У наших випадках екстрафарингеальна форма скарлатини розвинулася внаслідок безпосереднього проникнення патогенного збудника (S. pyogenes) через пошкоджені вітрянковими висипаннями ділянки шкіри та слизових оболонок. Поєд­наний розвиток вітряної віспи і скарлатини можливий лише за умов відсутності антитоксичного імунітету у хворої дитини. Тяжкий перебіг вірусно-бактерійної мікст-інфекції зумовлений імуносупресивними властивостями вірусу варіцела-зостер і дією еритрогенного токсину бета-гемолітичного стрептокока групи А.

Наведено клінічний приклад, який ілюструє тяжкий перебіг септицемії спричиненої Micrococcus luteus із залученням у патологічний процес внутрішніх органів, а саме нашаруванням негоспітальної лівобічної пневмонії, ексудативного плевриту, перикардиту, менінгіту. 

Сепсис визначається як загрозлива для життя органна дисфункція у результаті порушення регуляції реакції організму пацієнта на інфекцію. Серед етіологічних чинників сепсису S. aureus займає домінуюче місце (20,5%). Метою роботи є представити клінічний випадок сепсису, спричиненого S.aureus.