УДК 616.31:(377+378)(477.83)(091)
Мета дослідження. Представити історичні аспекти становлення стоматологічного факультету
у Львівському державному медичному інституті, науково-освітнє підґрунтя його формування, інформа-
цію про співробітників, які зробили свій внесок у створення факультету.
Методи дослідження. Використано бібліографічний метод вивчення бібліотечних каталогів; джерела
з історії медицини, педагогіки; хронологічний метод, що дозволив проаналізувати особливості станов-
лення і розвитку медичної освіти в різні історичні періоди.
Наукова новизна. Для підвищення якості освітнього процесу, забезпечення кадрових потреб прак-
тичної медицини була необхідність у створенні власного стоматологічного факультету, який очолив
проф. О.В. Коваль. У статті представлено ґрунтовну інформацію з питань еволюції формування стоматоло-
гічного факультету у Львові на історичному тлі того часу. Висвітлено особливості організації різних кафедр
факультету і забезпеченість навчального процесу, представлено імена патріотів-стоматологів, які відстою-
вали пріоритет української науки, розробляли залишену нам наукову спадщину. Тож пошук історичної істини
є вельми актуальним нині в умовах інтеграції України в ЄС та побудови демократичного суспільства.
Висновки. Основними визначальними критеріями процесу розвитку медичної освіти можна назвати:
поступове зростання мережі закладів медичної освіти, збільшення числа кафедр, збільшення кількості
студентів і викладачів у них, розширення змісту навчання, зміна рівня професійної підготовки медиків.

Purpose of the study. To present the historical aspects of the establishment of the Dentistry Faculty
at the Lviv State Medical Institute, the scientific and educational foundation of its formation, and information
about the staff who contributed to the creation of the faculty.
Research Methods: The bibliographic method was used to study library catalogs; sources on the history
of medicine, pedagogy; the chronological method, which allows to analyze the features of the formation
and development of medical education in different historical periods.
Scientific Novelty. The creation of the Dentistry Faculty, led by Prof. O.V. Koval, was essential to improve
educational quality and meet the personnel needs of practical medicine. Thus, the study provides comprehensive
information on the evolution of the Dentistry Faculty’s development in Lviv against the historical background
of that time. It also highlights the features of the organization of its departments and the provision of the educational process. It is important to identify the names of patriotic dentists who defended the priority of Ukrainian science and developed our scientific heritage. Therefore, the search for historical truth is particularly relevant today as Ukraine integrates into the EU and builds a democratic society.
Conclusions. The main determining criteria for the development of medical education can be identified as
the gradual expansion of medical educational institutions, the increase in departments, the growth in the number
of students and teachers, the broadening of educational content, and the improvement in the level of professional
training for medical professionals.

УДК 616.31:616.36/.361

Мета роботи – на підставі узагальнення відомостей фахової літератури визначити взаємозв’язок між патологією гепатобіліарної системи (ГБС) та станом органів порожнини рота.
Матеріали і методи. Виконали бібліосемантичний аналіз українських і іноземних джерел фахової літератури, що індексуються в наукометричних базах даних PubMed, Scopus, Web of Sciences та Google Scholar. Пошук джерел здійснили за ключовими словами: гепатобіліарна система, захворювання печінки, захворювання жовчовивідних шляхів, карієс, пародонтит, захворювання слизової оболонки порожнини рота.
Результати. На підставі аналізу даних фахової літератури дійшли висновку, що патологічні зміни у гепатобіліарному комплексі асоційовані з порушенням багатьох життєво важливих процесів в організмі людини. Так, описано розвиток гепаторенального, гепатоенцефалічного, гепатопульмонального синдромів, дерматологічної та серцево-судинної патології, що поєднана з патологією ГБС. Доведено також вплив захворювань ГБС на розвиток хвороб органів і тканин порожнини рота, зокрема пародонта, слизової оболонки рота, слинних залоз, твердих тканин зуба. Згідно з результатами досліджень, пародонтит
визначено як фактор ризику, асоційований із виникненням гепатобіліарної патології. Підтверджено зв’язок між патологією ГБС і станом тканин порожнини рота.
Висновки. Порушення метаболічної функції печінки, синтезу, накопичення та розподілу білків у тканинах різних органів, накопичення гормонів, вітамінів і мінеральних речовин, активація прозапальних процесів впливають на розвиток і прогресування захворювань різних органів. Встановлено, що патологічні зміни мікробіома, які виявляють при пародонтиті, відіграють важливу роль у патогенезі неалкогольної жирової хвороби печінки та неалкогольного стеатогепатиту. Патологія органів ГБС впливає на розвиток захворювань органів порожнини рота, а саме порушення процесів регенерації і сполучнотканинної основи кістки, і м’яких тканин. Результати експериментальних і клінічних досліджень показали, що вірусні гепатити супроводжуються патологічними змінами у слинних залозах.

Aim: to determine the relationship between hepatobiliary system (HBS) pathology and oral health status based on a synthesis of professional literature.
Materials and methods. A bibliosemantic analysis was performed on research results from Ukrainian and international professional literature indexed in PubMed, Scopus, Web of Science, and Google Scholar. The search utilized keywords: hepatobiliary system, liver diseases, biliary tract diseases, dental caries, periodontitis, and oral mucosal diseases.
Results. The study indicates that pathological changes in the hepatobiliary complex disrupt numerous vital systemic processes. Existing research has explored the development of hepatorenal, hepatoencephalic, hepatopulmonary, dermatological, and cardiovascular syndromes associated with HBS pathology. The authors have identified a significant influence of hepatobiliary diseases on the development of oral conditions, specifically affecting the periodontium, oral mucosa, salivary glands, and dental hard tissues. Furthermore, periodontitis is increasingly recognized as a risk factor that may contribute to the progression of hepatobiliary pathology. Evidence confirms a bidirectional correlation between HBS disorders and oral tissue health.
Conclusions. Impairment of hepatic metabolic functions, including protein synthesis, accumulation, and distribution, as well as hormone and vitamin regulation and the activation of pro-inflammatory processes, negatively impacts various organ systems. It has been established that microbiome alterations observed in periodontitis play a significant role in the pathogenesis of non-alcoholic fatty liver disease and non-alcoholic steatohepatitis. Hepatobiliary pathology impairs the regeneration of both connective tissue and bone structures within the oral cavity. Clinical and experimental data also confirm that viral hepatitis is frequently accompanied by pathological changes in the salivary glands

УДК 616.31:614.254.1]:616-008.87:615.281

Лікарі-стоматологи зазнають вплив великої кількості частинок пилу при виконанні стоматологічних процедур, що може шкідливо впливати на їх здоров’я. Також ризик бактеріальних і вірусних інфекцій є високим серед стоматологічного персоналу. Мета роботи. Узагальнити сучасні дані наукової літератури щодо впливу зубного пилу на лікарів-стоматологів та запропонувати захисні заходи для зменшення його шкідливості шляхом використання передпроцедурного ополіскування порожнини рота пацієнта та розпилення розчинів антимікробної дії у повітрі робочого середовища лікарів-стоматологів. Матеріали та методи. Використано методи інформаційного пошуку та аналізу даних наукової інформації, мікробіологічні дослідження. Результати та їх обговорення. Проведено вивчення асортименту готових лікарських засобів для місцевого застосування в стоматології, представлених на фармацевтичному ринку України, станом на грудень 2024 року та проаналізовано дані наукової літератури щодо розробки нових лікарських засобів даного напрямку дії. Встановлено, що провідну позицію займають синтетичні препарати, а лікарські засоби рослинного походження становлять приблизно третину від загальної кількості препаратів, проте більшість з них випускаються вітчизняними виробниками. Лідерами серед лікарських рослин, екстрактів та ефірних олій, які входять до складу фітопрепаратів для місцевого застосування у стоматології, за частотою їх використання є: евкаліпт прутовидний, календула лікарська, ромашка лікарська і шавлія лікарська. Виробники лікарських засобів переважно випускають їх у формі лікарської рослинної сировини для приготування настоїв і відварів, настойок та рідше таблеток або спреїв. Для розпилення у повітрі робочого середовища найчастіше застосовують ефірні олії, що зумовлено їх високою біологічною активністю. З метою вибору засобів для передпроцедурного ополіскування порожнини рота пацієнта та розпилення у повітрі робочого середовища лікаря-стоматолога досліджено декілька розчинів у різних концентраціях з речовинами природного походження – рамноліпідами, настойкою прополісу, олією кориці та синтетичними засобами - цетилпіридинію хлориду, хлоргексидину біглюконату, а також розчинів з сумісним застосуванням рамноліпідів та вказаних антимікробних засобів. Висновки. Поєднання передпроцедурного ополіскування порожнини рота пацієнта разом з розпиленням у повітрі робочого середовища ефірної олії з допомогою очищувача повітря зі зволожувачем може зменшити шкідливий вплив зубного пилу на лікарів-стоматологів. Результати проведеного мікробіологічного дослідження доводять перспективність застосування олії кориці для розпилення у повітрі робочого середовища для зменшення мікробного навантаження в стоматологічних кабінетах. Використання рамноліпідів у концентрації 0,1-0,5 г/л не виявляє вираженої антимікробної активності до тестового мікроорганізму S. aureus та не суттєво впливає на підвищення антимікробної активності інших засобів, проте, враховуючи їх поверхневу активність, може сприяти солюбілізації та осадженню частинок зубного пилу, що потребує подальших досліджень.

УДК: 616.31-002-036.11-053.2-058.83:355.1

Актуальність. Хронічний катаральний гінгівіт у військовослужбовців становить особливу клінічну проблему, зумовлену поєднанням персистуючих запальних процесів у тканинах пародонта з вираженим психоемоційним навантаженням, яке обмежує результативність традиційних терапевтичних підходів. Застосування аналізу біомаркерів ротової рідини забезпечує обʼєктивну кількісну оцінку терапевтичної динаміки, відображаючи стан імунного гомеостазу та активність стрес-опосередкованих патогенетичних механізмів.
Мета роботи – оцінити ефективність лікування хронічного катарального гінгівіту у військовослужбовців шляхом аналізу динаміки запально-деструктивного індексу, активності лізоциму та рівня кортизолу в ротовій рідині.
Матеріали та методи. У межах дослідження було обстежено 22 військовослужбовця Збройних Сил України, з діагнозом хронічний катаральний гінгівіт. Учасників стратифіковано на дві групи: основну (n=12), яка отримувала запропоновану нами комплексну терапію з урахуванням психоемоційного стану, та контрольну (n=10), яка лікувалась за традиційною методикою. Вивчено динаміку запально-деструктивного індексу (ЗДІ), активності лізоциму та рівня кортизолу у ротовій рідині.
Результати. У результаті проведеного дослідження встановлено, що у пацієнтів основної групи через 3 місяці лікування за запропонованим нами протоколом запально-деструктивний індекс знизився з 19,12 ± 2,04 до 4,86 ± 1,31 (–74,61%, p<0,05), активність лізоциму зросла з 4,87 ± 0,14 до 6,08 ± 0,13 нг/мл (+24,84%,
p<0,05), а рівень кортизолу зменшився з 19,84±3,00 до 13,42 ± 2,51 нмоль/л (–32,36%, p=0,01). У контрольній групі зміни були менш вираженими: ЗДІ знизився лише на 12,5%, активність лізоциму – на 30-й день залишалася на рівні 4,87 ± 0,15 нг/мл, а кортизол зріс до 25,35 ± 3,49 нмоль/л. Слід відзначити, що
позитивна динаміка в основній групі була помітна вже на 30-й день (ЗДІ –17,65%, лізоцим +13,34%, кортизол –25,3%), що вказує на раннє відновлення місцевого імунного захисту та зниження стресового навантаження.
Висновки. Отже, запропонований нами терапевтичний комплекс сприяє відновленню гомеостатичного профілю біомаркерів ротової рідини та інгібує активність цитозапальних процесів у тканинах пародонта військовослужбовців, що свідчить про його ефективність як патогенетично обґрунтованої стратегії лікування
хронічного катарального гінгівіту

УДК 616.31:616.529.1] - 053.2

 Вступ. Рідкісні (орфанні) захворювання традиційно визначаються як захворювання, що уражають дуже невелику кількість людей, але які можуть бути пов’язані з неналежним лікуванням, хронічним виснаженням і несприятливим наслідком для здоров’я. Одним із найважчих спадкових дерматозів є бульозний епідермоліз (БЕ). Окрім ураження шкіри, залежно від форми, бульозний епідермоліз має виражені симптоми в порожнині рота, на виникнення та розвиток яких, окрім загальних чинників, також впливають місцеві, насамперед погана гігієна порожнини рота, яка пов’язана з утворенням пухирів у порожнині рота і навколо, утворенням рубцевих контрактур навколо рота, мікростомією, зниженою рухомістю язика, недостатньою моторикою рук. Мета дослідження. На основі власних досліджень і аналізу літературних джерел систематизувати рекомендації з догляду за порожниною рота в пацієнтів з бульозним епідермолізом. Матеріали та методи дослідження. Наведено два клінічні випадки пацієнтів з дистрофічною формою бульозного епідермолізу. В одному випадку встановлено діагноз «загострення хронічного гра- нулюючого періодонтиту», в іншому – «хронічний фіброзний пульпіт». Після досягнення задовільного ступеня відкривання рота (клінічний випадок № 1 – міогімнастика, клінічний випадок № 2 – хірургічне втручання) проведено лікування загострення хронічного гранулюючого періодонтиту зуба 23 (клінічний випадок № 1) та видалення зубів 41, 42, 43, 44 (клінічний випадок № 2). Результати. У результаті власних досліджень і аналізу літературних джерел систематизовано рекомендації з догляду за порожниною рота, метою яких є профілактика розвитку патологічних змін у порожнині рота. Висновки. Отже, догляд за порожниною рота є ефективним і необхідним елементом профілактики стоматологічних захворювань у пацієнтів із бульозним епідермолізом, оскільки допомагає не тільки запобігти розвитку патологічних змін у порожнині рота, але й покращити загальне самопочуття та якість життя таких пацієнтів.

Ключові слова: бульозний епідермоліз, порожнина рота, профілактика, гігієна, діти.