УДК [616-053.5+616-003.663.4]:616.31-08-039.71

Поєднання ендемічного флюорозу з ортодонтичною патологією потребує оцінювання співвідношення мікробного навантаження та місцевого антимікроб-ного захисту. Ступінь дисбіозу ротової рідини, визна-чений ферментативним методом за А.П. Левиць-ким, є інтегральним біохімічним показником цього співвідношення. Метою дослідження було оцінити динаміку ступеня дисбіозу ротової рідини у дітей з ендемічним флюорозом під впливом лікувально-профілактичного комплексу в процесі ортодонтич-ного лікування. Матеріали та методи. Обстежено 25 дітей віком 6–7 років: основна група – 13 осіб, група порівняння – 12 осіб. Усім дітям проводили санацію порожнини рота та професійну гігієну; основна група додатково отримувала лікувально-профілактичний комплекс. Ступінь дисбіозу визначали за співвідношен-ням відносної активності уреази та лізоциму у вихід-ному стані, перед фіксацією брекетів та через 1, 6 і 12 місяців після неї. Результати наведено як M ± m. Результати дослідження. Вихідний ступінь дисбі-озу становив 5,83 ± 0,28 ум. од. у групі порівняння та 5,85 ± 0,23 ум. од. в основній групі за референтного значення 1,0 ± 0,10 ум. од. (p < 0,001). Перед фіксацією брекетів показник знизився відповідно на 24,2 % (p₁ < 0,002) і 49,9 % (p₁ < 0,001). В основній групі через 1, 6 і 12 місяців його значення дорівнювали 1,47 ± 0,11; 0,99 ± 0,07 та 1,21 ± 0,10 ум. од. і були відповідно у 3,3; 5,3 та 5,2 рази нижчими, ніж у групі порівняння (p₂ < 0,001). Через 6 і 12 місяців відмінностей від рефе-рентного рівня не виявлено. Висновки. Додаткове застосування лікувально-профілактичного комплексу супроводжувалося вираженим і тривалим зниженням ступеня дисбіозу ротової рідини. Через 6 і 12 місяців показник наближався до референтного рівня, що свід-чить про сприятливі зміни співвідношення мікробного компонента та місцевого антимікробного захисту.Ключові слова: ендемічний флюороз, діти, ротова рідина, ступінь дисбіозу, уреаза, лізоцим, ортодон-тичне лікування, лікувально-профілактичний комп-лекс

УДК 616.314.17-002.2-031.81:616.12-005.4]-036

Генералізований пародонтит (ГП) та ішемічна хвороба серця (ІХС) вважаються двома най-поширенішими хронічними захворюваннями, що мають значний вплив на загальний стан організму та є причиною формування «синдрому взаємного обтяження». Насамперед ГП розглядають як один із факторів ризику, що спричиняють розвиток та ускладнюють перебіг ІХС. Хронічний інфекційний запальний процес у тканинах пародонта, що супроводжується вивільненням прозапальних медіаторів і цитокінів, призводить до виникнення системного запалення в організмі, ендотелійної дисфункції, пору-шення ліпідного профілю, що є основними патогенетичними механізмами ІХС. Разом із тим негативний вплив ІХС на стан тканин пародонта полягає в погіршенні роботи системного кровообігу та місцевої мікроциркуляції. Гіпоксія, яка виникає в тканинах пародонта за ІХС, призводить до виникнення стійких морфофункціональних змін пародонтального комплексу зі зниженням імунної опірності та здатності до регенерації тканин. Таким чином, наявність комплексного взаємозв’язку ГП та ІХС підкреслює необхід-ність міждисциплінарного підходу до діагностики та вивчення клінічних особливостей пародонтального статусу з метою розроблення адекватних схем лікування ГП у пацієнтів з ІХС. Мета дослідження полягає у клінічному оцінюванні пародонтального статусу та вивченні особли-востей клінічного перебігу ГП у пацієнтів з ІХС.Методи дослідження. Для оцінювання пародонтального статусу пацієнтів з ІХС було проведено сто-матологічне обстеження 114 осіб із ГП на тлі ІХС, які склали основну групу. У групу порівняння було включено 35 пацієнтів із ГП, що не обтяжені ІХС та іншою загальносоматичною патологією. Діагноз ІХС, що був зазначений у медичних картах стаціонарних хворих, які ввійшли в основну групу, встанов-лено на основі скарг, анамнезу захворювання, оцінення факторів ризику та інструментальних методів дослідження: електрокардіографії, ехокардіографії та коронарографії. Діагностику ГП та ступенів його тяжкості проводили згідно з класифікацією М.Ф. Данилевського (1994 р.).Результати. Уточнено та доповнено наукові дані щодо стану тканин пародонта в пацієнтів із ГП на тлі ІХС.Висновки. Отримані результати обстеження та індексного оцінювання стану тканин пародонта демонструють тяжкий ступінь запального процесу та кровоточивості ясен у пацієнтів із ГП на тлі ІХС. Аналіз клінічних показників пародонтального статусу в досліджуваних групах указує на більш вира-жені патологічні зміни в тканинах пародонта в пацієнтів із ГП та ІХС. Зокрема, на тлі ІХС у пацієнтів простежувалися вищі показники глибини пародонтальних кишень, утрати епітелійного прикріплення та рецесії, ніж у групі осіб, що не обтяжені кардіологічною патологією.Ключові слова: генералізований пародонтит, ішемічна хвороба серця, пародонтальний статус, паро-донтальна кишеня, епітелійне прикріплення, рецесія ясен.

УДК 616.311-002:616.33-002.153.2]-054.72-07

В умовах тривалого психоемоційного стресу, спричиненого війноюта вимушеною міграцією населення із зони ведення бойових дій, спостерігається суттєве зростання стоматологічної захворюваності серед числа внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Особливої уваги потребує вивчення взаємозвʼязку між патологією шлунково кишкового тракту (ШКТ), зокрема асоційованою з Helicobacter pylori, та ста-
ном слизової оболонки порожнини рота (СОПР) у ВПО, що дозволить удосконалити діагностичні підходи та персоналізувати лікувальну тактику.
Мета дослідження. Оцінити особливості клінічних проявів захворювань СОПР, стан тканин пародонта та гігієну порожнини рота у ВПО із захворюваннями ШКТ для виявлення специфічних патернів коморбідного перебігу.
Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження 115 осіб, із верифікованими захворюваннями гастродуоденальної зони та асоційованими ураженнями слизової оболонки порожнини рота
(СОПР). Відповідно до дизайну дослідження, було сформовано дві групи: основну (n = 82) – внутрішньо переміщені особи та порівняльну (n = 33) – постійні жителі Тернопільської області. Комплексна діагностика базувалася на клініко-анамнестичному аналізі, візуальній детекції та морфометрії елементів ураження СОПР. Гігієнічний статус та стан тканин пародонта оцінювали за допомогою індексів OHI-S, РМА, індексу нальоту
на язиці за К. Kojima та інтенсивності кровоточивості ясен за H. Kotzschke.
Результати. Аналіз отриманих даних продемонстрував суттєву декомпенсацію стоматологічного статусу у пацієнтів із числа ВПО. Встановлено, що частота суб’єктивних скарг на сухість, печіння та дискомфорт при прийомі їжі у пацієнтів основної групи була у 2,4 раза вищою, ніж у групі порівняння. Об’єктивно у ВПО набряклість язика та СОПР діагностовано у 68,3 % випадків проти 12,1 % у жителів Тернопільської області,
p < 0,05. Структура уражень СОПР в основній групі характеризувалася переважанням ерозивно-виразкових форм червоного плоского лишаю та рецидивуючого афтозного стоматиту середнього ступеня тяжкості, що корелювало із тривалістю стресового впливу. Гігієнічний статус
ВПО оцінено як «незадовільний» (OHI-S – 2,84 ± 0,14 бала), що супроводжувалося масивним нальотом на язиці (за Kojima – 2,76 ± 0,16 бала). Стан тканин пародонта у ВПО свідчив про генералізований запальний процес: індекс РМА становив 51,13 ± 1,26 %, а кровоточивість за Kotzschke досягала 2,14 ± 0,12 бала, що достовірно перевищувало показники групи порівняння (27,41 ± 1,44 % та 0,78 ± 0,08 бала відповідно).
Висновки. Вплив хронічного психоемоційного стресу, зумовленого вимушеним переселенням, є потужним обтяжувальним фактором, який суттєво погіршує клінічний перебіг коморбідної гастродуоденальної патології та індукує тяжкі запально-деструктивні ураження СОПР у внутрішньо переміщених осіб. Крім того, у даного контингенту осіб виявлено достовірне погіршення гігієнічного статусу та швидке прогресування генералізованого запалення тканин пародонта, порівняно з жителями Тернопільської області. Це науково обґрунтовує необхідність розробки спеціалізованих алгоритмів лікувально-профілактичної курації даної категорії пацієнтів.

Ключові слова: слизова оболонка порожнини рота, десквамативний глосит, червоний плоский лишай, рецидивуючий афтозний стоматит, стрес-індукована ксеростомія,внутрішньо переміщені особи, шлунково-кишковий тракт,Helicobacter pylori, пародонт,гігієна порожнини рота