Вивчення механізмів міжмікробних взаємозв’язків патогенних чи умовнопатогенних мікроорганізмів в останні роки викликає зацікавленість все більшого кола дослідників в різних країнах. Серед предметів вивчення важливе місце посідає мінливість біологічних властивостей збудників інфекційних хвороб в мікробних асоціаціях – зокрема, прояв факторів патогенності чи зниження рівня антибіотикочутливості. Характерною особливістю екології збудника дифтерії Corynebacterium diphtheriae є його здатність тривалий час перебувати в організмі людини в вигляді безсимптомного носійства, коли він включається у складний мікроценоз ротоносоглотки. Вважається, що тривалому носійству C. Diphtheriae сприяють порушення нормоценозу ротоглотки. Одним з індикаторів таких порушень є збільшення кількості предстаників роду Candida. Водночас, можливі взаємозв'язки між видами C. diphtheriae та C. albicans вивчені недостатньо.

Corynebacterium diphtheriae long-term carriage facilitated by violation of human oropharyngeal normocenosis. An increase in the number of fungi, most commonly Candida albicans, is considered a sign of this violation. It is known that the coexistence of Candida in biofilms can protect gram-positive bacteria from antimicrobial drugs; the biofilm matrix is considered to be an important protective factor [1-2]. Synergism between fungal and bacterial pathogenicity factors has been reported [3]. The effect of C. albicans metabolites directly on the properties of C. diphtheria cells has not been sufficiently investigated.

Незважаючи на спільні зусилля науковців, лікарів, фармацевтів та регуляторних органів охорони здоров’я, рівень резистентності мікроорганізмів до антибіотиків на сьогодні стрімко зростає. Проблема антибіотикорезистентності мікроорганізмів набуває ознаки глобальності, потребує всебічного аналізу причин виникнення та пошуку шляхів подолання. Найбільш актуально це при лікуванні пацієнтів з хронічними інфекціями, спричиненими біоплівками – структурованими мікробними спільнотами.