УДК 616.31+617-089
Вступ. У хворих із м’язово-суглобовою дисфункцією СНЩС у спазмованих жувальних м’язах фор-муються спазматичні вузлоподібні ділянки ущільнень й тяжі, у яких локалізуються тригерні точки, які здатні спонтанно провокувати появу больового синдрому. Ефективне лікування міофасціального больо-вого синдрому базується на ліквідації загальних і місцевих етіологічних чинників цього захворювання, медикаментозному й фізіотерапевтичному впливі на його патофізіологічні механізми. Нестероїдні протизапальні засоби не повністю купірують запальний процес (не перешкоджають його хронізації) у жувальних м’язах, повільно усувають спазматичні вузли й латентні тригерні точки в спазмованих м’я-зових волокнах. Для вирішення цієї проблеми нами запропоновано місцеве застосування біорегуляцій-ного препарату «Траумель С».Мета дослідження – провести оцінку клінічної ефективності ультрафонофорезу біорегуляційного препарату «Траумель С» у комплексному лікуванні міофасціального больового синдрому у хворих із дисфункцією скронево-нижньощелепних суглобів.Матеріали та методи дослідження. У клінічних спостереженнях узяли участь 35 хворих віком від 30 до 60 років (18 жінок та 17 чоловіків) із гострими проявами міофасціального больового син-дрому в щелепно-лицевій ділянці на тлі дисфункції скронево-нижньощелепних суглобів різної важкості. Хворим загально призначали антистресорну терапію: препарат «Гамалате В6», нестероїдний протиза-пальний препарат «Індометацин» та міорелаксант пролонгованої дії «Міорикс», виготовляли релаксуючі назубні шини. Після купірування гострих проявів міофасціального больового синдрому хворих залежно від місцево застосованих фармакологічних препаратів для лікування ушкоджених жувальних м’язів було поділено на дві клінічні групи. В основній групі (18 осіб) проводили щоденні сеанси ультрафонофорезу мазі «Траумель С» на ділянки спазмованих жувальних м’язів та їхні тригерні точки. У групі порівняння (17 осіб) аналогічно здійснювали сеанси ультрафонофорезу 10% мазі «Індометацин». Результати. Уперше вивчено клінічну ефективність поєднаного впливу ультразвуку й місцевої біо-регуляційної терапії на вогнище нейрогенного запалення у спазмованих жувальних м’язах і порівняно з локальною дією на цей патологічний процес нестероїдного протизапального засобу. На тлі ультрафоно-форезу лікарських засобів відбувався поступовий регрес місцевих клінічних симптомів реактивного міо-зиту жувальних м’язів. У 15 хворих (83,3 %) основної групи та у 10 хворих (58,8 %) групи порівняння, які мали дисфункцію СНЩС середньої важкості за індексом Helkimo M., після 5–6 сеансів ультрафоно-форезу спостерігалася повна редукція клінічних проявів запального процесу в жувальних м’язах: зни-кала болюча напруженість, розсмоктувалися вузлові ущільнення й тяжі, тригерні точки. В одужуючих хворих у скронево-нижньощелепних суглобах під час руху нижніх щелеп зменшувалась інтенсивність шумових проявів дислокації суглобового диска (клацання, хлопання). У хворих із важкою дисфункцією СНЩС локальне застосування «Траумелю С» є більш ефективним (χ2 – 2,574, р = 0,109) порівняно з уль-трафонофорезом мазі «Індометацин». На тлі місцевої біорегуляційної терапії лікування міофасціального больового синдрому в середньому триває 6,3 доби, за місцевої терапії нестероїдним протизапальним засобом – 8,5 доби.Висновки. Під час комплексного лікування хворих із дисфункцією СНЩС середньої важкості під впливом ультрафонофорезу мазей «Траумель С» та «Індометацин» відбувається стійкий регрес місце-вих клінічних симптомів запального процесу в жувальних м’язах (міозиту) в однакові терміни – після 5–6 сеансів фізіотерапевтичних процедур. Під час комплексного лікування хворих із важкою дисфунк-цією СНЩС місцеве застосування «Траумелю С» є більш ефективним порівняно з ультрафонофорезом мазі «Індометацин» – у середньому на дві доби скорочується термін лікування міофасціального больо-вого синдрому в щелепно-лицевій ділянці.