УДК 616.34-008.6-058-053.2
Синдром подразненого кишківника (СПК) – це стрес-чутливий функціональний гастроінтестинальний розлад, який виникає в результаті комплексної взаємодії індивідуальних фізіологічних, психологічних та психосоціальних факторів. Сімейний характер СПК визначається не лише генетичною схильністю, але й епігенетичними механізмами психосоціальної трансмісії соматичних симптомів від батьків до дітей.
Метою нашого дослідження є вивчення ролі окремих мікросоціальних (сімейних) факторів ризику та протекції формування СПК у дітей.
Матеріали і методи. В дослідженні приймали участь 54 пацієнти віком 6-12 років з діагнозом СПК, встановленим відповідно до Римських критеріїв ІV, а також 50 практично здорових дітей з групи контролю. Для детального вивчення перинатальних і мікросоціальних чинників ризику та протекції виникнення СПК проаналізували історії розвитку дітей (форма № 112) та використали методику «family history» (описово-феноменологічний збір анамнезу життя у батьків пацієнта). Для статистичного аналізу отриманих даних використали програми Microsoft Excel 2016 та GraphPad Prism 5.
Результати. Перинатальними факторами ризику, що можуть сприяти виникненню СПК у дітей, є народження від перших за порядком пологів, родорозрішення шляхом кесаревого розтину, грудне годування тривалістю <3 місяців. Також ми виявили взаємозв’язок між підвищеним ризиком виникнення СПК у дітей та наявністю психосоматичних розладів немовлят та дітей раннього віку, схильністю до соматизації у матері; частотою відвідування лікарів дитиною та мамою >6/рік; авторитарним стилем виховання мамою, гіперпротективним – батьком; частими переїданнями та наявністю харчових непереносимостей. На противагу, такі фактори, як народження від других-третіх за порядком пологів, відсутність психосоматичних розладів немовлят та дітей раннього віку, теплі стосунки в сім’ї, демократичний стиль виховання обох батьків є протективними щодо розвитку СПК у дитини.
Висновки. Ми виявили ряд мікросоціальних чинників, наявність яких асоціюється з підвищеним ризиком виникнення СПК. Врахування та корекція цих факторів ризику може бути вагомим напрямком превенції СПК у дітей.
Irritable bowel syndrome (IBS) is a stress-sensitive gastrointestinal disorder, which occurs as a result of the complex interaction of individual physiological, psychological, and psychosocial factors. A tendency of IBS to cluster in families is caused not only by genetic predisposition but also by epigenetic mechanisms of psychosocial transmission of somatic symptoms from parents to children.
Aim. The aim of this study is to determine the role of certain microsocial risk factors in the development of IBS.
Methods. We enrolled 54 children aged 6-12 years with a verified diagnosis of IBS according to Rome criteria IV. The control group included 50 children of the same age and gender. Analysis of children's development histories (form No. 112) and the "family history" method (descriptive phenomenology data collection regarding the life anamnesis of the patient's parents) were used for the investigation of individual perinatal and microsocial risk and protective factors. Data were processed using Microsoft Excel 2016 and analysed with GraphPad (Prism 5.0).
Results. Birth from a primigravid woman, birth via Cesarean section, and short duration of breastfeeding ( <3 months) are the perinatal factors, which may be associated with the development of IBS.Also, we have found the connection between increased risk of IBS in the future and several microsocial factors, such as psychosomatic disorders of infants and toddlers, the mother’s tendency to somatization, the frequency of doctor’s visits by the child and the mother >6/year; authoritarian parenting by mother, hyperprotective parenting by father; frequent overeating and the presence of food intolerances. On the contrary, birth from a multigravid woman , absence of psychosomatic disorders of infants and toddlers, parental emotional warmth and democratic parenting may be protective of the development of IBS in children.
Conclusions. We have revealed several microsocial factors, which are associated with the increased risk of the development of IBS. Awareness of those factors, and consequently their correction may be important for the prevention of IBS in children.