UDC 616.988:578.834-06:616.441-008.6`]-053.2

The problem of thyroid dysfunction related to S S-oV-2 infection remains unclear in children. Therefore, the study aimed to reveal the interrelationship between thyroid dysfunction and VID-19 severity as well as to determine optimal cut-off values for screening for thyroid disorders in children. A total number of 90 children aged from 1 month to 17 years were involved in the study. Patients with known thyroid disease were not recruited for the research. thyroid panel was assessed for all participants that included: free triiodothyronine (FT3), free thyroxine (FT4), thyroid-stimulating hormone (TSH) and anti-thyroid peroxidase (ATPO) antibodies. Statistical analysis was done using the computer software Statistica 13.0. Research has revealed euthyroid sick syndrome (ESS) in 14.10% of SARS-CoV-2 infected children more often among patients with severe COVID-19 and multisystem inflammatory syndrome (33.33%) compared to mild COVID-19 course (6.67%) and moderate disease severity (8.89%) (P < 0.05). Significant correlation relationships were revealed for next values – FT3 and erythrocyte sedimentation rate (S) (rs = -0.22; P < 0.05); FT3 and Creactive protein ( P) (rs = -0.33; P < 0.05); FT3 and procalcitonin (rs = -0.43; P < 0.05). The next cut-off values for ESS determination were revealed: ESR 18.5 mm/h (AUC 0.803); CRP 11.5 mg/l (AUC 0.763); ferritin 84.8 ng/ml (AUC 0.733). Results suggest that pediatricians should pay attention to the endocrine disruptions by VID-19 in children. 

УДК 616-007-053.3

Усебічний аналіз хромосомної патології на основі власного виявлення клінічного випадку рідкісного синдрому Сміт- Магеніса у новонародженої дитини, результати якого можуть бути корисними для виявлення і профілактики спадкових захворювань.

Матеріали та методи. На основі проведеного аналізу літературних даних виявлено, що клінічні випадки рідкісного (СМС) у новонародженої дитини зустрічаються з частотою 1 на 25000-1:15000. Цей синдром спричиняється хромосомною перебудовою, яка веде до втрати визначних сегментів однієї хромосоми із 17-ї пари хромосом. Відбувається делеція генетичного матеріалу в ділянці 17 хромосоми (17р11.2), тому СМС інколи називають 17р-синдромом. В даній роботі для підтвердження діагнозу захворювання використано аналіз клінічних симптомів та лабораторно-інструментальні обстеження, головними з яких є цитогенетичні (каріотипування) та молекулярно-генетичні методи.

Результати отримані при дослідженні біологічного матеріалу культури лімфоцитів периферійної крові дитини, матері і батька. В результаті цитогенетичного дослідження дитини встановлено каріотип 46, ХУ, del(17) (p11.2p11.2), тобто чоловічий каріотип з інтерстиціальною делецією в короткому плечі хромосоми 17 в межах смуги 17р11.2. У матері каріотип – 46, ХХ, хромосомних аномалій не виявлено. У батька каріотип – 46, ХУ, хромосомних аномалій не виявлено. Молекулярно- генетичне дослідження лейкоцитів крові проведено для встановлення наявності мікроделецій/мікродуплікацій у відповідних локусах. Результат дослідження –rsa17p11.2(Р245) x1. Встановлено порушення балансу хромосом у вигляді делеції генів RAI1, DRC3, LLGL1 в ділянці 17р11.2, що верифікує синдром Сміт- Магеніса.
Висновки. В роботі проведено усесторонній аналіз хромосомної патології на основі власного виявлення клінічного випадку рідкісного синдрому Сміт- Магеніса у новонародженої дитини. Для цілеспрямованого обстеження, верифікації діагнозу та оцінки проявів захворювання використано детальний анамнез, клінічні прояви, комплекс лабораторно- інструментальних досліджень, головними з яких є цитогенетичні (каріотипування) та молекулярно- генетичні методи. Використано біологічний матеріал культури периферійної крові (лімфоцитів, лейкоцитів) дитини і батьків. Результати всестороннього аналізу хромосомної патології на основі власного клінічного випадку рідкісного синдрому Сміт- Магеніса у дитини неонатального періоду можуть привернути увагу лікарів первинної ланки до вивчення синдромів спадкових захворювань і при диференціальній діагностиці пацієнтів скерувати їх на медико- генетичну консультацію для цито- та молекулярно-генетичних досліджень.

Introduction: There is evidence that high titers of diphtheria antibodies are more often associated with an asymptomatic or less severe course of COVID-19. The aim of the study was to determine the features of the COVID-19 course in school-aged children depending on the state of postvaccination immunity against diphtheria toxin.

Methods. In total, 90 children aged 6 to 18 years were examined: 60 patients with confirmed SARS-CoV-2 infection and 30 children without signs of the disease (control group). There were 20 patients with a mild COVID-19 course, 31 patients with moderate disease severity and 9 patients with severe disease severity. All children were tested for the level of immunoglobulin G (IgG) against diphtheria toxin by immune-enzymatic analysis.
Results. Total serum immunoglobulin G against diphtheria toxin was 0.431 (0.113; 0.828) IU/mL. Antitoxic immunoglobulin G was 2.5 times higher in children in the control group than in patients with SARS-CoV-2 infection. A decreased level of immunoglobulin G was associated with increased disease severity. In children with specific IgG 0.01-0.2 IU/mL revaccination is recommended; therefore, 4.2% of the children in the control group, 6.8% with a mild COVID-19 course, 50% with moderate disease severity and 100% of children with severe COVID-19 needed a booster dose of diphtheria toxoid. A moderate negative correlation was observed between the level of immunoglobulin G against diphtheria toxin and ESR (r=-0.38, p=0.004), CRP (r=-0.32, p=0.021), D-dimer (r =-0.35, p=0.009), duration of hyperthermia (r=-0.49, p=0.003), and duration of treatment (r=-0.43, p=0.012).
Conclusions. Children with manifested SARS-CoV-2 infection had significantly lower levels of immunoglobulin G against diphtheria toxin compared to the control group, indicating a lower level of humoral immunity. Children with a mild course of COVID-19 had a significantly higher level of specific IgG against diphtheria toxin than those with a moderate and severe disease course.

Abstract
Lyme disease is an infectious disease caused by bacteria of the Borrelia burgdorferi sensu lato (Bbsl) complex and is characterized by predominant lesions of the skin, cardiovascular system, nervous system and musculoskeletal system. We have described a clinical case of first- degree atrioventricular block in a 14-year-old boy caused by Lyme borreliosis. The disease started with the manifestations of cardiovascular system involvement. The patient and his parents did not recall observing a tick bite or manifestation of erythema migrans (EM). The boy was prescribed doxycycline. Three weeks after antibiotic therapy a second ECG examination was performed and showed no abnormalities.

616.988:578.834-036.21

На відміну від дорослих, діти не так часто інфікуються SARS-CoV-2, захворювання має легкий перебіг, а летальні випадки є поодинокими. Проте в дітей описано нове захворювання, асоційоване із SARS-CoV-2, – мультисистемний запальний синдром (MIS-C). Більшість дітей з MIS-C у світі – чорношкірі або азіатської національності.
Мета – проаналізувати особливості перебігу MIS-C у дітей Львівської області.
Матеріали та методи. Проаналізовано медичну документацію 16 дітей за період із вересня 2020 року до січня 2021 року, яких лікували в Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «ОХМАТДИТ», із діагнозом MIS-C, асоційованим із SARS-CoV-2.
Результати. MIS-C діагностувався в 16 дітей (середній вік – 8,2±0,065 року, дівчатка:хлопчики – 1:0,6). Жоден із пацієнтів не був «першоджерелом SARS-CoV-2» у сім’ї, а захворів на коронавірусну хворобу після контакту з хворими родичами. Захворювання виникло в 4 (25%) дітей на тлі гострого перебігу коронавірусної хвороби, ще в 4 (25%) дітей – упродовж першого місяця, у 8 (50%) дітей – більш як через місяць після гострої інфекції SARS-CoV-2. У всіх дітей відмічалися фебрильна гарячка і загальна слабкість. Окрім цього, у переважної більшості пацієнтів клінічний перебіг MIS-C характеризувався типовими висипаннями на шкірі й кон’юнктивітом (13 дітей – 81,5%), пастозністю обличчя і набряками дистальних частин кінцівок (11 дітей – 68,75%). Біль у м’язах спостерігався в 9 (56%) дітей, гіперестезія – у 4 (25%) дітей і шлунково-кишкові симптоми – у 8 (50%) пацієнтів. Міокардит діагностувався в 4 (25%) дітей, поширені лінійно-коронарні артерії (2 дітей – 12,5%) та малі аневризми (1 дитина – 6,25%) – у 3 (18,75%) пацієнтів. Усі ці зміни нормалізувалися за 1 місяць після виписки зі стаціонару.
Висновки. Синдром мультисистемної запальної відповіді виникає до 48-го дня після перенесеної гострої коронавірусної хвороби і характеризується типовою клінічною картиною. Лікування людським імуноглобуліном у дозі 1-2 г/кг, глюкокортикостероїдами в дозі 1-2 мг/кг, аспірином 3-5 мг/кг на тлі антибактеріальної терапії є ефективним для превенції змін у коронарних артеріях і для одужання всіх пацієнтів.
Дослідження проведено відповідно до вимог із біоетики, викладених у Гельсінській декларації, та ухвалено комісією з питань етики наукових досліджень, експериментальних розробок і наукових творів Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.

Unlike adults, children are less likely to get infected SARS-CoV-2, their disease has a mild form and fatal cases are rather rare. However, a new
disease associated with SARS-CoV-2, the multisystem inflammatory syndrome (MIS-C), has been described in children. Most children with
MIS-C in the world are blacks or asians.
Purpose — to analyze of peculiarities of MIS-C in children of Lviv region.
Materials and methods. We have analyzed medical records of 16 children who were treated in Communal Non-Commercial Establishment
of Lviv Regional Council «Lviv Regional Children Clinical Hospital «OKHMATDYT» in the period from September 2020 to January 2021 with the
diagnosis of MIS-C, associated with SARS-CoV-2.
Results. MIS-C was diagnosed in 16 children (average age was 8.2±0.065 years, girls:boys = 1:0.6). None of our patients was the «primary
source of SARS-CoV-2» in the household but contracted coronavirus disease after a contact with the sick relatives. The disease occurred
in 4 (25%) children against the background of acute coronavirus disease, in 4 (25%) more children during the first month and 8 (50%) children
more than a month after acute SARS-CoV-2 infection. All children has febrile fever and general weakness. Besides, in most of the patients clinical progression of MIS-C was characterized by typical skin rashes and conjunctivitis (13 children — 81.5%), facial swelling and edema of distal
parts of extremities (11 children — 68.75%). Muscle pain was present in 9 (56%) children, hyperesthesia — in 4 (25%) children, gastrointestinal
symptoms — in 8 (50%) our patients. Myocarditis was diagnosed in 4 (25%) children, linear dilatation of coronary arteries (2 children — 12.5%)
and small aneurysms (1 child — 6.25%) — in 3 (18.75%) our patients. All these changes returned to normal 1 month after discharge from the
hospital.
Conclusions. MIS-C response before the 48th day after acute coronavirus disease and is characterized by typical clinical course. Treatment
with human immunoglobulin at the dose of 1–2 g/kg, glucocorticosteroids at the dose of 1–2 mg/kg, aspirin 3–5 mg/kg against the background of antibacterial therapy is effective for the prevention of changes in the coronary arteries and for the recovery of all patients.
The research was conducted in accordance with the principles of bioethics set out in the WMA Declaration of Helsinki and Universal Declaration
on Bioethics and was approved by the Commission on Ethics of Scientific Research, Experimental Developments and Scientific Works of Danylo Halytsky Lviv National Medical University. The informed consent of the patients was obtained for conducting the studies.