У роботі розкрито сутність та цілі деінституціоналізації медико-соціальних послуг у контексті менеджмент. Показано, що перехід від інтернатної моделі догляду до системи підтримки у громаді відповідає європейським стандартам і потребам українського суспільства. Особливу увагу приділено ролі кейс-менеджменту як інструменту інтеграції медичних і соціальних послуг, що забезпечує індивідуалізацію допомоги й ефективну міжвідомчу координацію. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення деінституціоналізації та визначено його відповідність європейським підходам. На прикладі діяльності Львівської обласної державної адміністрації досліджено інституційну архітектуру впровадження деінституціоналізації, окреслено функції регіональних та місцевих органів влади та їхню взаємодію з іншими стейкхолдерами. Виявлено ключові управлінські бар’єри та ризики реалізації реформи і визначено стратегічні напрями вдосконалення менеджменту: розвиток кадрового потенціалу, цифрових інструментів, прозорих фінансових моделей і партнерських форматів. Доведено, що поєднання деінституціоналізації та кейс-менеджменту є необхідною умовою створення інклюзивної та стійкої системи медико-соціальних послуг в Україні.

УДК 614.2-082-054.73]:352

Медико-соціальні потреби внутрішньо переміщених осіб (ВПО) залишаються надзвичайно актуальним викликом для систем охорони здоров’я, особливо в умовах воєнного стану, гуманітарних криз та транснаціональних переміщень. Повномасштабна війна суттєво загострила структурні, організаційні, фінансові та соціальні проблеми у сфері медичних послуг, особливо в контексті забезпечення медичних потреб ВПО. Переважна більшість ВПО (понад 90%) потребує медичної допомоги, при цьому значна частина не може отримати її повною мірою. Значна частка ВПО має проблеми з придбанням лікарських засобів і низьку доступність до програм відшкодування («Доступні ліки»), що потребує вдосконалення управління фармацевтичним забезпеченням. Майже 40% опитаних потребують психологічної допомоги, однак лише 10% її отримують, що свідчить про необхідність інтеграції психологічної підтримки в систему менеджменту медичних послуг для ВПО. Серед ВПО особи з інвалідністю значно частіше, потребують динамічного спостереження, стаціонарного лікування, реабілітації та паліативної допомоги. Проблемним є забезпечення ліками осіб із інвалідністю: понад 60% вказали, що необхідні препарати не входять до програми «Доступні ліки», а майже третина може придбати лише частину необхідних засобів. У результаті проведеного аналізу сформовано комплекс стратегій удосконалення менеджменту закладу охорони здоров’я, спрямованих на підвищення якості та доступності медичної допомоги ВПО на регіональному рівні. Запропоновані стратегії передбачають оптимізацію управлінських процесів, розвиток паліативної та мобільної допомоги, зміцнення кадрового потенціалу, покращення маршрутизації пацієнтів, а також інтеграцію медичних і соціальних сервісів для потреб ВПО.

УДК: 338.24:339.13:616.31:614.2 

У магістерській роботі здійснено комплексне теоретичне, аналітичне та практичне дослідження, спрямоване на розробку моделі фінансового менеджменту стоматологічного стартапу з ортопедичного протезування та хірургічної реабілітації військовослужбовців. На основі аналізу сучасних підходів Harvard Business School, концепції Value - Based Healthcare М. Портера та інноваційних теорій Х. Кристенсена сформовано методологічний фундамент, який дозволив інтегрувати доказові та стратегічні принципи з управління медичним стартапом. Проаналізовано організаційно-економічні параметри стартапу, розташованого у Личаківському районі м. Львова в безпосередній близькості до військового госпіталю та ДНП «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького». Проведено PEST-аналіз зовнішнього середовища, досліджено попит серед військовослужбовців та проаналізовано конкурентне середовище. SWOT- та TOWS-аналізи дозволили визначити ключові сильні та слабкі сторони, можливості й загрози. Результати фінансово-економічного аналізу засвідчили високу рентабельність стартапу, оптимальність структури витрат, перспективність прогнозних показників Cash Flow, а також прийнятні строки окупності інвестицій (1-2 роки). Доведено, що диверсифікована модель фінансування, що включає державну підтримку, міжнародні гранти (USAID, IOM, UVF), приватні інвестиції та благодійні фонди, є ключовою умовою фінансової стабільності. Запропоновано покроковий план впровадження моделі з виділенням ключових етапів, ресурсів та KPI.