УДК 614.253.5:616-006:159.9

Мета роботи: вивчити особливості психоемоційного стану у середнього медичного персоналу онкологічної клініки. Матеріали та методи. Матеріалом дослідження слугували результати соціологічного опитування 338 осіб середнього медичного персоналу онкологічної клініки з використанням опитувальника Спілбергера, та дані наукової літератури. Використано наступні методи: системного підходу, бібліосемантичний, соціологічний, медичної статистики. Результати. Рівень реактивної тривожності у середнього медичного персоналу клініки онкології, де проводилось опитування, значно перевищував 30 балів (43,64±0,44), тобто був помірно-високим. Аналогічні зміни були виявлені і при оцінці особистісної тривожності: середня кількість балів склала 42,16±0,51 і коливалася від 20 до 74 балів. Порівняння отриманих даних за статтю виявило, що реактивна тривожність у 91,84±3,91% чоловіків перевищувала 30 балів і складала 45,76±1,16 бали. У жінок, які становлять основну частку середнього медичного персоналу закладу, результат був наступним – помірний рівень реактивної тривожності спостерігався у 58,82±2,90% респондентів з середнім балом 39,49±0,62. Відмінностей в особистісній тривожність у жінок та чоловіків не виявлено. Висновки. Середній медичний персонал онкологічної клініки тривалий час перебуває у незмінній напруженості, яка пов’язана зі специфікою роботи у закладі, а це, ймовірно, зумовлює виснаження функціональних його можливостей, в даному випадку працівників середньої медичної ланки. Як реактивна, так і особистісна тривожність у них є помірною, з наближенням їх показників до високого рівня.

 In 2020 it is estimated that 281 million people were international migrants. Migrants constitute a potentially vulnerable population in terms of facing discrimination, poor living and housing conditions, and insufficient access to healthcare services. Due to the armed conflict in Ukraine in 2022, almost 10 million people crossed the Polish border within a year of the outbreak of the conflict. The objective of this paper is to present the use of primary healthcare services by people migrating from Ukraine to Poland and identify the barriers in access to healthcare by this group of
persons. This study used a qualitative research technique in the form of an expert interview using individual in-depth interviews (IDI). The study group consisted of professionally active primary healthcare providers (doctors, nurses, and facility managers) in Poland. Research was carried out in the areas regarding the availability of healthcare, the potential threats and challenges, and possible system solutions. The results showed that the most common cause for doctor’s appointments among migrants are respiratory infections, including COVID-19. Many cases were related to back pain, mainly resulting from the physical work of the patients. Additionally, some barriers to access and the provision of healthcare services for patients from Ukraine were identified. The majority (75%) of respondents indicated language as a significant barrier when providing services. Based on the study results, we recommend creating a dedicated website and telephone hotline for this group of persons as well as the use of traditional media to distribute information about access to healthcare services. It is also essential to focus on assistance for older people, since they may experience more difficultie with language and navigating the healthcare system.