УДК 616.311.2+616.314.17):616.33/.34] – 036 – 053.82

Мета дослідження. Дослідити та проаналізувати вплив захворювань шлунково-кишкового тракту (ШКТ)
на стан тканин пародонта.

Матеріали і медоти дослілдення. У дослідженні взяли участь 45 осіб віком 18-23 роки, яких поділили на дві групи: основну групу склали 22 пацієнти із захворюваннями пародонта на тлі хронічного гастриту та гастродуоденіту, що знаходились на диспансерному огляді у лікаря-терапевта і отримували відповідну терапію, до групи порівняння увійшли 23 особи із патологією тканин пародонта, але без наявної супутньої соматичної патології. Обстеження проводили на базі Стоматологічного медичного центру ЛНМУ ім. Данила Галицького. Для оцінки гігієнічного стану порожнини рота використовували індекс гігієни Гріна – Вермільйона. Для визначення потреби в лікуванні захворювань пародонта застосовували індекс CPITN. Для оцінки вираженості запалення ясен визначали папілярно-маргінально-альвеолярний індекс – PМА та папілярний індекс кровоточивості РВІ. Статистичну обробку здійснювали за допомогою програми „GraphPad Prism 5”.
Результати дослідження. У основній групі переважну більшість складають пацієнти з ГП поч.-І ст.,
у групі порівняння - особи із ХКГ. На другому місці у групі 1 – ХКГ, у групі 2- ГП поч.-І ст. ГП ІІ ст. виявлено у групі 1 -2 особи, у групі 2 -1 особа. У пацієнтів 1 групи показник індексу гігієни OHI-S був суттєво гіршим у 1,3 раза (р>0,05) від показника хворих 2 групи. Дані індексу РМА у пацієнтів основної групи були вірогідно вищими у 1,5 раза, від даних осіб групи порівняння. Результати визначення стану кровоточивості ясен перевищували показники групи соматично здорових пацієнтів у 1,3 раза. Показники індексу CPITN пацієнтів 1 групи суттєво різнилися з показниками осіб 2 групи у 1,2 раза.
Висновки. Проведені нами дослідження вказують на те, що пацієнти із патологією ШКТ, безсумнівно,
мають значно виражену тяжкість перебігу захворювань пародонта, що спровоковане негативним
впливом соматичної патології. Результати індексної оцінки стану гігієни порожнини рота і стану пародонта у осіб із захворюваннями ШКТ вірогідно гірші від показників пацієнтів, які не страждають супутніми соматичними захворюваннями.
Ключові слова: пародонт, захворювання щлунково кишкового тракту, хронічний гастрит, хронічний
гастродуоденіт.

The aim. To investigate and analyse the impact of gastrointestinal diseases on periodontal tissues.
Materials and methods of the study. The study involved 45 people aged 18-23 years, who were divided into two
groups: the main group consisted of 22 patients with periodontal disease with concomitant chronic gastritis
and gastroduodenitis, who were undergoing a medical examination by a general practitioner and receiving
appropriate therapy, and the comparison group included 23 people with periodontal tissue pathology but no
concomitant somatic pathology. The examination was conducted at the Dental Medical Centre of Danylo
Halytskyi Lviv National Medical University. To assess the hygienic state of the oral cavity, the Green-Vermillion
hygiene index was used. The CPITN index was used to determine the need for periodontal disease treatment. To
assess the severity of gingival inflammation, the papillarymarginal-alveolar index (PMA) and the papillary bleeding
index (PBI) were determined. Statistical processing was performed using the GraphPad Prism 5 software.
Results of the study. In the main group, the majority of patients were patients with early stage GP, in the
comparison group - patients with CGG. In group 1, the second place was occupied by CGG, in group 2 - by the
I stage of GP. In group 1, II stage of GP was detected in two patients, in group 2 - in one patient. In patients of
group 1, the OHI-S hygiene index was significantly worse by 1,3 times (p>0.05) than in patients of group 2. The
data of the PMA index in patients of the main group were significantly higher by 1,5 times than in the comparison
group. The data on gingival bleeding were 1,3 times higher than those of the group of somatically healthy patients. The CPITN index of patients in group 1 differed significantly by 1,2 times from those in group 2.
Conclusions. Our studies indicate that patients with gastrointestinal pathology have a much more severe course
of periodontal disease, which is provoked by the negative impact of somatic pathology. The results of the index
assessment of oral hygiene and periodontal health in people with gastrointestinal diseases are significantly worse than those of patients without concomitant somatic diseases.
Key words: periodontal disease, gastrointestinal diseases, chronic gastritis, chronic gastroduodenitis

Abstract: Nowadays, the latest treatment technologies are actively developing in dental practice, namely for the restoration of tooth pulp.
Aim: to evaluate the advantages of using modern materials in the treatment of tooth pulps.
Materials and Methods: We examined 33 patients with pulp diseases: 18 women (54.5%) and 15 men (45.5%) with an average age of (33.2±2.3) years. 18 patients (group I) had conservative treatment; 15 patients (group II) got pulp restoration using Biodentin.
Results: In 33 (100 %) patients of both groups, inflammation of tooth pulps was found; in 5 of 18 (27.8 %) patients of group I and 6 of 15 (40.0 %) patients of group II, the presence of fibrous pulpitis without signs of periodontitis was determined, in patients of group II, 4 of 15 (26.7 %) - acute diffuse pulpitis. Streptococci with α-haemolytic activity, staphylococci and fungi of the genus Candida albicans were detected in the plaque. In 93.3% of patients, both clinical
and overall success was achieved with Biodentin, and the frequency of isolation of microorganisms of the genus Streptococcus spp. with α-haemolytic activity and Candida albicans decreased.
Conclusions: Effective pulp restoration, inflammatory process reduction, and conditionally pathogenic microflora suppression were found in patients treated with Biodentin.
Keywords: Pulpitis, biological method of treatment, conservative treatment, Biodentin, microbiocenosis.

Найбільш поширений показник, який використовують для виявлення активності каріозного процесу є індекс КПВ, однак цей індикатор характеризує ситуацію враховуючи, зокрема, як наслідки нелікованого процесу так і результати лікування, але не описує глибини каріозного ураження у різних твердих тканинах [1]. Особливо це важливо при виявленні демінералізаційного процесу на ранньому
етапі. Тому, розпрацьовані значення, які дають змогу вивчити активність каріозних уражень спираючись на клінічні і та гістологічні дані. До таких критеріїв відносять індекс ICDAS (International Caries Detection and Assessment System) [2, 3, 4], який окрім детальної клінічної картини дає змогу спостерігати за розвитком каріозного процесу та планувати адекватне лікування. 

 Мета дослідження – оцінити й проаналізувати ефективність застосування запропонованої схеми лікування захворювань тканин пародонта у осіб середнього віку. Матеріал та методи дослідження. У дослідженні взяли участь 62 особи віком від 46 до 60 років, з яких: 32 особи – чоловіки, 30 осіб – жінки, із захворюваннями тканин пародонта. Серед обстежених: 24 хворих на хронічний катаральний гінгівіт, та 38 хворих на генералізований пародонтит початкового – I ступенів розвитку. Обстеження проводили на базі Стоматологічного медичного центру Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького. У групі порівняння проводили базове лікування, особам основної групи додатково рекомендували використання розчину для полоскання «Фортеза» та таблетки «Хлорофіліпт». У всіх пацієнтів досліджували наступні індекси: індекс Гріна-Вермільйона, пародонтальний індекс та папілярний індекс кровоточивості. До лікування, одразу після лікування та через 6 місяців після лікування. Результати. За результатами дослідження індекси гігієни, кровоточивості та пародонтальний індекс у осіб із хронічним катаральним гінгівітом після лікування суттєво (р>0,05) знизились у обох групах, однак у основній групі показники були кращими ніж у групі порівняння. Саме така тенденція зберіглась через 6 місяців після лікування. Схожі результати отримали у пацієнтів із генералізованим пародонтитом початкового-І ступеню: досліджені індекси знижувались в усіх хворих одразу після лікування, проте у осіб основної групи показники були вірогідно кращими як одразу після лікування, так й через півроку. Висновки. Дослідження підтвердило достовірно кращі результати лікування в основній групі. Зокрема, у пацієнтів з хронічним катаральним гінгівітом дані папілярного індексу кровоточивості та пародонтального індексу через шість місяців були достовірно кращими в групі І Б в 1,6 рази (р>0,05), ніж в групі І А. Аналогічний результат отримано і у пацієнтів з початковим І ступенем генералізованого пародонтиту, а саме, в групі ІІ Б папілярний індекс кровоточивості був достовірно кращим в 1,6 рази (р>0,05), ніж в групі ІІ А, а пародонтальний індекс - в 1,4 рази, відповідно. Тому, перспективою подальших досліджень є впровадження ефективної схеми лікування пародонтиту в осіб різних вікових груп.

Ключові слова: Фортеза, хлорофіліпт, хронічний катаральний гінгівіт, генералізований пародонтит, бензидамін гідрохлорид. 

УДК 616.311.2+616.314.17.) – 06:616.1/.4] -036

The purpose of the study was to investigate the influence of concomitant somatic pathology on periodontal tissues.
Materials and methods. 104 patients, aged 28–46 years, with diseases of periodontal tissues, who had somatic pathology, were involved in the study. The examined persons were divided into groups: 35 persons (group 1) with pathology of the hepatobiliary system, 37 persons (group 2) with pathology of the gastrointestinal tract, and 32 persons (group 3) with pathology of the cardiovascular system.
The comparison group included 30 people with periodontal tissue diseases without somatic pathology.
To determine the depth and prevalence of the inflammatory process of the gums the Svrakov’s number indicator was used. Oral hygiene was assessed according to the Silness-Loe and Stallard indices. The papillary-marginal-alveolar index (C. Parma, 1960) was determined to assess the severity of gum inflammation. 
Bleeding gums were assessed by the gum’s papilla bleeding index according to Muhllemann. Statistical processing of the research results was carried out with a computer program for variational and statistical analysis of medical and biological research data “GraphPad Prism 5”.
Results and discussion. Patients with diseases of periodontal tissues against the background of somatic pathology had the highest percentage of chronic generalized periodontitis of the II degree, in contrast patients of the comparison group had the highest percentage of chronic generalized periodontitis of the initial – I degree.
Svrakov’s number in patients with periodontal disease against the background of somatic pathology significantly (р ˂0.05) exceeded the indicators of patients of the comparison group. At the same time, there is no significant difference between the results of groups 1, 2 and 3.
The highest values of the indexes of Silness-Loe and Stallard were recorded in patients with the cardiovascular system pathology, which significantly (p<0.05) exceeded the data in the comparison group, but did not significantly differ from the results of patients with pathology of hepatobiliary system and gastrointestinal tract.
The papillary-marginal-alveolar index data were the highest in patients with hepatobiliary system pathology (64.25 ± 8.19%), which significantly (p<0.05) exceeded the results of the comparison group and in individuals of groups 2 and 3.
The highest indicator of the bleeding index is 1.98 ± 0.22 points in patients of the 1st group, which significantly exceeds the indicators in the group of people without somatic pathology and in the group of patients with pathology of gastrointestinal tract and cardiovascular system.
Conclusion. The conducted studies show that the presence of somatic pathology contributes to the development of periodontal tissue diseases, and certainly aggravates their course, which is proven by the results of the index assessment.
Keywords: periodontitis, somatic pathology, periodontal indices.