УДК 811.161.2ʽ42:82
Мета статті — описати концептуальність як підкатегорію текстової категорії інформативності, зосередитися на мовних засобах вираження цієї типологічної ознаки словесного цілого. Окреслена мета передбачає виконання таких завдань: обґрунтувати існування концептуальності як підкатегорії інформативності в категорійній ієрархії тексту; поакцентувати увагу на концептуальності в аспекті вияву етнокультурних кодів національної та індивідуально-авторської картин світу; описати ключові слова, лексичні повтори, авторські афоризми, а також присвяти, епіграфи, заголовки як мовні засоби реалізації концетуальності. Джерельною базою розвідки слугують українськомовні художні словесні цілі, з яких у спосіб точної і повної інвентаризації здійснено вибірку одиниць (метафор, епітетів, перифраз, оксюморонів тощо), що маніфестують концептуальність як текстову підкатегорію інформативності. У колі уваги художні тексти як класичної української літератури, так і сучасної — Ігоря-Богдана Антонича, Івана Багряно-го, Оксани Забужко, Марії Матіос, Наталії Назар, Романа Скиби, Григорія Сковороди, Василя Стуса, Лесі Українки, Гната Хоткевича, Тараса Шевченка. Об̓єктом вивчення є український поетичний дискурс та його складники (концепти), а предметом — художні образи української поезії та прози як виразники концептуальності як різновиду текстової категорії інформативності. Результатом наукового пошуку стало поглиблення ідеї ієрархічного впорядкування текстових категорій й підкатегорій й визначення концептуальності як інваріантної характеристики словесного цілого, що віддзеркалює окремий аспект типологічної ознаки словесного цілого. Художньо-поетична комунікація в аспекті дискурсивного підходу розглядається як процес, у якому предмет вербальної взаємодії між її учасниками є виявом специфіки мовно-національної картини світу українців. Висновком є те, що категорія інформативності репрезентує текст як комунікативну одиницю. Феномен інформативності зумовлений наявністю в художньому тексті концептуальної інформації, яку запроєктовано у площину автора — з ідеєю твору, у площину читача — з процесом сприйняття тексту як освоєння нової інформації і наближення до авторського задуму. Українськомовні художні тексти є складниками картини світу етносу, вони вміщують у собі колективний досвід, генетично-еволюційне тло якого виражає текстова підкатегорія концептуальності. Концептуальність зреалізовує естетичну ідею твору, координує тему та сюжет, визначає добір мовних засобів тощо. Концепт — аксіологічна призма бачення світу. Художня комунікація здатна виявляти унікальну культуру нації, її традиції, звичаї, менталітет, відтворювати життя людей у національно-історичній своє-рідності, а також репрезентувати світогляд неповторної особистості автора-адресанта. Мовними засобами реалізації концетуальності як підкатегорії текстової категорії інформативності є ключові слова, лексичні повтори, авторські афоризми, а також присвяти, епіграфи, заголовки.
Ключові слова: текст художній, категорія тексту, підкатегорія тексту, інформативність, концептуальність, концепт, картина світу мовно-національна, картина світу мовно-індивідуальна