УДК 616.314-089.23:616.314.18:616.31-74

Одонтопрепарування є ключовим етапом ортопедичного лікування під час виготовлення незнімних конструкцій, який суттєво впливає на морфофункціональний стан твердих тканин зуба, пульпи та тканин пародонта. Незважаючи на стандартизацію клінічного протоколу, техніка препарування, вибір інструменту та параметри мікрорельєфу поверхні залишаються факторами, які надалі визначають якість фіксації ортопедичних конструкцій та прогноз їх клінічної довговічності. Мета дослідження–на основі аналізу наукових літературних джерел оцінити морфологічні зміни в емалі, дентині та тканинах маргінального пародонта внаслідок одонтопрепарування різними інструментами й техніками, а також проаналізувати сучасні алгоритми препарування зубів під незнімні ортопедичні конструкції. Матеріали та методи. Проведено систематичний огляд літератури з використанням баз даних PubMed, Scopus, Web of Science та Google Scholar за останні 10 років та декілька фундаментальних джерел, давнина яких більше 10 років. В аналіз включено 38 публікацій,

УДК: 616.31-002-036.11-053.2-058.83:355.1

Актуальність. Хронічний катаральний гінгівіт у військовослужбовців становить особливу клінічну проблему, зумовлену поєднанням персистуючих запальних процесів у тканинах пародонта з вираженим психоемоційним навантаженням, яке обмежує результативність традиційних терапевтичних підходів. Застосування аналізу біомаркерів ротової рідини забезпечує обʼєктивну кількісну оцінку терапевтичної динаміки, відображаючи стан імунного гомеостазу та активність стрес-опосередкованих патогенетичних механізмів.
Мета роботи – оцінити ефективність лікування хронічного катарального гінгівіту у військовослужбовців шляхом аналізу динаміки запально-деструктивного індексу, активності лізоциму та рівня кортизолу в ротовій рідині.
Матеріали та методи. У межах дослідження було обстежено 22 військовослужбовця Збройних Сил України, з діагнозом хронічний катаральний гінгівіт. Учасників стратифіковано на дві групи: основну (n=12), яка отримувала запропоновану нами комплексну терапію з урахуванням психоемоційного стану, та контрольну (n=10), яка лікувалась за традиційною методикою. Вивчено динаміку запально-деструктивного індексу (ЗДІ), активності лізоциму та рівня кортизолу у ротовій рідині.
Результати. У результаті проведеного дослідження встановлено, що у пацієнтів основної групи через 3 місяці лікування за запропонованим нами протоколом запально-деструктивний індекс знизився з 19,12 ± 2,04 до 4,86 ± 1,31 (–74,61%, p<0,05), активність лізоциму зросла з 4,87 ± 0,14 до 6,08 ± 0,13 нг/мл (+24,84%,
p<0,05), а рівень кортизолу зменшився з 19,84±3,00 до 13,42 ± 2,51 нмоль/л (–32,36%, p=0,01). У контрольній групі зміни були менш вираженими: ЗДІ знизився лише на 12,5%, активність лізоциму – на 30-й день залишалася на рівні 4,87 ± 0,15 нг/мл, а кортизол зріс до 25,35 ± 3,49 нмоль/л. Слід відзначити, що
позитивна динаміка в основній групі була помітна вже на 30-й день (ЗДІ –17,65%, лізоцим +13,34%, кортизол –25,3%), що вказує на раннє відновлення місцевого імунного захисту та зниження стресового навантаження.
Висновки. Отже, запропонований нами терапевтичний комплекс сприяє відновленню гомеостатичного профілю біомаркерів ротової рідини та інгібує активність цитозапальних процесів у тканинах пародонта військовослужбовців, що свідчить про його ефективність як патогенетично обґрунтованої стратегії лікування
хронічного катарального гінгівіту

УДК 616.311.2.-002-084.12-053:612.014.4

Складна екологічна ситуація на Західній Україні, природні геохімічні особливості (дефіцит фтору, йоду) створюють передумови для зниження соматичного та стоматологічного здоров’я дітей. Тому актуальним є питання розробки комплексних лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на профілактику розвитку патологічних процесів в тканинах пародонта та підвищення ефективності їх лікування. Мета роботи - вивчити ефективність лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей, які проживають на екологічно забруднених та йододефіцитних, фтородефіцитних територіях (м. Яворів та м. Жидачів). Під спостереженням знаходились діти віком 12-15 років. 59 дітей склали основну групу та 42 дитини контрольну групу (м. Львів, який належить до екологічно чистого регіону). Дітям з основної групи проводили лікування за розробленою нами схемою, в той час як дітям з контрольної групи проводилось лікування згідно протоколів МОЗ України надання медичної допомоги за спеціальністю «Терапевтична стоматологія». Наш комплекс для лікування хронічного катарального гінгівіту включав наступні місцеві заходи: професійну гігієну порожнини рота; традиційні протизапальні засоби (настоянки ромашки, звіробою, календули); аплікації на поверхню ясен гелю «Холісал»; застосування зубної пасти «Лакалут Актив Гербал» та ополіскувача «Лакалут Актив». Для загального лікування застосовували: «Кіндер Біовіталь Лецитин, гель» для підсилення функції імунної системи та «Аскорутин» для зменшення проникливості та ламкості капілярів. Оцінка найближчих результатів лікування проводилась візуально, з урахуванням зміни клінічних симптомів (на 5-6 добу) та за допомогою пародонтальних та гігієнічних індексів, імунологічних показників. Пародонтологічний статус оцінювали за індексами папілярно-маргінально-альвеолярний, комунальний пародонтальний індекс та індекс кровоточивості ясен. Гігієну ротової порожнини визначали згідно індексу Федорова-Володкіної. З метою оцінки адаптаційних можливостей організму та визначення чинників ризику виникнення уражень тканин пародонта нами досліджено вміст лейкоцитів у ротовій рідині дітей. У найближчі терміни лікування нами було виявлено зниження значень пародонтальних індексів як у основній, так і в контрольній групах. Так, на 5-6 день після початку лікування хронічного катарального гінгівіту значення папілярно-маргінально- альвеолярного індексу в основній групі становило 20,16±1,95%, що було значно нижче у порівнянні з групою контролю – 33,21±1,82%. Після лікування виявлено зниження індексу кровоточивості у дітей основної групи – до 0,94±0,11 бала проти 1,42±0,15 бала у групі контролю. Аналізуючи зміни комунально пародонтального індексу, виявлено більш значне його зниження у дітей основної групи (1,09±0,15 бала) у порівнянні з контрольною групою (1,39±0,16 бала). Поряд з нормалізацією клінічного стану тканин пародонта у дітей з хронічним катаральним гінгівітом, які знаходились під нашим спостереженням, відмічали покращення гігієни порожнини рота, що може бути обумовлено, на нашу думку, проведенням професійної гігієни, контролем якості чищення зубів, а також бесідами з гігієнічного навчання з дітьми та їх батьками. Це підтверджено показниками гігієнічного індексу Федорова-Володкіної. Оскільки місцевий імунітет є чутливим індикатором на дію факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, нами було визначено концентрацію лейкоцитів у ротовій рідині на 5-6 добу після лікування хронічного катарального гінгівіту. Звертає увагу, що після лікування на 5-6 добу кількість лейкоцитів у ротовій рідині дітей з хронічним катаральним гінгівітом груп дослідження значно зменшилась. Отже, у дітей основної групи кількість лейкоцитів становила – 205,14±4,28 × 106/л та 220,40±4,21 × 106/л у контрольній групі, що було значно нижче стосовно відповідних значень до лікування (р<0,01). У результаті застосування розробленого нами лікувального комплексу, у дітей основної групи з хронічним катаральним гінгівітом вдалося значно нормалізувати і покращити стан тканин пародонта та гігієну ротової порожнини. Це підтверджено даними індексної оцінки та результатами лабораторного дослідження.

Ключові слова: діти, лікувальний комплекс, екологічна ситуація, хронічний катаральний гінгівіт, лікувальні заходи.

The article presents the results of treatment of 157 patients with generalized periodontitis depending on blood type. In the blood of patients with generalized periodontitis was determined: the number of erythrocytes, the number of leukocytes, platelets, neutrophils, leukocyte intoxication index, fibrinogen. After treatment, analysis of blood cell composition showed that 1 year after treatment of generalized periodontitis, carriers of 0 (I) and A (II) blood type increased the number of erythrocytes in the blood – 1.2 times. At the same time, a decrease in the number of leukocytes on average was determined by 1.4 times, and leukocyte intoxication index values – by 2.0 times in representatives of 0 (I) and B (III) blood type; neutrophils – 1.4 times in people with A (II) blood type; platelets – 1.3 times in carriers with 0 (I) and AB (IV) blood type, according to data before treatment. The improvement of hematological and hemostasiological indicators of blood in patients with generalized periodontitis indicates a positive effect on the organs and systems the medicines we have prescribed, the positive effect of which is reflected, in particular, on the complex of tooth-retaining tissues.
Keywords: generalized periodontitis, erythrocytes, leukocytes, blood type