УДК 371.311.4:[378:616.314-053.2]-057.87

Встановлено,щовсучаснихумовахдоособистостімайбутніхдитячихстоматологіввисуваютьсяпідвищенісоціальнітапсихологічнівимоги.Найважливішазних оволодіннянавичкамиміжособистісноїпрофесійноївзаємодії,безякихвирішеннязавданняпідвищенняякостіжиттяісоціальногофункціонуванняпацієнтів виявляється неможливим. Окреслені навички набувають особливої значущості у професійній діяльності дитячих стоматологів під час розгляду питань, пов’язаних із комплаєнтністю пацієнтів, під час профілактичної та реабілітаційної роботи, а також у межах виникнення конфліктних ситуацій. Успішність майбутніх дитячих стоматологів у міжособистісній професійній взаємодії забезпечується поєднанням професійних знань і навичок спілкування як психологічних властивостей особистості лікаря-стоматолога. Метою статті визначено відображення ефективних практичних стратегій використання ситуативно-комунікативних тактик в підготовці майбутніхдитячихстоматологівдопрофесійноївзаємодії.

Використанняситуативно-комунікативнихтактиквпідготовцімайбутніхдитячихстоматологівдопрофесійної взаємодії базувалося на створенні складних комунікативних ситуацій, формування навичок професійної взаємодії шляхом симуляції природного спілкування лікаря з пацієнтом. Узагальнено, що використання ситуативно-комунікативних тактик в підготовці майбутніх дитячих стоматологів до професійної взаємодії забезпечують набуття студентами низки практичних навичок, зокрема: збору інформації для побудови довгострокових партнерських відносин; взаємодії з пацієнтами залежно від їхнього типу; культури поведінки в процесі професійної взаємодії; здійснення мотивуючої бесіди; професійного інформування пацієнта; застосування психотера-певтичних методик для саморегуляції власного емоційного стану.

Ключовіслова:медичнаосвіта,підготовкадоміжособистісноїпрофесійноївзаємодії,майбутнідитячісто- матологи,ситуативно-комунікативнітактики.