлено, що, в середньому, на одну дитину із ЗЩА припадає 6,73 поверхні зуба, тоді як на одну дитину без ЗЩА – 4,29 поверхні зуба. На одну дитину із ЗЩА припадає, в середньому, 0,98 тимчасового зуба з ускладненим карієсом, тоді як на одну дитину без ЗЩА – на 78,18 %. Кількість передчасно видалених тимчасових зубів, в середньому, складало 0,26 тимчасового зуба, на одну дитину із ЗЩА та 0,07 зуба на одну дитину без ЗЩА.

Висновки. Таким чином, отримані дані свідчать, що існує взаємозв’язок між наявністю карієсу тимчасових зубів та формуванням зубощелепних аномалій у дітей у ранньому та пізньому змінному прикусі, а також необхідності мотивації батьків до збереження стоматологічного здоров'я дітей. Схильність дитини до карієсу тимчасових зубів, може свідчити і про можливу схильність до формування зубощелепних аномалій в силу наявності порушення мінерального обміну в цілому організмі, зокрема в екосистемі порожнини рота, що обумовлює актуальність подальших досліджень. 
Ключові слова: діти, карієс, тимчасові зуби, зубощелепні аномалії.

УДК 616.314.1/2+616.716)-007.1-053.5/.6-07:616.008.82-07

Однією із основних функцій ротової рідини в аспекті вивчення стану емалі є мінералізувальна, оскільки вона забезпечує вторинну мінералізацію зубів після їх прорізування шляхом підтримання гомеостазу порожнини рота. Відомо, що вирішальне значення у підтриманні стану карієсрезистентності мають процеси мінералізації емалі, які здійснюються за умови збереження оптимального електролітного балансу в ротовій рідині. На процеси формування резистентності емалі впливають ряд чинників, як місцевих, так і загальних, які також залежать від різних функціональних станів порожнини рота. Тому, особливої уваги заслуговують біохімічні дослідження ротової рідини у дітей із різними рівнями резистентності емалі на тлі зубощелепних аномалій.

Мета дослідження – оцінка біохімічних властивостей ротової рідини у дітей із різними рівнями резистентності емалі та зубощелепними аномаліями.

Методи дослідження. Дослідження концентрації основних неорганічних компонентів ротової рідини (загального кальцію, неорганічного фосфору та магнію) проведено у 88 дітей 12 та 15 років із ЗЩА. Біохімічні дослідження ротової рідини проводились в клінічно-біохімічній лабораторії на базі Військово-медичного клінічного центру Західного регіону. 
Наукова новизна. У даному дослідженні було вивчено показники фосфорно-кальцієвого обміну в ротовій рідині дітей із різними рівнями резистентності емалі та ЗЩА. У осіб 12 років із аномаліями окремих зубів виявлена висока концентрація кальцію, у дітей цього ж віку з аномаліями зубних рядів та аномаліями прикусу встановлено знижений вміст кальцію. Вміст неорганічного фосфору значно найвищим виявлено у дітей із аномаліями прикусу, а у осіб з аномаліями окремих зубів значно зниженим. Установлено виражені відмінності у концентрації даних елементів у ротовій рідині між КР та УР-КС дітьми 15 років із ЗЩА. У дітей з КР емаллю та аномаліями окремих зубів, зубних рядів та прикусу вміст кальцію у ротовій рідині вищий, а фосфору – нижчий, порівняно із дітьми з цією ж ортодонтичною патологією, але емаллю, сприйнятливою до каріозного процесу.
Висновки. Отримані результати дослідження свідчать, що у дітей з аномаліями окремих зубів виявлено вищий вміст кальцію та нижчий вміст неорганічного фосфору ротовій рідині порівняно із дітьми з аномаліями прикусу. Встановлено вищий вміст кальцію, магнію та знижений вміст неорганічного фосфору у ротовій рідині дітей із ЗЩА та КР емаллю порівняно з дітьми з УР-КС емаллю. Оскільки даний віковий період дитини співпадає із пубертатним періодом розвитку та періодом третинної мінералізації постійних зубів, дані зміни гомеостазу ротової рідини слід враховувати при плануванні профілактики карієсу зубів у цієї категорії пацієнтів, особливо з емаллю, сприйнятливою до каріозного процесу.
Ключові слова: діти, зубощелепні аномалії, ротова рідина, резистентність емалі.

УДК 61 (061):61631](477.83)(09)

У 2021 році кафедра ортодонтії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького відзначила 5 років. Становлення Університетської школи ортодонтії в рамках науки одонтології розпочалося у Львові ще на початку ХІХ сторіччя. Науку одонтологію, як предмет, викладали на медичному факультеті Львівського університету. Студенти медики пізнавали особливості змінного прикусу в дітей та вплив різних факторів на формування постійного прикусу, із вивченням можливостей тогочасного протезування. Процес відгалуження ортодонтії в стоматології розпочався вже в середині ХХ сторіччя, до чого приклалися науковці, згадані у цій статті. У 2016 році, відповідно до рішення Вченої ради Львівського національного медичного університету, (протокол № 4 – ВР від 25.05.2016) з метою оптимізації освітнього процесу, удосконалення наукової та лікувально-діагностичної роботи створено кафедру “Ортодонтії". Незважаючи на невеликий часовий проміжок роботи молодої кафедри, історичний процес становлення університетської науки цього напрямку стоматології тривав у Львові близько двох сторіч і пройшов усі щаблі розвитку за світовими зразками та сформувався у нову університетську дисципліну медико-стоматологічної науки. Від того часу й до сьогодні, а тепер й на кафедрі ортодонтії ЛНМУ імені Данила Галицького, проводиться навчання студентів дисципліни “Ортодонтія”. На сучасному рівні ведеться наукова робота, яка створює можливість вдосконалювати цю спеціальність. За період функціонування кафедри захищено більш ніж 20 докторських дисертацій. Колектив кафедри підтримує тісну науково-практичну співпрацю з колегами з Польщі, Грузії, Білорусії, Австрії, Китаю, Італії, Іспанії, створюючи спільні міжнародні проекти. Сьогодні працівники кафедри продовжують розвивати на високому рівні започатковані традиції ортодонтії у Львові, які складалися протягом століть. 
Ключові слова: ортодонтія, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, університетська школа ортодонтії у Львові.

УДК 616.314.2+616.716.1/.4)-007.1-053.2-02:611.316-008.81

Одним із чинників розвитку карієсу зубів у дітей із зубощелепними аномаліями є недостатня мінералізація емалі в різні вікові періоди, тобто знижена її резистентність. Важливу роль у формуванні резистентності емалі відіграє ротова рідина, зокрема її фізичні властивості, мінералізувальний потенціал і захисні механізми. Коливання рН ротової рідини суттєво залежить від гігієнічного стану ротової порожнини, характеру їжі. Водночас можливість доступу мінеральних елементів до поверхні емалі значно погіршується в разі підвищення в’язкості та зниження швидкості слиновиділення ротової рідини. Це, своєю чергою, призводить до зниження процесів дифузії в емалі зуба і створення умов для розвитку демінералізації емалі.
Мета дослідження. Дослідження особливостей фізичних властивостей ротової рідини в дітей із зубощелепними аномаліями при різних рівнях резистентності емалі.
Матеріал і методи дослідження. Оцінено фізичні властивості ротової рідини (рН, швидкість слиновиділення і в’язкість) у 88 дітей 12 і 15 років із зубощелепними аномаліями (45 осіб із карієсрезистентною емаллю і 53 особи зі зниженою резистентністю і карієсосприйнятливою емаллю). Характер прикусу (аномалії положення окремих зубів, аномалії зубних рядів, аномалії прикусу) оцінювали за класифікаціями Енгля Е. (1889) і Калвеліса Д.А. (1957).
Результати дослідження. Виявлено, що концентрація іонів водню в ротовій рідині обстежених дітей із ЗЩА, у середньому, становить 6,67±0,05 од., а в’язкість і швидкість слиновиділення – 2,32±0,06 відн. од. і 0,43±0,02 мл/хв. У дітей із аномаліями окремих зубів середнє значення рН ротової рідини становить 6,93±0,08 од., тоді як з аномаліями зубних рядів і аномалій прикусу спостерігається зміщення рН у кислу сторону. У дітей 12 і 15 років з аномаліями прикусу і карієсрезистентною емаллю рН ротової рідини вища на 7,46% і 7,85%, відповідно, порівняно з дітьми з УР-КС емаллю, в’язкість ротової рідини нижча на 40,49% і 33,48%, відповідно, а швидкість слиновиділення вища на 26,19% і 22,92%, що змінює функцію ротової рідини в останніх у сторону демінералізувального розчину.
Висновки. Отже, виявлені зміни фізичних властивостей ротової рідини в дітей із ЗЩА і зниженою резистентністю емалі можуть мати велике значення в патогенезі розвитку карієсу зубів, оскільки при таких станах функція ротової рідини переходить із мінералізувальної в демінералізувальну.
Ключові слова: діти, резистентність емалі, ротова рідина, зубощелепні аномалії.