УДК 616.314-089.843-036.864-053.5

Основним застереженням щодо встановлення дентальних імплантатів у педіатричних пацієнтів є їх вплив на ріст і розвиток щелеп, інтеграція імплантата з кісткою, що перебуває в процесі перебудови. Незважаючи на використання дентальної імплантації для ортопедичної реабілітації підлітків, у літературі представлена незначна кількість досліджень, щодо остеоінтеграції дентальних імплантатів у таких пацієнтів та її вплив на ріст щелеп. Метою дослідження було оцінити вплив дентальної імплантації на ріст щелеп та якість життя у підлітків. Для з’ясування динаміки морфо-метричних змін зубних рядів після встановлення імплантатів було проведено вимірювання довжину зубного ряду та симетричність розміщення окремих зубів на діагностичних моделях 7 пацієнтів з дентальною імплантацією на верхній щелепі та у 10 – на нижній щелепі. Оцінку успішності дентальної імплантації та показники якості життя проаналізовано шляхом анкетування 19 пацієнтів до проведення ортопедичного лікування та через три роки. Встановлено, що через 3 роки після дентальної імплантації в усіх обстежених підлітків не спостерігається порушень симетрії щелеп. Аналіз результатів анкетування засвідчив, що переважна більшість пацієнтів через три роки залишилися задоволеними проведеним лікуванням: 85,71±7,64% оцінили його як «відмінне» та 14,29±7,64% – як «добре». Дані анкетування згідно опитувальника OHIP-14 через 3 роки після фіксації одиночних коронок показали, що значні покращення відбулися у психосоціальних аспектах (психологічний дискомфорт, психологічні та соціальні порушення). Окрім цього, суттєво покращувалась функції жування. Таким чином, можна зробити висновок, що дентальна імплантація є прийнятним методом заміщення відсутніх зубів у підлітковому віці.

Kлючові слова: дентальна імплантація, ріст щелеп, якість життя, підлітки.

The main cautionary note regarding the placement of dental implants in paediatric patients is their impact on the growth and development of the jaws and the integration of the implant with the bone that is in the process of remodelling. Despite the use of dental implants for the orthopaedic rehabilitation of adolescents, there are few studies in the literature on the osseointegration of dental implants in such patients and its impact on jaw growth. The aim of the study was to assess the impact of dental implants on jaw growth and quality of life in adolescents. To determine the dynamics of morphometric changes in the dentition after implant placement, the length of the dentition and the symmetry of the placement of individual teeth were measured on diagnostic models of 7 patients with dental implants in the maxilla and 10 patients with dental implants in the mandible. The assessment of the success of dental implantation and quality of life indicators were analysed by questioning 19 patients before orthopaedic treatment and three years later. It was found that three years after dental implantation, all the examined adolescents had no jaw symmetry disorders. The analysis of the questionnaire results showed that the vast majority of patients were sat- isfied with the treatment after three years: 85.71±7.64% rated it as "excellent" and 14.29±7.64% as "good". The data of the OHIP-14 questionnaire three years after the fixation of single crowns showed that significant improvements occurred in psychosocial aspects (psychological discomfort, psychological and social disturbances). In addition, the chewing function was significantly improved. Thus, it can be concluded that dental implantation is an acceptable method of replacing missing teeth in adolescence.

Key words: dental implantation, jaw growth, quality of life, adolescents.

616.529.1:616.31]-036-084-053.2

Профілактика захворювань порожнини рота у дітей, хворих на бульозний епідермоліз: опис випадку та огляд літератури.

На сьогодні понад 300 млн людей у ​​світі страждають на одне або кілька рідкісних (орфанних) захворювань. Бульозний епідермоліз (БЕ) - гетерогенна група спадкових захворювань, що характеризується генетичною схильністю до надчутливої ​​реакції організму на незначне пошкодження шкіри утворенням пухирів та ерозій на шкірних та слизових покривах з подальшим утворенням рубців. Є одним із найважчих спадкових дерматозів. При БЕ патологічні стани виникають і в порожнині рота. Отже, пацієнти з БЕ вимагають особливого «атравматичного» підходу до виконання медичних маніпуляцій, проведення гігієнічного догляду, санації ротової порожнини тощо.

Мета - на прикладі клінічного випадку систематизувати клінічні рекомендації щодо догляду за порожниною рота у пацієнтів з БЕ.
Клінічний випадок. Подано клінічний випадок пацієнта з дистрофічною формою БЕ та діагнозом «Загострення хронічного гранулюючого періодонтиту». При огляді ротової порожнини виявлено мікростомію, множинний карієс, ерозії та виразки на слизовій оболонці порожнини рота, ознаки хронічного катарального гінгівіту, а також зубощелепні аномалії. Після досягнення задовільного ступеня відкривання рота шляхом міогімнастики проведено лікування загострення хронічного гранулюючого періодонтиту зуба 23. У результаті клінічного спостереження та аналізу літературних джерел систематизовано практичні рекомендації, які мають на меті полегшення лікування захворювань порожнини рота у пацієнтів з БЕ.
Висновки. Лікування захворювань порожнини рота у пацієнтів з БЕ полягає насамперед у запобіганні болю та запобіганні вторинному інфікуванню елементів ураження. Лікування карієсу зубів сприяє правильному положенню язика, удосконаленому ковтанню та фонетиці. Поліпшується харчовий статус та естетичний вигляд. Санована ротова порожнина зменшує ризик травмування слизової оболонки ротової порожнини та глотки. У лікуванні хворих на БЕ важливе значення має мультидисциплінарний підхід із залученням фахівців різних спеціальностей. Виконання простих, але дієвих рекомендацій дитячих стоматологів дозволяє підвищити ефективність профілактики захворювань ротової порожнини у цих дітей.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано поінформовану згоду батьків та дитини.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, бульозний епідермоліз, ротова порожнина, профілактика.