УДК 371.311.4:[378:616.314-053.2]-057.87

Анотація. У статті розглянуто методику використання ситуативно- комунікативного моделювання в підготовці майбутніх стоматологів до професійної взаємодії в дитячій стоматології. Методику реалізовано під час вивчення дисциплін нормативного та варіативного (вибіркового) блоку навчального  плану  «Медична  психологія»,  «Психологія  спілкування»,

«Культура мовлення та етикет лікаря», «Пропедевтика дитячої терапевтичної стоматології», «Дитяча терапевтична стоматологія», а також факультативного курсу «Професійна взаємодія у дитячій стоматології», що викладаються протягом всього І-V курсів навчання за спеціальністю «Стоматологія» тобто забезпечують наскрізність. Методика наскрізної підготовки базувалася на таких положеннях: необхідність інтеграції знань з різних дисциплін; використання інтерактивних елементів як імітаційних моделей; підбір автентичних відеоматеріалів, кейсів, прикладів стратегій взаємодії у тріаді

«дитячий стоматолог – дитина-пацієнт – батьки дитини» та в діаді «дитячий стоматолог – дитина-пацієнт»; на основі реальних кейсів та відеоматеріалів уможливлюється організація розбору стратегій роботи в умовах комунікативно ускладнених ситуацій професійної взаємодії в дитячій стоматології; розбір відео та кейсів (прикладів) з акцентом на професійну взаємодію в дитячій стоматології.

Підсумовано, що в умовах ситуативно-комунікативного моделювання, що передбачає виконання майбутніми стоматологами конкретних завдань у симуляційних інтерактивних моделях професійно-комунікативної взаємодії студенти мають змогу «приміряти на себе» роль лікаря-стоматолога. Також усвідомити результативність особистого впливу на пацієнтів дитячого віку та їхніх родичів у професійній взаємодії, відмовитися від традиційних рольових стереотипів на користь ефективних та апробованих під час навчання моделей та осмислити сутність й результативність власних дій після занурення в змодельовану професійно-комунікативну ситуацію.

УДК 371.311.4:[378:616.314-053.2]-057.87

Встановлено,щовсучаснихумовахдоособистостімайбутніхдитячихстоматологіввисуваютьсяпідвищенісоціальнітапсихологічнівимоги.Найважливішазних оволодіннянавичкамиміжособистісноїпрофесійноївзаємодії,безякихвирішеннязавданняпідвищенняякостіжиттяісоціальногофункціонуванняпацієнтів виявляється неможливим. Окреслені навички набувають особливої значущості у професійній діяльності дитячих стоматологів під час розгляду питань, пов’язаних із комплаєнтністю пацієнтів, під час профілактичної та реабілітаційної роботи, а також у межах виникнення конфліктних ситуацій. Успішність майбутніх дитячих стоматологів у міжособистісній професійній взаємодії забезпечується поєднанням професійних знань і навичок спілкування як психологічних властивостей особистості лікаря-стоматолога. Метою статті визначено відображення ефективних практичних стратегій використання ситуативно-комунікативних тактик в підготовці майбутніхдитячихстоматологівдопрофесійноївзаємодії.

Використанняситуативно-комунікативнихтактиквпідготовцімайбутніхдитячихстоматологівдопрофесійної взаємодії базувалося на створенні складних комунікативних ситуацій, формування навичок професійної взаємодії шляхом симуляції природного спілкування лікаря з пацієнтом. Узагальнено, що використання ситуативно-комунікативних тактик в підготовці майбутніх дитячих стоматологів до професійної взаємодії забезпечують набуття студентами низки практичних навичок, зокрема: збору інформації для побудови довгострокових партнерських відносин; взаємодії з пацієнтами залежно від їхнього типу; культури поведінки в процесі професійної взаємодії; здійснення мотивуючої бесіди; професійного інформування пацієнта; застосування психотера-певтичних методик для саморегуляції власного емоційного стану.

Ключовіслова:медичнаосвіта,підготовкадоміжособистісноїпрофесійноївзаємодії,майбутнідитячісто- матологи,ситуативно-комунікативнітактики.

УДК 371.311.4:[378:616.314-053.2]-057.87

The quality of medical communication with patients is of great importance for diagnosis, treatment, prevention and rehabilitation. Not only the timely detection of the disease, but also the patient’s motivation to maintain health, treatment, etc. depends on the extent to which the doctor has the skills to build effective communication during the provision of medical care. It is not enough for a modern doctor to be competent only in the field of medicine, but also to possess the psychology of communication. This highlights the necessity to develop communicative competence in future doctors while still studying at medical universities. The aim of the article is to consider the communicative competence of future dentists as a basis for effective professional interaction in pediatric dentistry and compliance with pediatric patients.

It is generalized that the process of forming communicative competence of future dentists is an integrated system of functional components and personality properties; a form of expression of subject-subject relations of participants in the interactive and communicative process in solving professional tasks. It is substantiated that the formation of communicative competence of future dentists in medical higher education institutions will contribute: updating the content of communicative 

and psychological and pedagogical training; - wide use of innovative learning technologies; - algorithmicity of stages, consistency and systematicity of the process of forming communicative competence of future dentists; intensification of the process of forming communicative competence based on the immersion of future dentists in an interactive professional and communicative environment; individualization of learning based on the implementation of academic counseling (tutoring), mentoring, coaching, as well as a system of practical tasks aimed at developing all components of communicative competence in medical students.

Keywords: communicative competence; future dentists; professional interaction; pediatric patients; communicative training.

УДК 371.311.4:[378:616.314-053.2]-057.87

У статті аргументовано доцільність створення інтерактивного навчального середовища для використання ситуативно-комунікативних моделей професійної взаємодії майбутніх дитячих стоматологів.Узагальнено, що діагностика та лікування стоматологічних захворювань дитини потребує кваліфікованого виконання необхідних маніпуляцій дитячим стоматологом. Профілактична робота з пацієнтами дитячого віку, підготовка дитини-пацієнта до лікувальних процедур базується на готовності дитячого стоматолога створювати таке комунікативне середовище, яке сприятиме налагодженню довірливих відносин між пацієнтом і стоматологом. Навчання студентів створювати оптимальне професійне спілкування уможливлюється в умовах інтерактивної взаємодії. Аргументовано, що в професійній підготовці майбутніх дитячих стоматологів доцільно зосереджувати увагу студентів на необхідності опанування досвіду виконання кількох функцій (суто професійної, психологічної, виховної, навчальної), важливою ознакою яких є вміння налагодити професійну комунікацію з усіма учасниками. Виконання різноспрямованих ролей у роботі майбутніх дитячих стоматологів потребує апробації студентами відповідних умінь і навичок в умовах спеціально створеного інтерактивного навчального середовища.Результатом залучення студентів до професійної комунікації в інтерактивному навчальному середовищі є набуття майбутніми дитячими стоматологами необхідного досвіду організації ефективної професійної взаємодії. Кожен з учасників ситуативно-комунікативних моделей професійної взаємодії майбутніх дитячих стоматологів має змогу визначити цілі та перспективи особистісного професійного становлення в контексті апробування та вибору доцільних форм і методів професійної комунікації. Узагальнено, що в процесі створення інтерактивного навчального середовища з використанням ситуативно-комунікативних моделей професійної взаємодії необхідно враховувати різні аспекти, що свідчать про розробку нової системи підготовки майбутніх дитячих стоматологів. Ключові слова:професійна підготовка,дитячі стоматологи, інтерактивне навчання, ситуативно-комунікативні моделі, професійна взаємодія.