УДК 082:001 

 Патології пришийкової локалізації складають значну частку патологічних процесів твердих тканин зубів. Відомо, що рівень карієсрезистентності значною мірою залежить від ділянки зуба [1]. Різні автори наголошують, що до найбільш уразливих зон відносять жувальні поверхні (фісурний каріс), пришийкові ділянки (пришийковий карієс, кореневий карієс), апроксимальні поверхні (міжзубний карієс). Складний рельєф жувальної поверхні молярів, недостатні навички гігієни сприяють накопиченню зубного нальоту, що призводить до каріозного ушкодження [2]. Під час обстеження пацієнтів лікар-стоматолог часто діагностує мікротріщини твердих тканин зубів із завершеною мінералізацією емалі [3]. У майбутньому вони можуть стати причиною розвитку каріозного процесу, зокрема – у ділянці шийки зуба.