УДК 616.94-02:579.841]-053.36

Наведено рідкісний випадок септицемії у дитини дев’яти місяців, що розвинулась у результаті інфікування Neisseria cinerea. Гострий початок хвороби: підвищення температури тіла до 38,0 °C, неспокій, монотонний плач, блідість шкіри з мармуровим рисунком та численні геморагічні висипання на нижніх кінцівках, сідницях, тулубі відповідали типовій клінічній картині менінгококцемії з інфекційно-токсичним шоком. Відповідно до діагнозу «менінгококова інфекція: менінгококцемія, інфекційно-токсичний шок», отримувала лікування у відділенні інтенсивної терапії. При бактеріологічному дослідження слизу з носоглотки та ліквору менінгокок не виявлено. Проте, при дослідженні крові виділено грамнегативні диплококи, ідентифіковані за допомогою системи Vitek-2 як Neisseria cinerea.

Neisseria cinerea переважно вважається непатогенним коменсалом, який колонізує назальний та орофарингеальний тракт людини, однак за певних умов може проявляти себе як патогенний мікроорганізм і спричиняти серйозні інвазивні захворювання з розвитком септицемії.

Наше спостереження доводить, що поділ бактерій на патогенні та умовно-патогенні є доволі умовним, тому непатогенну Neisseria cinerea слід розглядати як патоген, що може спричиняти тяжку септицемію з проявами інфекційно-токсичного шоку навіть у здорової раніше дитини. Роль цього збудника у розвитку інвазивних інфекцій у дітей потребує подальшого вивчення для уточнення його етіологічної значущості та оптимізації методів профілактики й лікування.

УДК 616.914-053.2-06-036

Анотація

Вітряна віспа (ВВ) є однією із найбільш поширених інфекційних хвороб дитячого віку. На тлі стабільно високих показників захворюваності на ВВ упродовж останніх років спостерігається неухильна тенденція до почастішання тяжких та ускладнених форм хвороби.

Мета дослідження – проаналізувати випадки розвитку ускладнень ВВ у дітей.

Пацієнти і методи. Під спостереження було 148 хворих на ВВ віком від 4 місяців до 18 років, які перебували на стаціонарному лікуванні у КНП ЛОР «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня» упродовж 6 місяців 2024 р. Діагноз ВВ базувався на типових клінічних проявах хвороби з урахуванням даних епідеміологічного анамнезу та результатів загальноприйнятих лабораторних досліджень.

Результати досліджень. Ускладнений перебіг ВВ діагностовано у 31,8 % хворих. Серед найпоширеніших ускладнень були пневмонія (18,9 %), бактерійні інфекції шкіри (5,4 %) та енцефаліт (4,1 %). Рідкісне поєднання вітрянкового енцефаліту та гнійного ураження шкіри у вигляді множинних абсцесів кінцівки у трирічної дитини характеризувалися особливою тяжкістю та довготривалим лікуванням.

Висновки. У структурі ускладнень ВВ переважали бактерійні. Незважаючи на домінування пневмоній, потенційно небезпечними є флегмонозні ураження шкіри та підшкірних м’яких тканин. Атактична форма енцефаліту розвивалася на етапі спаду гострих проявів хвороби і характеризувалася доброякісним перебігом у всіх пацієнтів.

УДК: 616.981.214.2-053.2

В останні роки в багатьох країнах світу спостерігається зростання захворюваності на стрептококову інфекцію. S. pyogenes є причиною багатьох захворювань людини, таких як тонзиліт, фарингіт, пневмонія, скарлатина, імпетиго, бешиха. Якщо скарлатина є типовою хворобою дитячого віку, то на бешиху хворіють в основному дорослі. В умовах сьогодення з-поміж численних нозологічних форм стрептококової інфекції нашу увагу привернула бешиха, що доволі рідко спостерігається у дітей. Мета роботи – вивчити клінічні прояви бешихи у дітей залежно від локалізації патологічного процесу та оцінити отримані результати. Пацієнти і методи. Спостерігали 15 дітей з бешихою віком від 2 до 17 років, які перебували на стаціонарному лікуванні у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні упродовж 2018-2023 рр. Діагноз бешихи базувався на типових клінічних проявах хвороби, даних епідеміологічного анамнезу, результатах бактеріологічних, загальноприйнятих лабораторних, біохімічних, інструментальних, імунологічних методів досліджень. Результати. Упродовж 6-річного періоду наших спостережень (2018-2023 рр.) на лікування в ЛОІКЛ госпіталізовано 15 дітей, хворих на бешиху. Слід зазначити, що 11 з 15 дітей госпіталізовані упродовж 6 місяців другої половини 2023 р. з домінуванням у літні місяці. За локалізацією запального процесу у нашому клінічному дослідженні несподівано високим виявилося число хворих дітей з бешихою обличчя, вуха та волосяної частини голови – 9 (60,0 %) хворих. Початок хвороби в усіх хворих був гострим і характеризувався швидким розвитком симптомів інтоксикації, болем голови, блюванням, які передували місцевим проявам хвороби від кількох годин до 1-2 діб. Температура тіла сягала 38-40 °С. Турбував біль у вухах, з приводу чого троє дітей зверталися до отоларинголога. Бешиха гомілки, діагностована у 5 (33,3 %) дітей, починалася з болю в паховій ділянці, збільшених лімфатичних вузлів, підвищеної температури тіла до 39-40 °С, остуди. На 2-й день виникало почервоніння шкіри та визначалася значна інфільтрація підлеглих м’яких тканин в ділянці локалізації патологічного процесу, що відповідало клініці еритематозної форми хвороби. Особливо тяжкий перебіг бешихи спостерігали у дитини 7 років, що розвинулася на фоні вітряної віспи. Домінуючим шляхом інфікування був екзогенний. Провокувальними факторами, що передували і сприяли розвитку хвороби, були укуси комах, розчухи, подряпини та мікротравми. У двох пацієнтів з бешихою обличчя, які часто хворіли на тонзиліт та гайморит, з високою імовірністю можна припустити ендогенне інфікування, оскільки у них при бактеріологічному дослідженні слизу з ротоглотки виділено S. pyogenes. Висновки. 1. За локалізацією патологічного процесу у дітей домінувала бешиха обличчя, вуха та волосяної частини голови, що характеризувалася тяжким ступенем хвороби. 2. З-поміж клінічних форм бешихи домінувала еритематозна, з усіма класичними проявами хвороби. 3. У частини дітей з бешихою обличчя можна думати про ендогенний шлях інфікування, що підтверджено виділенням S. pyogenes при бактеріологічному обстеженні слизу з ротоглотки. Ключові слова: бешиха, S. рyogenes, діти, стрептококова інфекція.