УДК 611.311.2:611.018.2/.7

Анотація

Актуальність. Захворювання пародонту залишаються однією з найпоширеніших проблем у сучасній стоматології, що вимагає детального вивчення морфофункціонального стану ясен як першого біологічного бар'єру проти патогенних факторів. Деталізація норм ультраструктурної будови ясен у дорослих є основою для вивчення еволюції патологічних процесів та розробки критеріїв оцінки ефективності новітніх протоколів лікування захворювань ясен. Метою було вивчення особливостей ультраструктурної організації клітинних компонентів епітеліального шару ясен у дорослих. Методи. Для дослідження м'яких тканин пародонту у клінічно здорових осіб було використано трансмісійну електронну мікроскопію. Результати та висновки. Виявлено градієнтне збільшення електронної щільності кератиноцитів у напрямку від базальної мембрани до поверхневих шарів, що відображає динаміку специфічного клітинного метаморфозу. Ці зміни визначаються морфофункціональною гетерогенністю ультраструктурної організації клітин у різних шарах ясенного епітелію. Клітини базального шару характеризуються високою функціональною активністю, про що свідчить наявність добре розвиненого синтетичного апарату. У клітинах остистого шару, на тлі зниження синтетичних функцій, спостерігається чітко сформований апарат міжклітинних зв'язків. Епітеліальні клітини зернистого шару характеризуються початком процесів зроговіння та підготовкою до запрограмованої клітинної смерті. Архітектоніка рогового шару є детермінованим результатом каскаду метаболічних та структурних змін, що відбуваються в кератиноцитах базального, остистого та зернистого шарів.

Abstract
Relevance. Periodontal diseases remain one of the most prevalent issues in modern dentistry, necessitating a detailed study of the morphofunctional state of the gingiva, which serves as the primary biological barrier against pathogenic factors. Establishing the ultrastructural norms of the gingiva in adults provides a foundation for investigating the progression of pathological processes and developing criteria to evaluate the efficacy of novel treatment protocols for gingival diseases. The objective was to examine the ultrastructural organization of cellular components within the gingival epithelial layer in adults. Methods. Transmission electron microscopy was employed to study the soft periodontal tissues in clinically healthy individuals. Results and Conclusions. A gradient increase in the electron density of keratinocytes was observed from the basal membrane toward the superficial layers, reflecting the dynamics of specific cellular metamorphosis. These changes are attributed to the morphofunctional heterogeneity in the ultrastructural organization of cells across the various layers of the gingival epithelium. Cells in the basal layer exhibit high functional activity, evidenced by a well-developed synthetic apparatus. In the cells of the spinous layer, while synthetic functions are reduced, a well-defined system of intercellular junctions is observed. Epithelial cells in the granular layer are characterized by the onset of keratinization processes and preparation for programmed cell death. The architectonics of the stratum corneum are the determined result of a cascade of metabolic and structural changes occurring in the keratinocytes of the basal, spinous, and granular layers.

УДК 616.31:378(477.83)

Анотація

Мета дослідження – проаналізувати історію створення й організацію роботи кафедри терапевтичної стоматології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, наукові здобутки, інформацію про співробітників, які доклали зусиль для підготовки науково-педагогічних кадрів і кваліфікованих лікарів. Методи дослідження. Використано бібліографічний метод вивчення бібліотечних каталогів; джерела з історії медицини, педагогіки; хронологічний метод, що дав змогу проаналізувати особливості становлення й розвитку медичної освіти в різні історичні періоди. Наукова новизна. Досліджено історію становлення розвитку терапевтичної стоматологічної освіти та вплив на цей процес різних історичних подій. Встановлено етапи в реформуванні вищої медичної освіти, уточнено відомості про професійну та наукову діяльність фундаторів-стоматологів цього періоду. Висвітлено особливості організації навчального процесу, формування медичних кадрів у різні періоди становлення кафедри терапевтичної стоматології як базової дисципліни стоматологічної освіти в медичному навчальному закладі на кожному етапі освітньої політики, що дає можливість правильно оцінювати позитивні і негативні тенденції формування досвіду для створення сучасних моделей функціонування національної освіти. Висновки. Створення сучасних наукових, освітніх центрів підготовки висококваліфікованих фахівців сприяє прогресу медичної галузі, підвищує рівень надання стоматологічної допомоги.

Abstract
The objective of the study is to analyze the history of the establishment and the organization of the Department of Therapeutic Dentistry at the Danylo Halytsky Lviv National Medical University. This includes an examination of its scientific achievements and information regarding staff members who contributed to the training of academic and teaching personnel as well as qualified physicians. Research methods. The study employs the bibliographic method to examine library catalogs, as well as sources on the history of medicine and pedagogy. A chronological method was also used, enabling an analysis of the specific features of the formation and development of medical education across various historical periods. Scientific novelty. The study explores the history of the development of education in therapeutic dentistry and the impact of various historical events on this process. It identifies key stages in the reform of higher medical education and clarifies details concerning the professional and scientific activities of the founding dentists of that era. The study highlights the organization of the educational process and the training of medical personnel during different stages of the Department’s development—viewing therapeutic dentistry as a core discipline within dental education—across various phases of educational policy. This analysis allows for an accurate assessment of both positive and negative trends, providing insights that can inform the creation of modern models for the national education system. Conclusions. The establishment of modern scientific and educational centers for training highly qualified specialists fosters progress in the medical sector and enhances the quality of dental care.

Вступ. Запорукою успішного результату проведення дентальної імплантації є достатній об'єм та якість структури кісткової тканини, якого можна досягти при проведенні аугментації лунки видаленого зуба. Оцінити параметри альвеолярного відростка/частини щелепи для планування операції дентальної імплантації після проведеної реконструкції найбільш інформативно дозволяє конусно-променева комп'ютерна томографія (КПКТ).
КПКТ є невід'ємним етапом діагностики на всіх етапах реабілітації пацієнтів із частковою відсутністю зубів. Це найкращий та інформативний метод променевого дослідження для аналізу новоствореної кісткової тканини, оскільки він дозволяє візуалізувати кісткову структуру при мінімальному променевому навантаженні в багатоплощинному режимі, оцінити його топографію, структуру, щільність та спланувати подальше імплантологічне лікування. Саме планування з урахуванням даних КПКТ значно скорочує час операції та знижує ризик виникнення ускладнень, як під час, так і після дентальної імплантації, а також робить лікування більш прогнозованим.
Метою і завданням даної роботи було підвищення ефективності лікування пацієнтів із частковою вторинною відсутністю зубів шляхом аугментації лунок після видалення зубів з використанням препарату на основі гіалуронової кислоти у поєднанні з багатим тромбоцитами фібрином та остеопластичним матеріалом перед дентальною імплантацією під контролем КПКТ.
Об’єкти і методи дослідження. У дослідженні застосовували остеопластичний матеріал – «Bio-Oss (Geistlich) Гранули» (Geistlich Pharma AG, Швейцарія), препарат гіалуронової кислоти Hyadent BG і багатий на тромбоцити фібрин (PRF - Platelet Rich Fibrin) у вигляді мембрани (A-PRF) та рідкої фракції (I-PRF). У дослідженні взяли участь 33 пацієнти (19 жінок та 14 чоловіків) у віці від 21 до 65 років з діагнозом: хронічний періодонтит, травматичне пошкодження зуба - у яких після операції видалення зуба проводили аугментацію лунки чи вели лунку зуба «під згустком». У 1 групі дослідження 15 пацієнтам проводили видалення зубів та наступну аугментацію їх лунок з використанням препарату модифікованої гіалуронової кислоти - Hyadent BG, остеопластичного матеріалу «Bio-Oss», багатого на тромбоцити фібрину - i-PRF та A-PRF мембрани. 18 пацієнтам групи порівняння проводили видалення зубів та ведення їхній лунок за стандартною методикою «під згустком». Пацієнтам проводили КПКТ на томографі Galileos (Sirona, Німеччина) на до- та післяопераційному етапах лікування.
Результати дослідженя та їх обговорення. За результатами КПКТ в 1 групі дослідження (застосування препарату гіалуронової кислоти, багатого тромбоцитами фібрину, кістковопластичного матеріалу) через 6 місяців після аугментації сформована кісткова тканина рівномірно простежувалася по всьому об'єму лунки, мала однорідну дрібнокоміркову структуру. Середня щільність новоствореної кісткової тканини становила 976±225 HU. Ширина альвеолярного відростка щелепи після операції склала 9,10±1,61 мм (83% від первинної). У 2 групі порівняння (ведення лунки зуба «під згустком») через 6 місяців кісткова тканина мала нерівномірно сформовану, крупнокомірчасту структуру. Щільність остеорегенерату становила 824±325 HU. Ширина після операції через 6 місяців становила 8,02±1,53 мм (77% від первинної).
Висновки. КПКТ є ефективним методом оцінки застосування кістковопластичного матеріалу, препарату гіалуронової кислоти, багатого на тромбоцити фібрину для аугментації альвеолярного відростка/ частини щелепи перед дентальною імплантацією. Під час проведення операції видалення зуба та відсутності запальних змін у періапікальних тканинах з метою збереження параметрів альвеолярного відростка рекомендується проводити операцію аугментації лунки під контролем конусно-променевої комп'ютерної томографії.

Introduction. A successful outcome in dental implantation depends on having a sufficient volume and quality of bone tissue, which can be achieved through the augmentation of the extraction socket. Cone-beam computed tomography (CBCT) is the most informative method for assessing the parameters of the alveolar process or the alveolar part of the jaw when planning dental implantation following reconstructive procedures.
CBCT is an essential diagnostic step throughout the rehabilitation process for patients with partial edentulism. It is the optimal and most informative imaging modality for analyzing newly formed bone tissue; it allows for the visualization of bone structure in a multiplanar format with minimal radiation exposure, enabling the assessment of its topography, structure, and density, as well as the planning of subsequent implant treatment. Planning based on CBCT data significantly reduces surgical time and lowers the risk of complications—both during and after the dental implantation procedure—while also making treatment outcomes more predictable.
The aim and objectives of this study were to improve the efficacy of treatment for patients with partial secondary edentulism by augmenting extraction sockets using a hyaluronic acid-based preparation combined with platelet-rich fibrin and an osteoplastic material, prior to dental implantation and under CBCT guidance.
Research Subjects and Methods. The study utilized the following materials: the bone substitute "Bio-Oss (Geistlich) Granules" (Geistlich Pharma AG, Switzerland), the hyaluronic acid preparation Hyadent BG, and platelet-rich fibrin (PRF) in the form of a membrane (A-PRF) and a liquid fraction (I-PRF). The study involved 33 patients (19 women and 14 men) aged 21 to 65 years, diagnosed with chronic periodontitis or traumatic tooth injury. Following tooth extraction, these patients underwent either socket augmentation or socket management using the "blood clot" technique. In the first study group, 15 patients underwent tooth extraction followed by socket augmentation using a modified hyaluronic acid preparation (Hyadent BG), the bone substitute "Bio-Oss," and platelet-rich fibrin (in the form of I-PRF and an A-PRF membrane). In the comparison group, 18 patients underwent tooth extraction, with the sockets managed according to the standard "blood clot" technique.
Patients underwent cone-beam computed tomography (CBCT) using a Galileos scanner (Sirona, Germany) both preoperatively and postoperatively.
Study Results and Discussion. According to CBCT results in study group 1 (involving the use of a hyaluronic acid preparation, platelet-rich fibrin, and bone graft material), 6 months post-augmentation, the newly formed bone tissue was observed uniformly throughout the entire volume of the socket and exhibited a homogeneous, fine-trabecular structure. The mean density of the newly formed bone tissue was 976±225 HU. The width of the alveolar process following the procedure was 9.10±1.61 mm (83% of the initial value). In comparison group 2 (where the tooth socket was managed using a blood clot), the bone tissue observed at 6 months displayed an unevenly formed, coarse-trabecular structure. The density of the regenerated bone was 824±325 HU. At 6 months post-operation, the width was 8.02±1.53 mm (77% of the initial value).
Conclusions. CBCT is an effective method for evaluating the use of bone graft material, hyaluronic acid preparations, and platelet-rich fibrin for the augmentation of the alveolar process (or alveolar part) of the jaw prior to dental implantation. When performing a tooth extraction in the absence of inflammatory changes in the periapical tissues, it is recommended to carry out socket augmentation—aimed at preserving the dimensions of the alveolar process—under the guidance of cone-beam computed tomography (CBCT).