Мета. Проаналізувати рівні розчинної форми стимулюючого фактора росту, що експресується геном 2 (sST2), N-кінцевого фрагменту попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NT-proBNP) у хворих з гострим коронарним синдромом (ГКС) та їх взаємозв’язок з рівнями швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) та фактором куріння.

Матеріали та методи. У дослідження включено 142 пацієнти з ГКС віком від 35 до 75 років, (середній вік - 59,66±0,78 років). Стан функції нирок оцінювали за рівнем ШКФ, відповідно всіх пацієнтів розподілено у дві групи. Першу (І) групу склало 57 осіб зі ШКФ <60 мл/хв/1,73 м2; другу (ІІ) групу – 85 осіб зі ШКФ ≥60 мл/хв/1,73 м2. Хворих двох груп було розподілено ще у дві підгрупи за фактором куріння: курці - І А, ІІ А та некурці – І Б, ІІ Б.

Результати досліджень. У І групі, тобто серед пацієнтів зі ШКФ <60 мл/хв/1,73 м2, порівняно з ІІ групою, реєструються достовірно вищі середні рівні sST2 у 1,36 рази (53,80 (35,00; 68,40) нг/мл (І) проти 39,40 (25,70; 53,50) нг/мл (ІІ), p<0,01) та NT-proBNP у 3,27 рази (598,10 (200,00; 772,60) нг/л (І) проти 182,80 (70,30; 189,80) нг/л (ІІ), p<0,01). Серед пацієнтів з ГКС та ШКФ <60 мл/хв/1,73 м2 (І), порівняно з хворими з ГКС зі ШКФ ≥60 мл/хв/1,73 м2 (ІІ), виявляли на 29,56% рідше рівень sST2 <35 нг/мл, на 12-17% частіше рівень sST2 35-70 нг/мл та sST2 >70 нг/мл. Щодо рівнів NT-proBNP, у хворих І групи, порівняно з ІІ групою, встановлено на 43,03% рідше рівень NT-proBNP <125 нг/л та на 15-25%% частіше рівень NT-proBNP 125-600 нг/л та NT-proBNP >600 нг/л. У І групі встановлено достовірний середньої сили зворотній кореляційний зв’язок між рівнями sST2 та ШКФ (коефіцієнт кореляції (r) = -0,332, p<0,05), і рівнями NT-proBNP та ШКФ (r= -0,397, p<0,05). У ІІ групі подібного взаємозв’язку не встановлено.

У підгрупах курців (І А, ІІ А,) порівняно з некурцями (І Б, ІІ Б), реєструються достовірно вищі середні рівні sST2 та NT-proBNP. А саме, у І А підгрупі, порівняно з І Б підгрупою, виявлено достовірно вищий у 1,56 рази середній рівень sST2 (66,80 (55,60; 76,30) нг/мл (І А) проти 42,80 (31,90; 57,30) нг/мл (І Б), p=0,05) та NT-proBNP у 2,35 рази (871,00 (378,00; 1123,20) нг/л (І А) проти 369,20 (121,10; 326,30) нг/л (І Б), p<0,05). У ІІ А підгрупі, порівняно з ІІ Б підгрупою, встановлено достовірно вищий у 1,65 рази середній рівень sST2 (52,40 (37,30; 67,20) нг/мл (ІІ А) проти 31,60 (20,70; 40,30) нг/мл (ІІ Б), p<0,05) та NT-proBNP у 3,18 рази (319,60 (92,60; 300,30) нг/л (ІІ А) проти 100,30 (67,40; 112,80) нг/л (ІІ Б), p<0,01. Серед пацієнтів І А та І Б підгруп, порівняно з ІІ А, ІІ Б підгрупами, встановлено на 40-60% рідше рівень sST2 <35 нг/мл та на 15-35% частіше рівень sST2 35-70 нг/мл та sST2 >70 нг/мл. Щодо рівнів NT-proBNP, у хворих І А, І Б підгруп, порівняно з ІІ А, ІІ Б підгрупою, встановлено на 35-50% рідше рівень NT-proBNP <125 нг/л та на 25-40% частіше рівень NT-proBNP 125-600 нг/л та NT-proBNP >600 нг/л. У І А та І Б підгрупах встановлено достовірний середньої сили зворотній кореляційний зв’язок між рівнями sST2 та ШКФ (p<0,01) і рівнями NT-proBNP та ШКФ (p<0,01). У ІІ групі подібного взаємозв’язку не встановлено. У ІІ А підгрупі, тобто серед пацієнтів курців зі ШКФ ≥60 мл/хв/1,73 м2 встановлено достовірний середньої сили зворотній кореляційний зв'язок між рівнями sST2 та ШКФ (p<0,01) і NT-proBNP та ШКФ (p<0,01). Однак, у ІІ Б підгрупі, тобто серед пацієнтів некурців зі ШКФ ≥60 мл/хв/1,73 м2 такого взаємозв’язку не встановлено.

Висновки. У І групі хворих з ГКС встановлено достовірно вищі середні рівні sST2 та NT-proBNP, порівняно з ІІ групою. Також у підгрупах курців (І А, ІІ А), порівняно з некурцями (І Б, ІІ Б), зареєстровано достовірно вищі середні рівні sST2 та NT-proBNP. Однак найбільш виражене одночасне збільшення рівнів sST2 та NT-proBNP виявлено у хворих курців зі ШКФ <60 мл/хв/1,73 м2, що свідчить про суттєву інформативність даних біомаркерів, щодо прогнозування серцевої недостатності (СН) у пацієнтів з ГКС та ХХН з урахуванням фактора куріння.

Objective. To analyze the levels of soluble growth-stimulating factor expressed by gene 2 (sST2) and N-terminal fragment of brain natriuretic peptide precursor (NT-proBNP) in patients with acute coronary syndrome (ACS) and their relationship with glomerular filtration rate (GFR) and smoking factor.

 Materials and Methods. The study included 142 patients with ACS aged 35–75 years (mean age – 59.66±0.78 years). Renal function was assessed based on GFR levels, and all patients were divided into two groups. The first group (I) included 57 patients with GFR <60 ml/min/1.73 m², while the second group (II) consisted of 85 patients with GFR ≥60 ml/min/1.73 m². Both groups were further subdivided based on the smoking factor: smokers – IA, IIA, and non-smokers – IB, IIB.

Results. In Group I, i.e., patients with GFR <60 ml/min/1.73 m², compared to Group II, significantly higher average levels of sST2 were observed (1.36 times higher; 53.80 (35.00; 68.40) ng/ml (I) vs. 39.40 (25.70; 53.50) ng/ml (II), p<0.01) and NT-proBNP (3.27 times higher; 598.10 (200.00; 772.60) ng/l (I) vs. 182.80 (70.30; 189.80) ng/l (II), p<0.01). In Group I, the sST2 level <35 ng/ml was found 29.56% less often, while sST2 levels of 35–70 ng/ml and >70 ng/ml were observed 12–17% more often compared to Group II. For NT-proBNP levels, Group I patients had NT-proBNP <125 ng/l 43.03% less often and NT-proBNP levels of 125–600 ng/l and >600 ng/l 15–25% more often compared to Group II. A significant moderate inverse correlation was established in Group I between sST2 and GFR (correlation coefficient (r) = -0.332, p<0.05) and between NT-proBNP and GFR (r = -0.397, p<0.05). Such correlations were not identified in Group II.

In the smoker subgroups (IA, IIA), compared to non-smokers (IB, IIB), significantly higher average levels of sST2 and NT-proBNP were recorded. Specifically, in subgroup IA compared to IB, sST2 was 1.56 times higher (66.80 (55.60; 76.30) ng/ml (IA) vs. 42.80 (31.90; 57.30) ng/ml (IB), p=0.05) and NT-proBNP was 2.35 times higher (871.00 (378.00; 1123.20) ng/l (IA) vs. 369.20 (121.10; 326.30) ng/l (IB), p<0.05). In subgroup IIA compared to IIB, sST2 was 1.65 times higher (52.40 (37.30; 67.20) ng/ml (IIA) vs. 31.60 (20.70; 40.30) ng/ml (IIB), p<0.05), and NT-proBNP was 3.18 times higher (319.60 (92.60; 300.30) ng/l (IIA) vs. 100.30 (67.40; 112.80) ng/l (IIB), p<0.01).

Among patients in subgroups IA and IB compared to IIA and IIB, sST2 levels <35 ng/ml were observed 40–60% less often, while levels of 35–70 ng/ml and >70 ng/ml were observed 15–35% more frequently. Regarding NT-proBNP levels, patients in IA and IB subgroups had NT-proBNP <125 ng/l 35–50% less often and levels of 125–600 ng/l and >600 ng/l 25–40% more often compared to IIA and IIB subgroups. In subgroups IA and IB, a significant moderate inverse correlation was established between sST2 and GFR (p<0.01) and between NT-proBNP and GFR (p<0.01). In Group II, no such correlations were observed. However, in subgroup IIA (smokers with GFR ≥60 ml/min/1.73 m²), a significant moderate inverse correlation was found between sST2 and GFR (p<0.01) and NT-proBNP and GFR (p<0.01). Such correlations were not identified in subgroup IIB (non-smokers with GFR ≥60 ml/min/1.73 m²).

Conclusions. In Group I patients with ACS, significantly higher average levels of sST2 and NT-proBNP were recorded compared to Group II. Additionally, smoker subgroups (IA, IIA) demonstrated significantly higher average levels of sST2 and NT-proBNP compared to non-smokers (IB, IIB). However, the most pronounced simultaneous increase in sST2 and NT-proBNP levels was observed in smokers with GFR <60 ml/min/1.73 m², highlighting the significant prognostic value of these biomarkers for heart failure (HF) in ACS patients with chronic kidney disease (CKD) considering the smoking factor.