Висвітлено правничу суть генетичної інформації як складової системи персональних даних. З’ясовано, що медична інформація та генетична інформація – це дві інформаційні системи, які мають спільну площину для дослідження при перетині систем, а саме в контексті генетичної інформації щодо будь-яких аспектів здоров’я або захворювання людини. Розкрито особливості надання медико-генетичної допомоги в Україні, зокрема встановлено, що потрібна інформована добровільна згода компетентного суб’єкта, включно на генетичне тестування. Досліджено особливості реалізації особистого немайнового права на медичну інформацію (інформацію про стан здоров’я), що включатиме складову генетичної інформації щодо будь-яких аспектів здоров'я або захворювання людини та здійснюватиметься з віковим цензом – повноліття. Наголошено на важливості для України ратифікації Конвенції Ов’єдо з усіма її додатковими протоколами, що активізувало б оновлення національного законодавства в сфері охорони здоров’я, у тому числі в аспекті надання медико-генетичної допомоги, включно з генетичним тестуванням.