УДК 616.314.17-008.1:616.13-004.6]616-008.8:616.31

Мета дослідження – на основі динаміки ліпідних та імунологічних параметрів оцінити ефективність ліку-
вання генералізованого пародонтиту початкового – І ступеня у хворих на атеросклероз.

Методи дослідження. Ефективність лікування генералізованого пародонтиту (ГП) початкового – І ступеня оцінювали на основі динаміки ліпідних і імунологічних параметрів у 26 хворих на атеросклероз: 15 осіб – основна група та 11 хворих – контрольна група. У ротовій рідині хворих груп дослідження визначали вміст тригліцеридів (ензиматичний гідроліз з наступним визначенням гліцеролу колорометрично) та активність ліпази (кінетичний, колометричний метод). Вміст концентрації Il-1 та ФНП-α у ротовій рідині визначали імуноферментним методом з використанням стандартних наборів фірми «Diadone» (Франція) та «Immunotech» (Франція), відповідно. Наукова новизна. В результаті проведених досліджень встановлено зниження вмісту тригліцеридів – на 52,89%, IL-1β – на 47,58 %, ФНП-α – на 45,82 %, на тлі зростання активності ліпази – на 39,40 %, р<0,01, р<0,05, стосовно даних до лікування. При цьому, у осіб контрольної групи застосування загальноприйнятих методик для курації дистрофічно-запальних захворювань тканин пародонту не впливало на покращення значень вивчених ліпідних і імунологічних параметрів.

Висновок. Отже, в результаті застосування розпрацьованої ними лікувально-профілактичної схеми, вда-
лося досягти покращення і стабілізації ліпідних і імунологічних параметрів у ротовій рідині, при курації генералізованого пародонтиту початкового – І ступеня у хворих на атеросклероз.

Ключові слова: генералізований пародонтит, атеросклероз, ліпідні та імунологічні параметри, ротова рідина.

УДК 616.314.17-008.1:616.13-004.6]303.4:004.67

Резюме. Захворювання тканин пародонта зачіпають усі галузі стоматології, вимагаючи комплексного підходу до вирішення даної проблеми. Діагностика та лікування захворювань тканин пародонта, безумовно, мають бути комплексними, включно з оцінкою не тільки ступеня запалення, а й функціонального стану зубощелеп-
ного апарату. Завдяки аналізу результатів оклюзійних співвідношень, котрі можуть бути зумовлені видаленням зубів, реставрацією твердих тканин зубів, деформаціями, наявністю супраконтактів, ми
будемо мати можливість диференціювати ці контакти, простежити траєкторію руху нижньої щелепи під час переходу з одного оклюзійного положення в інше, визначити силу та послідовність виникнення оклюзійних контактів при статичній і динамічній оклюзіях.

Результати оклюзійних співвідношень з використанням приладу T-Scan дозволять чітко відокремити нормативні контакти від надсильних контактів-перешкод та проаналізувати наявні контакти.

Мета дослідження – визначити частоту та клінічну значущість оклюзійних порушень упацієнтів із генералізованим пародонтитом на тлі атеросклерозу.

Матеріали і методи. Аналіз оклюзійних співвідношень і оцінку стану оклюзії провели у 76 пацієнтів із генералізованим пародонтитом (ГП) на тлі атеросклерозу (АТ) – основна група та у 27 осіб із ГП без
загальносоматичних захворювань – порівняльна група. Клінічну діагностику та аналіз оклюзійних контактів проводили за допомогою апарату Т-Scan, який розробила фірма Tekscan Boston, MA, 1987.

На основі цифрових показників оклюзійних співвідношень між зубами і розпрацьованими критеріями їх оцінки обчислювали цифровий індекс оклюзії. Статистичне обчислення отриманих результатів про-
водили з використанням прикладних програм Statistica 8.0 (StatSoft, USA) та пакета статистичних функцій програми Мicrosoft Ехсеl, 2021.
Результати досліджень та їх обговорення. Результати аналізу оклюзійних співвідношень із використанням Т-Scan дозволили встановити, що в осіб із ГП на тлі АТ у 1,3 раза частіше реєстрували надсильні оклюзійні контакти в центральній оклюзії та у 1,2 раза – контакти-перешкоди при зміщенні нижньої щелепи з положення центральної оклюзії у передню оклюзію, ніж в пацієнтів із ГП без супутніх соматичних захворювань. При цьому час оклюзії та дезоклюзії в осіб основної групи був суттєво вищим, порівняно з аналогічними даними у досліджуваних порівняльної групи, особливо при ГП ІІІ ст. За даними цифрового індексу оклюзії, у пацієнтів із ГП на тлі АТ визначено порушення оклюзії середнього ступеня, тоді як
в обстежених із ГП без соматичних захворювань – легкого ступеня.

Висновки. Результати аналізу отриманих даних переконливо довели, що при ГП спостерігається значне порушення оклюзійних співвідношень, яке поглиблюється не тільки зі збільшенням інтенсифікації дистрофічно-запальних змін у тканинах пародонта, а й за наявності соматичної патології.