Aim: To carry out a holistic structured reconstruction of the Ukrainian scientific discourse of the 1990s and the first quarter of the XXI century on the development
of medical education in foreign countries on the basis of the developed meta-analysis programme.
Materials and Methods: the developed meta-analysis programme integrates the general meta-analysis methodology and methods of monographic and
relevant analysis, discourse analysis, content analysis, historiographic, paradigmatic, and phenomenological analysis. These tools have been used to analyse
three samples of scientific papers on the development of national medical education systems that appeared in Ukraine in the 1990s and the first quarter of
the twenty-first century: the general population (the total number of papers is about 1450); a sample population (380), and a representative sample (70).
20 bibliographic indexes were processed to determine the general population (GP – total number) of scientific papers published in 1991-2024. A search was
conducted via the Google engine using a combination of three groups of keywords that denoted: a) the type of publication (monograph, dissertation, article);
b) the subject of the study (development of medical education abroad; training of doctors/nurses abroad, etc.);c) a list of countries and regions.
Conclusions: the results of the study showed that the historiography of the problem mentioned above has a pronounced interdisciplinary, multi-level, specialityoriented character.The analysis of the dynamics of scientific knowledge accumulation has shown that the researchers have moved away from studying foreign
experience of vocational training of healthcare professionals through the prism of its use in Ukraine under the influence of European integration processes and
have begun to study national medical education systems as a separate subject. The focus of scientists’ attention was revealed to be drawn to the study of trends
in the development of national medical education systems, related to decentralisation of management, strengthening of university autonomy, requirements
for the selection of applicants, etc.

УДК 81’322:004.8 

У сучасному світі стрімкий розвиток цифрових технологій і глобалізаційні процеси підвищують значущість автоматизованих лінгвістичних систем, які вже виконують не тільки допоміжну функцію, а й формують нові стандарти мовної адаптації, безпосередньо впливаючи на ефективність комунікації та освітні практики.  При цьому використання штучного інтелекту (далі – ШІ) у цій сфері надає широкі можливості для оптимізації перекладу й редагування текстів. Водночас це висуває перед наукою низку важливих завдань, зокрема необхідність оцінити, наскільки сучасні технології впливають на ефективність комунікації та чи здатні вони враховувати культурні й семантичні особливості мовних контекстів. Відповідно, посилюваний попит на інструменти, які забезпечують не лише технічну точність, а й адекватність стилю та змісту, підкреслює актуальність цього дослідження. Метою статті є оцінювання впливу ШІ на автоматизовані лінгвістичні процеси та визначення перспектив його інтеграції в мовну адаптацію з урахуванням сучасних комунікативних потреб. У процесі дослідження застосовано методи порівняльного аналізу традиційних і ШI-орієнтованих підходів, а також систематизації наукових даних та моделювання можливих сценаріїв інтеграції. З’ясовано, що ШІ активно використовується в перекладі, семантичному аналізі, редагуванні, а також у культурній адаптації текстів. При цьому традиційні методи характеризуються високою точністю, але поступаються в масштабованості, тоді як ШІ забезпечує швидкість і продуктивність, хоча нерідко призводить до втрати семантичної адекватності. Доведено, що найефективнішим виявився комбінований підхід, де алгоритмічна обробка поєднується з людським контролем. У статті наведено сфери застосування ШІ в лінгвістичних процесах, здійснено порівняльну характеристику традиційних методів та ШI-методів у мовній адаптації, а також запропоновано модель інтеграції ШІ в процес мовної адаптації. У висновках підсумовано, що інтеграція ШІ в мовну адаптацію створює умови для якісно нового рівня обробки текстів. Водночас для повноцінної реалізації цього потенціалу необхідно вдосконалити механізми оцінювання результатів, зменшити ризик упередженості моделей та враховувати культурні чинники комунікації.  Дослідження підтвердило, що поєднання можливостей ШІ та людського досвіду не лише підвищує ефективність автоматизованих лінгвістичних процесів, але й відкриває перспективи створення гібридних систем, у яких взаємодія технології та людини формує нову парадигму мовної адаптації.