УДК. 616.5-002.46-06-036-078.33-08
Актуальність проблеми. Пролежні (декубітальні виразки (ДВ), pressure injuries / pressure ulcers) залишаються складною проблемою хірургії, паліативної медицини та догляду за пацієнтами з обмеженою мобільністю. Їх формування пов'язане з тривалим механічним навантаженням, ішемією, порушеннями мікроциркуляції, трофічними розладами, мацерацією, недостатнім харчуванням і тяжкою супутньою патологією. Особливого значення набуває інфекційний компонент морфогенезу ДВ III–IV стадій. Сучасні дослідження характеризують їх як складні полімікробні екосистеми, у яких співіснують аеробні, факультативно-анаеробні та анаеробні мікроорганізми з формуванням мікробних асоціацій і біоплівок. Частка полімікробних культур у різних дослідженнях становить 20–97%, проте наявність мікроорганізмів у рані сама по собі не свідчить про інфекцію. Мікробіологічні результати необхідно оцінювати разом із клінічною картиною, характером ексудату, некрозу, грануляцій, болю та перифокального запалення. Мета роботи. Проаналізувати взаємозв'язок між мікробіологічними характеристиками ускладнених ДВ та їх клінічним перебігом, в контексті морфогенезу обґрунтувати принципи лікування пролежнів III–IV стадій з урахуванням сучасних мікробіологічних та клінічних даних.