УДК 378.46-021.68:61

Пріоритетною метою і кінцевим результатом навчання в аспірантурі є формування науковця-спеціаліста, який оволодіє методологією наукової та 
педагогічної діяльності, зможе реалізовувати на практиці здобуті компетенції для продукування новітніх ідей, розв’язання комплексних проблем у педіатрії та дослідницько-інноваційної діяльності, самостійного проведення вибраного наукового напрямку дисертаційної роботи.

УДК: 616.34-039.31-053.31/.36-02:615.33]-07:616.155.32-07

 Неоднозначність у висновках результатів проведених досліджень, присвячених проблемам кольок у немовлят, продовження досліджень з напрямків прогнозування розвитку, етіології, патогенезу, діагностики, менеджменту цього функціонального розладу травлення у немовлят свідчать про те, що кольки залишаються актуальною темою до вивчення. Призначення антибіотиків без достатнього обґрунтування може призвести до дисбалансу мікрофлори кишківника, збільшення утворення кишкових газів та порушень імунологічної реактивності немовлят. Важливо вивчити зв’язок між імунологічними показниками та клінічними проявами кольок у немовлят, які отримували антибіотики, для оцінки запального процесу у слизовій кишківника. У дослідженні, до якого залучили 103 немовлят з кольками, діагностованими за Римськими критеріями IV, віком з 2 тижнів життя до 5 місяців, середній вік 2 місяці, в анамнезі яких присутнє лікування антибіотиками. Основну групу сформували немовлята з важким перебігом кольок (n=43). Немовлята з легкими клінічними проявами кольок увійшли в групу порівняння (n=34). Проводили вивчення кількісних особливостей окремих показників клітинного (CD3, CD8, CD56), гуморального (CD19, CD20) імунітету при кольках різного ступеня важкості клінічних проявів, у вибраної категорії немовлят. Для досягнення поставленої мети нами проведено оцінку клініко-анамнестичних показників: акушерського анамнезу, терміну гестації, статі, антропометричних даних, анамнезу захворювання, нозологічної характеристики захворювань та отриманого немовлятами лікування, визначення вибраних імунологічних показників (СD) у периферичній крові у дітей обох груп. Статистичний аналіз проводили з використанням методів описової і аналітичної статистики. Мінімальним значенням достовірності усіх отриманих даних вважали р<0,05. У немовлят з важким клінічним перебігом кольок віком від 2 тижнів до 6 місяців, яких лікували антибіотиками в період від народження до
5 місяців віку, при імунологічному дослідженні крові спостерігалися значні відхилення окремих показників як клітинного, так і гуморального імунітету: CD3, CD4, CD19 в сторону зменшення значень та в бік збільшення кластерів диференціацї CD8, CD20, NK-клітини CD56. Виявлені
відмінності, за визначеними імунологічними показниками, за рахунок новонароджених основної групи доповнюють існуючі наукові дані тим, що яскравість клінічної картини перебігу кольок у немовлят, яких попередньо лікували антибіотиками, асоціюється з імунологічними зрушеннями
у вигляді дисбалансу роботи імунної системи в сторону зниження імунологічної реактивності організму, незважаючи на активацію окремих показників кластерів диференціації імунних клітин CD8, CD20, NK-клітини CD56. Зважаючи на ці аспекти, важливо враховувати, що застосування антибіотиків не тільки сприяє виникненню функціональних порушень травлення, представлених кольками у всіх немовлят, залучених до дослідження, але й негативно впливає на функціональну спроможність клітинних і гуморальних ланок імунітету

УДК: 618.19-008.846.9:347.121.2 (477+100)

Резюме
Грудне молоко – еталон дитячого харчування, що сприймається в усьому світі як оптимальне перше джерело їжі, а грудне вигодовування –ідеальний спосіб вигодовування дітей, який повноцінно задовольняє всі потреби дитини. Особливої цінності набуває грудне молоко для передчасно народжених дітей, які з перших секунд життя і впродовж тривалого часу потребують спеціалізованої медичної допомоги та для хворих новонароджених дітей, що народились вчасно. Діти, які народились передчасно або хворі доношені новонароджені найбільш схильні до захворювань, специфічних для перинатального періоду, та мають високу ймовірність смерті і, саме, найбільший ризик не отримати рятівних переваг грудного молока. Як першу альтернативу для вигодовування передчасно народжених дітей незалежно від гестаційного віку, у тому числі глибоко недоношених (<32 тижнів вагітності) або дітей з дуже низькою масою тіла (<1500 г) у сучасному світі, Всесвітня організація охорони здоров’я та Американська академія педіатрії рекомендують використовувати донорське грудне молоко з банку людського молока, якщо власне молоко матері недоступне. Дослідження демонструють, що у дітей, що не мають можливостей отримувати материнське молоко, годування грудним молоком, навіть часткове, знижує ризик некротизуючого ентероколіту та пізнього неонатального сепсису, ретинопатії недоношених, раптової смерті немовлят і покращує когнітивні результати у недоношених дітей, сприяє встановленню оптимального функціонування травної системи і процесів ентерального травлення. У багатьох країнах світу цілеспрямована підтримка грудного вигодовування у відділах інтенсивної терапії новонароджених, зокрема ентеральне харчування хворих та передчасно народжених дітей забезпечується донорським людським грудним молоком, що концентрується ізберігається у створеній та функціонуючій мережі Банків грудного молока. Банк грудного молока – установа, метою діяльності якої є забір грудного молока від матерів, які виробляють його більше, ніж потрібно їхнім дітям, забезпечує обробку та зберігання грудного молока для годування немовлят, які з медичних або інших причин не можуть тимчасово або тривало його отримувати. З метою сприяння діяльності банків та налагодження міжнародної співпраці між банками грудного молока в світі створено міжнародні асоціації банків грудного молока. Європейська асоціація банків молока (EMBA) була офіційно започаткована 15 жовтня 2010 року. Нині в 31 країні Європі нараховується 282 банки, які активно працюють і 18 банків, які розпочинають свою роботу. У 2009 році була створена Асоціація банків молока Південної Африки (HMBASA). HMBASA координує діяльність мережі банків молока по всій країні. Асоціація банків молока Північної Америки (HMBANA) заснована в 1985 році і об’єднує 30 некомерційних банків грудного молока США та Канади. Відзначається позитивна тенденція у створенні нових банків жіночого молока в усіх країнах світу. Нині їх нараховується біля 500 у 37 країнах світу. Світовим лідером у сфері діяльності банків грудного молока є Бразилія, там працює 222 банки жіночого молока, а також ще 217 центрів збору молока. Перший Банк донорського жіночого молока в Україні було створено в 2019 р. у м. Києві на базі Перинатального центру, де народжується близько 80 % усіх недоношених дітей міста. Високотехнологічний банк грудного молока на базі Львівського обласного клінічного перинатального центру було відкрито в грудні 2022 р., коли країна перебувала у стані війни. Це другий банк донорського грудного молока, який успішно функціонує в Україні на базі перинатальних центрів. Діяльність Банку грудного молока у Львівському обласному клінічному перинатальному центрі – один із багатьох сучасних високотехнологічних напрямів роботи закладу охорони здоров’я. Банк грудного молока оснащений усім необхідним обладнанням, яке відповідає найвищим сучасним світовим стандартам. Активна, щоденна командна робота лікарів- акушерів, неонатологів, консультантів з грудного вигодовування, матерів дозволила з моменту роботи Банку
залучити до здачі грудного молока 32 донори та зібрати понад 380 л донорського молока. Першу порція донорського грудного молока було отримано 12 січня 2023 р. Сприяння створенню мережі Банків грудного молока в Україні на державному рівні допоможе зробити вагомий
внесок у збереження повноцінності здорового розвитку новонароджених і немовлят в нашій державі, що набуло особливої актуальності в часи воєнного сьогодення в Україні.